Рішення

від 29.04.2014 по справі 569/5480/14-ц

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/5480/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року м. Рівне

Рівненський міський суд у складі :

головуючого - судді Кучиної Н.Г.

при секретареві Цимбалюк А.І.

з участю представника відповідача адвоката ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Феролюкс» про стягнення боргу за договором позики.

В СТ А Н О В И В

Позивач звернувся в суд із позовом до приватного підприємства «Феролюкс» про стягнення боргу за договором позики. В обґрунтування позову посилається на те, що 10 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 та відповідачем приватним підприємством «Феролюкс» було укладено договір грошової позики. Відповідно до зазначеного договору, позивач 10 жовтня 2013 року надав відповідачу позику в сумі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень.

Своє зобов'язання, щодо своєчасного повернення позики відповідач не виконує, розрахунок за користування позиченим коштами не провів. В порушення умов договору відповідач від своєчасного виконання зобов'язань ухиляється.

Просить суд стягнути з приватного підприємства «ФЕРОЛЮКС» грошові кошти в сумі 80000(вісімдесят тисяч) гривень та судові витрати по справі.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, в якій просить суд, справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову не заперечував, рахує позовні вимоги обґрунтованими, і такими, що підлягають до задовлення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст..174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Сукупністю досліджених в справі доказів, які неоспорені відповідачем та визнаються судом достовірними встановлено, що 10 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 та відповідачем приватним підприємством «Феролюкс» було укладено договір грошової позики. Відповідно до зазначеного договору, позивач 10 жовтня 2013 року надав відповідачу позику в сумі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень.

Дані обставини підтверджуються договором грошової позики від 10.10.2013р. та розпискою від 10.10.2013р.

Згідно пункту 2.2 зазначеного договору, термін позики визначається з моменту підписання договору і становить 3 (три) місяці.

Згідно ст.207 ЦК України правочин вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в листах, телеграмах або за допомогою електронного або іншого засобу.

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш, як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

З оглянутих в судовому засіданні договору та розписки, вбачається, що 10 жовтня 2013 року директор приватного підприємства «ФЕРОЛЮКС» отримав від позивача позику в загальній сумі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій кількості, що були передані йому та у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач зобов'язувався повернути гроші згідно розписки та договору, на протязі трьох місяців з моменту підписання, тобто з 10.10.2013р. по 10.01.2014р. Однак, у терміни визначені у розписці, кошти не повернув.

Таким чином, оцінюючи викладене і ту обставину, що наявність розписок у позикодавця свідчить про невиконання зобов'язання позичальником, доказів про повернення грошей до суду не надходило, суд приходить до переконання що між сторонами було укладено договір позики.

На підставі до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Таким чином, загальна сума заборгованості приватного підприємства «ФЕРОЛЮКС» перед позивачем, відповідно до укладених правочинів становить 80000 (вісімдесят тисяч) гривень.

Крім того, відповідно до ст.ст. 84,88 ЦПК України, cуд вважає за необхідне стягнути з 80000 (вісімдесят тисяч) гривень на користь позивача судові витрати по справі в розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп. витрати на сплату судового збору.

Керуючись ст. 213-215 ЦПК України, ст.549,550,624,625,1046,1048,1049,1050 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до приватного підприємства «Феролюкс» про стягнення боргу за договором позики - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути із приватного підприємства «Феролюкс» (ЄДРПОУ 36597931) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у сумі 80000 (вісімдесят тисяч) грн.

Стягнути із приватного підприємства «Феролюкс» (ЄДРПОУ 36597931) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 800 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 64 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Рівненського міського суду Кучина Н.Г.