Постанова

від 16.04.2014 по справі 826/1826/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 квітня 2014 року № 826/1826/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Огурцова О.П., судді Кобилянський К.М., Кузьменко В.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомУправління Північно-Кримського каналу до Державної реєстраційної служби України провизнання протиправним рішення № 6409345 від 04.10.2013 та зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Північно-Кримського каналу звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України про визнання протиправним рішення № 6409345 від 04.10.2013 та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачу у державній реєстрації іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 0111500000:01:003:0606, оскільки заява з доданими до неї документами подана державному реєстратору з дотриманням порядку та вимог встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Також позивач посилався на те, що державна реєстрація права територіальної громади на земельну ділянку здійснюється одночасно з державною реєстрацію похідного речового права на відповідну земельну ділянку.

Представник позивача у судовому засіданні 03.04.2014 підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 27.03.2014 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що в процесі розгляду заяви про державну реєстрацію прав № 3147350 прийнятої 26.09.2013 щодо реєстрації права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0111500000:01:003:0606 державним реєстратором було проведено пошук у базі даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також у зазначеному реєстрі в результаті яких було виявлено відсутність записів про реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 0111500000:01:003:0606, а також відповідної заяви про державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку, якою відповідно до статті 16 Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування серед документів доданих до зазначеної заяви.

У судовому засіданні 03.04.2014 представник відповідача заперечила проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 03.04.2014 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

26.09.2013 Управлінням Північно-Кримського каналу було подано до Реєстраційної служби Армянського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка була зареєстрована за реєстраційним №3147350 для проведення державної реєстрації іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 0111500000:01:003:0606.

Відповідно до картки прийому заяви №6254644 від 26.09.2013 до зазначеної заяви було додано наступній документи: довідку з ЄДРПОУ (копія), серія та номер: АБ501174, виданий 07.07.2012, видавник: відділ статистики у м. Новій Каховці; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (копія), серія та номер: АОО 469154, виданий 10.08.2004, видавник: Державний реєстратор Житкова Т.О: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (копія), серія та номер: ААВ 685812, виданий 12.06.2012, видавник: державний реєстратор Хахалєв A.M.; Положення про Управління Північно-Кримського каналу зі змінами (копія), серія та номер: б/н, виданий 18.12.2006, видавник: Державний комітет України по водному господарству; витяг з Державного кадастру, про земельну ділянку серія та номер: НВ-105042013, виданий 24.09.2013, видавник: Міськрайонне управління держземагенства у м. Армянську, Красноперекопську та Красноперекопському районі АР Крим; виписку з рішення (копія), серія та номер: 256, виданий 28.12.2012, видавник: Армянська міська рада, загальний відділ; виписку з рішення (копія), серія та номер: 527, виданий 16.03.2006, видавник: Армянська рада, загальний відділ.

04.10.2014 державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України за результатами розгляду заяви від 26.09.2013 за реєстраційним №3147350 було встановлено, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності подано за відсутності державної реєстрації права власності та прийнято рішення № 6409345 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Супровідним листом № 5745/05-22-13 від 04.10.2013 зазначене рішення було направлено на адресу позивача.

Управління Північно-Кримського каналу вважаючи, що за ним повинні були зареєструвати право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 0111500000:01:003:0606 звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною першою статті 15 зазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з частиною п'ятою зазначеної статті державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів (крім випадків, встановлених у частині сьомій цієї статті) з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Відповідно до пункту 5 2 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону

Таким чином державний реєстратор проводить державну реєстрацію прав тільки у випадку встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, до яких, зокрема, віднесено випадок якщо заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

Частиною першою статті 4 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частинами третьою та п'ятою зазначеної статті державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки. При наданні у постійне користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права постійного користування такими земельними ділянками.

Абзацом 7 частини першої статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.

Отже, реєстрація права територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), на підставі відповідної заяви про державну реєстрацію права власності територіальної громади на зазначені земельні ділянки, якою вважається рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування.

Відповідно до рішення Армянської міської ради Автономної Республіки Крим № 256 від 28.12.2012, копія якого наявна в матеріалах справи, внесено зміни до пункту 3 рішення Армянської міської ради Автономної Республіки Крим № 428 від 18.12.2008 та викладено підпункт 3.1 в редакції відповідно до якої позивачу передана в постійне користування земельна ділянка площею 21,9283 га кадастровий номер 0111500000:01:003:0606.

Таким чином, рішенням органу місцевого самоврядування про передачу позивачу земельної ділянки площею 21,9283 га кадастровий номер 0111500000:01:003:0606 у користування є рішення Армянської міської ради Автономної Республіки Крим № 428 від 18.12.2008.

Як вбачається з картки прийому заяви № 6254644 від 26.09.2013 позивачем разом з заявою від 26.09.2013 за реєстраційним №3147350 було надано державному реєстратору виписку з рішення Армянської міської ради Автономної Республіки Крим №256 від 28.12.2012, водночас рішення №428 від 18.12.2008 чи виписки з нього позивачем разом з зазначеною заявою подано не було.

Отже, позивачем разом з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.09.2013 за реєстраційним №3147350 не було надано державному реєстратору заяви про державну реєстрацію права власності територіальної громади на земельну ділянку кадастровий номер 0111500000:01:003:0606, з огляду на що в останнього були відсутні правові підстави для реєстрація права територіальної громади на зазначену земельну ділянку, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права за позивачем.

Факт того, що право власності територіальної громади на земельну ділянку кадастровий номер 0111500000:01:003:0606 станом на момент подання позивачем заяви від 26.09.2013 за реєстраційним №3147350 зареєстровано не було сторонами не заперечується.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були наявні правові підстави для відмови позивачу в проведенні державної реєстрації іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 0111500000:01:003:0606.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

З огляду на зазначене, а також враховуючи те, що у відповідача були наявні правові підстави для відмови позивачу в проведенні державної реєстрації іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 0111500000:01:003:0606 суд дійшов висновку про правомірність рішення №6409345 від 04.10.2013 та відсутність підстав для його скасування.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні позову - відмовити повністю .

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді К.М. Кобилянський

В.А. Кузьменко