Постанова

від 25.04.2014 по справі 824/1632/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/1632/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.,

представників сторін:

позивача - Паскаря А.П.,

відповідача - Гайсана С.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області

до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ванчиківці"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області (далі- позивач) звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ванчиківці" (далі - відповідач) суму боргу несплачених пільгових пенсій в сумі 10055,64 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з січня по березень 2014 р. на загальну суму 10055,64 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зазначав, що приписи Законів України "Про пенсійне забезпечення"та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не поширюються на платників фіксованого сільськогосподарського податку в частині відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п.п. "б"- "з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Також вказував, що СВК "Ванчиківці" не відноситься до роботодавців, так як відповідно до статуту не використовував працю найманих працівників.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Ванчиківці" (60351, Чернівецька область, Новоселицький район, с. Ванчиківці, ідентифікаційний код 03801930) зареєстрований як юридична особа Новоселицькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 01.06.1994 р. (а.с. 9, 42-45).

Відповідно до довідок виданих СВК "Ванчиківці" у 2011 р., останній підтвердив стаж роботи громадянам: ОСОБА_3 з 01.01.1979 р. по 30.03.2011 р. трактористом - машиністом; ОСОБА_4 - з 15.09.1979 р. по 30.03.2011 р. трактористом - машиністом; ОСОБА_5 - з 01.06.1976 р. по 27.02.1987 р., з 01.01.1988 р. по 31.12.2001 р. трактористом - машиністом; ОСОБА_6 - з 01.09.1976 р. по 15.03.1977 р. дояркою, які були безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві. Вказані періоди переліченим особам зараховані позивачем до стажу роботи, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. "в", "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 15, 24, 28, 33).

Також вказана обставина підтверджується копіями трудових книжок ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с. 16-22, 25-26, 31-32).

Як зазначив в судовому засіданні представник позивача, УПФУ в Новоселицькому районі за результатами розгляду заяв та наданих громадянами документів, прийнято рішення про призначення пільгових пенсій відповідно до п. "в", "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які оформлено протоколами про призначення пільгових пенсій.

Судом дослідженні протоколи про призначення пільгових пенсій громадянам: ОСОБА_3 - №8132 від 01.08.2011 р., ОСОБА_4 - №8109 від 10.06.2011 р., ОСОБА_5 - №841 від 16.03.2011 р., які підтверджують наведені представником відповідача обставини по справі (а.с. 14, 23, 30).

Також судом досліджено розпорядження №142146 від 04.082011 р., яким ОСОБА_6 призначено пільгову пенсію (а.с. 27).

У зв'язку з призначенням вказаним особам пільгових пенсій, Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області надіслало на адресу позивача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підлягає відшкодуванню за січень 2014 р. на загальну суму 3352,00 грн., за лютий 2014 р. - 3351,82 грн. та за березень 2014 р. - 3351,82 грн. (а.с. 6, 7, 8). Вказані розрахунки отримані відповідачем 20.01.2014 р., 12.02.2014 р. та 12.03.2014 р. що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 6, 7, 8 на звороті).

Оскільки відповідач добровільно не відшкодував фактичні витрат на виплату та доставку пенсій за січень - березень 2014 р. в сумі 10055,64 грн., позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення боргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку сторін, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески.

Згідно ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) відповідач взятий на облік в органах Пенсійного фонду України та є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.01.2004 р.).

Відповідно до п. 6.4, 6.5 та 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У відповідності до п. 6.9 цієї Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Сторонами не заперечувалося, що Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області надіслало на адресу позивача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підлягає відшкодуванню за січень 2014 р. на загальну суму 3352,00 грн., за лютий 2014 р. - 3351,82 грн. та за березень 2014 р. - 3351,82 грн.

Судом встановлено, що вказані розрахунки отримані відповідачем 20.01.2014 р., 12.02.2014 р. та 12.03.2014 р., що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідачем зазначена в розрахунках сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з січня по березень 2014 р. не сплачена, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 10055,64 грн.

Статтею 17 Закону № 400/97-ВР встановлено обов'язок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З матеріалів справи видно, що відповідач не виконав свої зобов'язання в частині відшкодуванню витрат Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10055,64 грн.

Також суд, звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Судовим розглядом встановлено та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, що сільськогосподарський виробничий кооператив "Ванчиківці" у 2014 р. не є платником фіксованого сільськогосподарського податку та підтверджується довідкою Новоселицької об'єднаної ДПІ Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (а.с.41).

Пунктами 6.2, 6.4, 6.5 та 6.8 Інструкції №21-1 передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мав відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсій, а тому відповідачем правомірно надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підлягає відшкодуванню за січень - березень 2014 р.

Не заслуговують уваги також доводи представника позивача про те, що сільськогосподарський виробничий кооператив "Ванчиківці" не використовував працю найманих працівників і не є роботодавцем в розумінні приписів п. 1.3 та 2.1.1 Інструкції № 21-1 з таких міркувань.

Відповідно до абз. 3 п. 2.1.1 Інструкції № 21-1 до платників страхових внесків відносяться роботодавців - колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа з організаційно-правовою формою - сільськогосподарський виробничий кооператив, що підтверджується довідкою з ЄДР від 04.04.2014 р. (а.с. 42-45).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідач є платником страхових внесків та в силу вимог Закону № 400/97-ВР зобовязаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 35, 71, 86, 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ванчиківці" на користь на користь управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області суму боргу несплачених пільгових пенсій в сумі 10055,64 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 30 квітня 2014 р.

Суддя Левицький В.К.