Постанова

від 18.03.2014 по справі 810/1068/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 року 810/1068/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В.,

при секретарі судового засідання Короташ О.Б.,

за участю:

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альпініст" до державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Альпініст" з позовом до державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області в якому просить:

- визнати протиправними дії працівників державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Альпініст" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "ІТС Україна" (код ЄДРПОУ 30371008);

- заборонити державній податковій інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області використовувати акт від 07.02.2014 за №194/220/32724732 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборонити надавати копію даного акта у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковий орган за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки дійшов помилкових висновків, адже, висновки, які були викладені в акті перевірки позивача та вчинені податковим органом дії фактично визначають суми податкових зобов'язань позивачу. Крім того, як стверджує позивач, відповідач здійснив документальну позапланову невиїзну перевірку поверхнево, без з'ясування фактичних обставин, реальності взаємовідносин позивача та його контрагента. Вважає, висновки акта перевірки помилковими, незаконними, необґрунтованими та безпідставними.

Під час судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. У письмовому запереченні на позов відповідач зазначив, що податковий орган здійснюючи перевірку діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Відповідач звернув увагу на те, що оскільки, за період з 01.09.2012 по 30.09.2012, відповідно до висновків акта перевірки позивача, підстав у відповідача для донарахування позивачу суми грошового зобов'язання та штрафних санкцій по податку на додану вартість не було, адже, зазначені у цьому акті порушення не привели до заниження, а це у свою чергу до сплати сум грошових зобов'язань позивача у періоді, що перевірявся.

Під час судового розгляду представник відповідача позов не визнав, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши думку представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Альпініст" зареєстроване як юридична особа 14.01.2004 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області за ідентифікаційним кодом 32724732, за місцезнаходженням: 08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, просп. Дніпровський, буд. 23, кв. 109, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №13421200000001472 (том 1, а.с. 30).

Із довідки №8/2129 від 19.01.2004 судом встановлено, що ТОВ "Альпініст" взятий на облік 16.01.2004 у ДПІ в Обухівському районі Київської області (том 1, а.с. 31).

Також, ТОВ "Альпініст" зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №200049125 НБ№153017 від 08.06.2012 (том 1, а.с. 32).

Із довідки з ЄДРПОУ АА №714550 випливає, що видами діяльності ТОВ "Альпіст" є: будівництво житлових і не житлових будівель; будівництво інших споруд; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; інша професійна, наукова та технічна діяльність (том 1, а.с. 29).

Судом встановлено, що у період з 27.01.2014 по 31.01.2014 відповідачем на підставі наказу №48 від 27.01.2014, відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Альпініст" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "ІТС Україна" (код за ЄДРПОУ 30371008) за період з 01.09.2012 по 30.09.2012. За результатами даної перевірки складено акт №194/220/32724732 від 07.02.2014 (том 1, а.с. 35-73).

У ході проведення зазначеної перевірки відповідачем не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Альпініст" з ТОВ "Концерн РРТ" у вересні 2012 року та встановлено порушення податкового законодавства, а саме:

- п. 185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями - завищено податкове зобов'язання в загальній сумі 336346,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Концерн РРТ" у вересні 2012;

- п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту в загальній сумі 118833,00 грн. по взаємовідносинам з ПП "ІТС УКРАЇНА" у вересні 2012 року;

- п.135.1, п.135.2 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до порушення, описаного в п.3.1.2 акту, а саме: встановлено завищення доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 1681734,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Концерн РРТ";

- п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення за період з 01.09.2012 по 30.09.2012 задекларованих витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 594167,00 грн. по взаємовідносинам з ПП "ІТС Україна".

Судом встановлено, що на підставі зазначеного акта перевірки позивача, відповідач податкові повідомлення-рішення не приймав.

Із пояснень представника відповідача судом встановлено, що у зв'язку з тим, що відповідно до висновків акта перевірки донарахування грошового зобов'язання не відбулось, відповідач не приймав податкового повідомлення-рішення. Оскільки, за період з 01.09.2012 по 30.09.2012, відповідно до висновків акта перевірки №194/220/32724732 від 07.02.2014, підстав у відповідача для донарахування позивачу суми грошового зобов'язання та штрафних санкцій по податку на додану вартість не було, оскільки зазначені у цьому акті порушення не привели до заниження, а це у свою чергу до сплати сум грошових зобов'язань позивача у періоді, що перевірявся.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Положеннями статті 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Положеннями статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (абз.4 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (абз.6 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).

Стаття 79 Податкового кодексу України встановлює особливості проведення документальної невиїзної перевірки. Зокрема, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої обставини, як за наслідками перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України).

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п.79.3 ст.79 Податкового кодексу України).

Із акта №194/220/32724732 від 07.02.2014 судом встановлено, що відповідач отримав акт державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві №2037/26-55-22-07/30371008 від 01.11.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ІТС УКРАЇНА", код за ЄДРПОУ 30371008 щодо підтвердження господарських взаємовідносин платника податків за період 01.02.2012 - 31.05.2012, 01.09.2012- 30.09.2012, 01.11.2012 - 30.11.2012, 01.03.2013 - 31.03.2013. Зазначеним актом встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ПП "ІТС УКРАЇНА" має стан "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, в зв'язку з чим отримати документальне підтвердження порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відноси із платниками податків за період 01.02.2012 - 31.05.2012, 01.09.2012 - 30.09.2012, 01.11.2012 - 30.11.2012, 01.03.2013 - 31.03.2013 не має можливості.

Суд звертає увагу на те, що у зв'язку із одержанням від державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві акта №2037/26-55-22-07/30371008 від 01.11.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ІТС УКРАЇНА", код за ЄДРПОУ 30371008 щодо підтвердження господарських взаємовідносин платника податків за період 01.02.2012 - 31.05.2012, 01.09.2012 - 30.09.2012, 01.11.2012 - 30.11.2012, 01.03.2013 - 31.03.2013, начальником державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято рішення про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Альпініст" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ПП "ІТС Україна" за період з 01.09.2012 по 30.09.2012, яке оформлене наказом №48 від 27.01.2014. Даний наказ разом із повідомленням про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки був вручений директору ТОВ "Альпініст" Богославцю М.П. під розписку 27.01.2014.

Отже, із вищезазначеного випливає, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Альпініст" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "ІТС Україна" за період з 01.09.2012 по 30.09.2012, проводилася посадовими особами державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області з дотриманням положень статей 78, 79 Податкового кодексу України, що встановлюють порядок та особливості проведення такої перевірки. А тому, ураховуючи зазначене, суд вважає, що у задоволенні цієї вимоги позивача належить відмовити.

Щодо вимоги позивача у якій він просить заборонити державній податковій інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області використовувати акт від 07.02.2014 за №194/220/32724732 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборонити надавати копію даного акта у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із визначенням, наведеним у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, з наведених процесуальних норм випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто, припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

А тому, дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто, мають безпосередній вплив на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на момент розгляду зазначеної позовної вимоги в суді, суб'єктивне право та законний інтерес позивача не порушено, а тому, в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Крім цього, суд вважає, що задоволення такої вимоги є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу, що є неприпустимим.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що факт порушення прав позивача в даній справі відсутній, а тому, за наведених обставин позов задоволенню не підлягає.

Розподіляючи судові витрати, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 березня 2014 р.