Постанова

від 29.04.2014 по справі 815/2583/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2583/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження подання Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області до Приватного підприємства «ЛЄСІК & Т» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 631213,50 грн. ,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з поданням до Приватного підприємства «ЛЄСІК & Т» про стягнення з банківських рахунків Приватного підприємства «ЛЄСІК & Т» (код ЄДРПОУ 32153060) №26058115823800 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 та №26001310655501 в Акціонерний банк «Південний», МФО 328209 суму податкового боргу перед бюджетом у розмірі 631213,50 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача існує податкова заборгованість по податку на додану вартість, яка донарахована на підставі податкових повідомлень-рішень № 0000342334/0 від 08.12.2010 року та податкового повідомлення-рішення №0000412334/0 від 28.12.2010 року, прийнятих на підставі акту перевірки №5829/23-34/32153060/24 від 22.11.2010 року, але не сплачена у встановлені законом строки, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, згідно якого вимоги підтримано у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень до суду не надав, неодноразово повідомлявся Борцовою Світланою Іванівною - секретарем судового засідання Одеського окружного адміністративного суду за номером телефону який вказано у поданні, шляхом здійснення дзвінків 28.04.2014 року та 29.04.2014 року на номер телефону 732-32-18, однак за даним номером телефону відповідача повідомити не вдалося, оскільки на телефонні дзвінки не відповідали.

Відповідно до ч.8 ст.183-3 КАС України, неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Отже, суд вважає можливим розглянути справу у порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, встановив наступні факти та обставини.

12.08.2002 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано Приватне підприємство «ЛЄСІК & Т»» як юридичну особу відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.11, 47) та згідно довідки про взяття на облік платника податків (а.с.12) підприємство взято на облік в податковому органі з 15.08.2002 року за № 4619.

Судом встановлено, що в період з 12.11.2010 року по 19.11.2010 року співробітниками Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства "Лєсік & Т", код ЄДРПОУ 32153060, з питань правових відносин з TOB "Агро-Гелеос" код за ЄДРПОУ 31432587, ПП "Агроера 2009"код за ЄДРПОУ 365134744, TOB "Шторм" код за ЄДРПОУ 31657105 за серпень 2010 року.

За результатами перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси складено акт № 5829/23-34/32153060/24 від 22.11.2010 року, відповідно до висновків якого встановлено безпідставність виписаних податкових накладних на податкові зобов'язання на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців у серпні 2010 року, які не можуть розглядатись в якості необхідного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. № 168/97 - ВР із змінами та доповненнями, що в свою чергу привело до порушення п.п. 7.2.6 п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями підприємством ПП "Лєсік & Т", внаслідок чого ПП "Лєсік & Т" занизило суму податку на додану вартість тому числі за рахунок завищення податкового кредиту на загальну суму 875284,03 грн., що привело до: заниження різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18.1 декларації з податку на додану вартість) на 842 306 грн.; завищення у поточному звітному (податковому) періоді залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 декларації з податку на додану вартість) на 603 209 грн.; заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р. 27 декларації з податку на додану вартість) за поточний звітний (податковий) період на 239 097 грн. (а.с.20-44).

На підставі вищенаведеного акту перевірки та встановлених порушень, 08.12.2010 року ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000342334/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ПП "Лєсік & Т" в сумі 334 735 грн. 80 коп., в тому числі 239 097 грн. за основним платежем, 95638 грн. 80 коп. за штрафними фінансовими санкціями (а.с.18).

Крім того, в період з 08.12.2010 р. по 10.12.2010 р. ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена документальна невиїзна перевірка ПП "Лєсік & Т"код ЄДРПОУ 32153060, з питань достовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період липень 2010 р.

В ході проведення перевірки встановлено наявність розбіжностей за липень 2010 р. згідно "Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України"по ПП "Агроера 2009"на суму 197 651,80 грн.

За результатами перевірки складено акт № 5896/23-34/32153060/17 від 10.12.2010 р., згідно висновків якого встановлено безпідставність виписаних податкових накладних на податкові зобов'язання на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців у липні 2010 року, які не можуть розглядатись в якості необхідного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги п. п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. № 168/97 - ВР із змінами та доповненнями, що в свою чергу привело до порушення п. п. 7.2.6 п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого ПП "Лєсік & Т" занизило суму податку на додану вартість тому числі за рахунок завищення податкового кредиту на загальну суму 197 651,80 грн.

На підставі встановлених порушень ДПІ у Київському районі 28.12.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000412334/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ПП "Лєсік & Т" в сумі 296 477 грн. 70 коп., в тому числі 197 651 грн. 80 коп. за основним платежем, 98 825 грн. 90 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.15).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, Приватне підприємство «ЛЄСІК & Т» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з відповідним позовом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 року по справі №1570/3507/2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року, в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ЛЄСІК & Т" до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення за № 0000342334/0 від 08.12.2010 року та податкового повідомлення-рішення №0000412334/0 від 28.12.2010 року відмовлено повністю (а.с.45-46).

Відповідно до ч. 2 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Одеського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 року набрала законної 11.07.2012 року, а тому дані податкові зобов'язання відповідача є узгодженими.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

27.02.2014 року, з метою погашення суми податкового боргу, Приватному підприємству «ЛЄСІК & Т» направлено податкову вимогу №44-25 на суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 27.02.2014 року у сумі 631213,44 грн., яку отримано директором ПП «ЛЄСІК&Т» Лисецькою Н.В. 27.02.2014 року, про що свідчить підпис останньої на корінці податкової вимоги (а.с.).

Згідно довідки ДПІ у Київському районі м. Одеси від 17.04.2014 року та облікової картки платника податків, станом на 17.04.2014 року за Приватним підприємством «ЛЄСІК & Т» рахується податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 631213,50 грн. (а.с.6, 9).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183-3 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; 3) стягнення коштів за податковим боргом; 4) зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 95.1.-95.3 ПКУ, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень ст. 36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доказів оскарження податкової вимоги №44-25 від 27.02.2014 року або сплати податкового боргу відповідачем до суду не надано.

З наведених підстав, суд вважає, що подання Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області у формі стягнення коштів з рахунків боржника, подано в межах строку передбаченого ст. 183-3 КАС України, ст. 102 Податкового Кодексу України, доводи заявника знайшли своє підтвердження з наданих до суду матеріалів, тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно частини 7 статті 183-3 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 183-3, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області до Приватного підприємства «ЛЄСІК & Т» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 631213,50 грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «ЛЄСІК & Т» (код ЄДРПОУ 32153060) заборгованість перед бюджетом у розмірі 631213 /шістсот тридцять одна тисяча двісті тринадцять/ грн. 50 коп. з відкритих рахунків платника податків №26058115823800 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 та №26001310655501 в Акціонерний банк «Південний», МФО 328209, на наступні реквізити: бюджетний рахунок №31116029700005, бюджетна класифікація 14010100, отримувач ГУДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ отримувача 37607526, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П. Марин