Рішення

від 29.04.2014 по справі 905/2228/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.2014 Справа № 905/2228/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мирошниченка Я.С.,

При секретарі судового засідання Займак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрейд Лімітед", м.Дружківка, Донецька область

до відповідача 1 : Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ в особі Філії Газопромислового Управління "Полтавагазвидобування", м.Полтава

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м.Дружківка, Донецька область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 2307162,60 грн., 4222,10 грн. - пеня, 42642,43 грн. - 3% річних, 43836,05 грн. - інфляційні втрати та стягнення солідарно з відповідачів 3% річних у розмірі 5000,00 грн., -

За участю представників сторін:

від позивача: Городзінська М.М.,за довіреністю

від відповідача1: Єжова Н.О., за довіреністю

від відповідача2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технотрейд Лімітед", м.Дружківка, Донецька область (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ в особі Філії Газопромислового Управління "Полтавагазвидобування", м.Полтава (далі-Відповідач1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м.Дружківка, Донецька область (далі-Відповідач2) про стягнення з Відповідача 1 суми основного боргу у розмірі 2307162,60 грн., 4222,10 грн. - пеня, 42642,43 грн. - 3% річних, 43836,05 грн. - інфляційні втрати та стягнення солідарно з відповідачів 3% річних у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач, посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю запасних частин до установок для КРС від 02.07.2012р., а саме на несвоєчасну оплату товару, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 2307162,60 грн.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 1 4222,10 грн. - пеню, 42642,43 грн. - 3% річних, 43836,05 грн. - інфляційні втрати та стягнення солідарно з відповідачів 3% річних у розмірі 5000,00 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.526,553,554 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,5,32,54-57 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): договір про закупівлю запасних частин до установок для КРС від 02.07.2012р., додаткову угоду №1 від 25.12.2012р., накладну №1 від 15.05.2013р., довіреність №398 від 14.05.2013р., рахунок №1 від 15.05.2013р., податкову накладну №1 від 15.05.2013р., накладну №2 від 22.05.2013р., довіреність №430 від 22.05.2013р., рахунок №2 від 22.05.2013р., податкову накладну №2 від 22.05.2013р., накладну №3 від 30.05.2013р., довіреність №456 від 29.05.2013р., рахунок №3 від 30.05.2013р., податкову накладну №3 від 30.05.2013р.,накладну №3 від 27.06.2013р., рахунок №3 від 27.06.2013р., податкову накладну №3 від 27.06.2013р., акт №2-313 від 27.06.2013р., накладна №4 від 27.06.2013р., рахунок №4 від 27.06.2013р., податкову накладну №4 від 27.06.2013р., акт №2-311 від 27.06.2013р.,довіреність №563 від 25.06.2013р., товарно- транспортну накладну №305458 від 15.05.2013р.,товарно-транспортну накладну №305457 від 22.05.2013р., товарно-транспортну накладну №305460 від 30.05.2013р., товарно-транспортну накладну №305464 від 27.06.2013р., товарно-транспортну накладну №305465 від 27.06.2013р.,претензія по Договору про закупівлю запасних частин до установок для КРС №770/12 від 02.07.2012р. на суму 4966569,60 грн.№66 від 04.07.2013р.,відповідь на претензію №юр-7059 від 12.07.2013р., договір доручення б/н від 02.07.2012р.,правоустановчі документи Позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 17.04.2014р.

16.04.2014р. Представник Відповідача 1 через канцелярію суду надав відзив, в якому стверджує, що Позивачем не надано жодних доказів повноважень ГПУ "Полтавагазвидобування"діяти від імені Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ. на підставі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується відповідним положенням та на підставі ст. ст. 22,24,28 Господарського процесуального кодексу України просить вирішити питання відносно заміни неналежного Відповідача на належного.

17.04.2014р. Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав витребувані судом документи.

У зв'язку з нез'явленням Відповідача2 у судове засідання, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладався судом з 17.04.2014р. на 29.04.2014р.

29.04.2014р.у судовому засіданні Представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

29.04.2014р. Представник Відповідача 1 у судовому засіданні надав пояснення по суті спору.

Представник Відповідача 2 у судове засідання не з'явився.

Клопотання Відповідача 1 про заміну Відповідача на належного Відповідача судом розглянуто та задоволено за згодою Позивача. Винесено відповідно ухвалу згідно ст. 24 Господарського Процесуального Кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав за можливе розглядати справу за відсутністю представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Представники Позивача та Відповідача1 клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача1 , всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

02.07.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технотрейд Лімітед», м. Дружківка, Донецької області (Позивач/Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» м. Київ (Відповідач 1/Покупець) укладено Договір про закупівлю запасних частин до установок для КРС №770/12 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов'язується на умовах Договору поставити Покупцю Товари передбачені пунктом 1.2.

Згідно до до розділу ІІІ Договору ціна Товару встановлюється в національній валюті України та включає ПДВ.Ціна Договору становить 4966569,60 грн.

Пунктом 4.2 Договору передбачено , що Продавець надає на адресу Покупця товаросупроводжувальні документи:

1. акт приймання передачі Товару;

2. податкову накладну;

3.накладну на відпуск Товару;

4. сертифікат якості та/ або паспорт виробника з відміткою про проходження відповідних випробувань;

5. відвантажувальна специфікація ( акт завантаження ) або пакувальний аркуш;

6.видаткова накладна або акт приймання - здавання;

7. рахунок- фактуру;

8. товаро- транспортна накладна;

9. сертифікат відповідності Системи сертифікації УрсСЕПРО.

Відповідно до п.5.1 Договору строк поставки Товарів протягом 30 календарних днів після отримання письмової заявки Покупця на кожну партію Товару окремо.

Пунктом 10.1 Договору з урахуванням Додоткової угоди №1 передбачено, що Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 30.06.2013р.

Сторонами була узгоджена Додаткова угода №1 від 25.12.2012р.( а.с. 22).

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору (а.с. 15-21) відповідно до видаткових накладних було поставлено Товар Позивачем Відповідачу 1 на загальну суму 4966569,60 грн.

Товар зі сторони Відповідача 1, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача 1 за Довіреностями (а.с. 30,34,38,49).

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача 1, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем 1 виникли саме з договір про закупівлю запасних частин до установок для КРС від 02.07.2012р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу 1 товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором про закупівлю запасних частин до установок для КРС №770/12 від 02.07.2012р.

Поставлений товар був оплачений Відповідачем1 частково в період з 23.08. 2012р. по 12.04.2013р. на суму 2 659 407,60 грн.

Таким чином, неоплаченим залишився Товар поставлених згідно видаткових накладних №1 від 15.05.2013р., №2 від 22.05.2013р., №3 від 30.05.2013р., №3 від 27.06.2013р., №4 від 27.06.2013р.(а.с. 29,33,37,41,45) на загальну суму 2307162,60 грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки Покупцем проводяться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця протягом 30 календарних днів з дати поставки товару на підставі підписаних видаткових накладних на Товар та рахунків на оплату Товару.

Судом встановлено, що Рахунок №1 на суму 378 888,00 грн. був виставлений Позивачем 15.05.2013 р. , Рахунок №2 на суму 757 776,00 грн. був виставлений Позивачем 22.05.2013 р., Рахунок №3 на суму 378 888,00 грн. був виставлений Позивачем 30.05. 2013 р., Рахунок №3 на суму 475 200,00 грн. був виставлений Позивачем 27.06.2013 р., Рахунок №4 на суму 316 410,00 грн. був виставлений Позивачем 27.06.2013 р.( а.с.31,35,39,42,46).

Таким чином, судом встановлено, що товар мав бути сплачений не пізніше таких дат: за Рахунком №1- 15.06.2013 р.,

Рахунком №2 - 22.06.2013р.,

Рахунком №3 - 30.06.2013р.,

Рахунком №3 - 27.07.2013р.,

Рахунком №4 - 27.07.2013р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, на момент звернення Позивача до суду, Покупець грошове зобов'язання перед Продавцем в частині розрахунку за прийнятий товар не виконав. Сума боргу у розмірі 2307162,60 грн.- не сплачено.

Відповідачу 1 було пред`явлено Претензію №66 від 04.07.2013 р. , у якій Позивач наполягає на погашенні наявної заборгованості .

Відповідач 1, у Відповіді на претензію №юр-7059 від 12.07.2013 р. зазначив, що Претензія є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи, 28.04.2014 р. Відповідач 1 надав докази часткової сплати суму заборгованості у розмірі 307162,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням №825 від 23.04.2014 р.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки Відповідачем 1 частково сплачено суму основного боргу у розмірі 307162,00 грн., в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідач доказів сплати суми основного боргу у розмірі 2000 000,60 грн. не надав, таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 2 000 000,60 грн.є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з:

Відповідача 1 - 3% річних у розмірі 42642,43 грн.; інфляційних втрат у розмірі 43836,05 грн.; пені у розмірі 4222,10 грн.

Солідарно з Відповідача 1 та Відповідача 2 - 3% річних у розмірі 5000,00 грн.

Щодо позовних вимог до Відповідача 2, господарський суд зазначає наступне.

02.07.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега» м. Дружківка, Донецької області (Відповідач 2/Поручитель) та Позивачем (Кредитор) укладено Договір поруки (а.с. 62-64), згідно умов якого, Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання Відповідачем 1 за Договором поставки №770/12від 02.07.2012р.

Згідно п. 3.1. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Відповідачем 1 зобов`язань за Договором поставки №770/12 від 02.07.2013 р. стосовно поставки товару на суму 5000,00 грн.

Строк дії Договору поруки встановлено до моменту виконання Відповідачем 1 своїх обов`язків за Договором №770/12 від 02.07.2012р.

Згідно ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Враховуючи той факт, що шість місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання сплинуло 27.01.2014 р., та суду не надано доказів пред'явлення вимоги кредитором до поручителя, порука є припиненою.

Таким чином, судом встановлено, що позовні вимоги Позивача до Відповідача 2 є такими що не підлягають задоволенню у зв`язку з недоведеністю та необґрунтованістю.

Стосовно вимоги Позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач надав розрахунок 3% річних на суму боргу в розмірі47642,43 грн.

Судом встановлено, що розрахунок є обґрунтованим та вірним. Враховуючи той факт, що позовні вимоги до Відповідача 2 є такими що не підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 47642,43 грн. є законними, обґрунтованими, та такими що підлягають стягненню з Відповідача 1 у повному обсязі.

Позивач надав розрахунок інфляційних втрат на суму боргу у розмірі 43836,05 грн грн.

Судом встановлено, що розрахунок є обґрунтованим та вірним. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 43836,05 грн грн. є такими, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно вимоги Позивача щодо стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2.7 Договору передбачено, що за порушення строків оплати Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивач надав розрахунок пені у розмірі 4222,10грн.

Судом встановлено, що розрахунок є обґрунтованим та вірним. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4222,10 грн. є такими, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача 1.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №905/2228/14 в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 307162,00 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрейд Лімітед", м.Дружківка, Донецька область до відповідача 1 Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ про стягнення суми основного боргу у розмірі 2 000 000,60 грн., 4222,10 грн. - пеня, 42642,43 грн. - 3% річних, 43836,05 грн. - інфляційні втрати - задовольнити у повному обсязі

У задоволенні позовних вимог до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м.Дружківка, Донецька область - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ (04053,м.Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28 код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрейд Лімітед", м.Дружківка, Донецька область (84200,Донецька область м.Дружківка, вулиця Леніна, будинок 33, код ЄДРПОУ 36569380) суму основного боргу у розмірі 2 000 000,60 грн., пеню у розмірі 4222,10 грн., 3% річних у розмірі 42642,43 грн., інфляційні втрати у розмірі 43836,05 грн. судовий збір у розмірі 48072,82 грн.

У судовому засіданні 29.04.2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.04. 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко