Рішення

від 24.04.2014 по справі 910/3918/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3918/14 24.04.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., при секретарі Мазур В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прес корпорейшн лімітед», м.Вінниця,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агенство «Медіос», м.Київ,

про: стягнення 15186грн.56коп.

За участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

відповідно до ст. 77 ГПК України

в судовому засіданні 10.04.2014р. оголошувалася перерва до 24.04.2014р.,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прес корпорейшн лімітед», м.Вінниця (далі - позивач), звернувся до господарського суду м.Київа з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агенство «Медіос», м.Київ, про стягнення суми основного боргу у розмірі 14485грн.00коп., пені у розмірі 701грн.56коп., що разом становить 15186грн.56коп.

В позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про виробництво поліграфічної продукції № 123 від 14.02.2013р. щодо своєчасної та повної оплати за отримані послуги.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 44, 49, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.526, 530, 610, 629 Цивільного кодексу України.

10.04.2014р. позивач через канцелярію суду надав клопотання про покладення на відповідача в тому числі судових витрат пов'язаних з наданням позивачу адвокатом юридичних послуг в розмірі 2000грн.

10.04.2014р. позивач посилаючись на ст. 22 ГПК України звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 13985грн.00коп., пеню в сумі 701грн.56коп., що разом становить 14686грн.56коп.

У зв'язку з прийняттям судом заяви про зменшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Позивач у судове засідання призначене на 24.04.2014р. з'явився, підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач до судового засідання 24.04.2014р. не з'явився, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, вимог ухвал не виконав, належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, що підтверджено поштовими повідомленнями з відміткою про отримання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

14.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прес Корпорейшн Лімітед" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агенство "Медіос" (замовник) був укладений договір № 123 про виробництво поліграфічної продукції (далі - договір), згідно з яким сторони погодили що замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язки по виконанню друку поліграфічної продукції офсетним способом. У комплекс послуг входить: приймання файлів оригінал-макету видання на носію Замовника, з допомогою мережі Інтернет, по електронній пошті, кольороподіл, виготовлення, виготовлення друкарських форм, виготовлення тиражу, пакування в пачки згідно заявки (не більше 8кг).

Пунктом 2.2.3 договору встановлено, що згідно додатку №2 «Графік здачі оригінал-макету Виконавцю та видачі Газети», яке є невід'ємною частиною цього договору, виконавець зобов'язується передати газету по накладній у встановлені терміни.

Відповідно до п. 2.3.9 договору, замовник зобов'язується вивезти виготовлений тираж газети від виконавця своїми силами в термін, вказаний у графіку відвантаження продукції. Допускається вивіз видання силами виконавця відповідно до додаткових угод.

Згідно п. 3.1 договору, загальна вартість виготовлення газети є договірною по кожному окремому тиражу газети і визначається виконавцем відповідно до фактичного тиражу, об'єму видання, необхідної кольорової і терміновості виготовлення.

Відповідно до п. 3.2 договору, сформована договірна вартість поліграфічних послуг виставляється замовнику у вигляді рахунку. Оплата вказаного рахунку або підписання видаткової накладної підтверджує згоду Замовника з вартістю послуг.

Згідно до п. 3.4 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати друк продукції може не виконуватися і виконавець не несе відповідальності за не випуск газети. У будь - якому випадку оплата повинна бути проведена замовником не пізніше за 5-ть банківських днів після отримання продукції.

Відповідно до п. 4.3 договору встановлено, що після закінчення виготовлення газети виконавець надає замовнику видаткову накладну на відпуск продукції.

Пунктом 6.5 договору, сторони погодили що цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013р.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств без будь-яких заперечень.

В позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог позивач посилається на те, що за договором №123 від 14.02.2013р. надав відповідачу послуги, але у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за наступними видатковими накладними №РН-0002858 від 13.09.2013р. у розмірі 798грн00коп. (з урахуванням часткових оплат 06.12.2013р. на суму 1000грн., 23.01.2014р. на суму 500грн., 29.01.2014р. на суму 500грн., 25.02.2014р. на суму 500грн.), №РН-0002951 від 20.09.2013р. у розмірі 3269грн.00коп., №РН-0003038 від 27.09.2013р. у розмірі 3269грн.00коп., №РН-0003131 від 04.10.2013р. у розмірі 3269грн.00коп., №РН-0003218 від 11.10.2013р. на суму 3380грн. загалом заборгованість у розмірі 13985грн.00коп., яка і заявлена до стягнення.

Оскільки заборгованість у розмірі 13985грн.00коп. відповідачем не була сплачена, вказана обставина призвела до звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, є стягнення суми боргу в розмірі 13985грн.00коп., пені в сумі 701грн.56коп., всього 14686грн.56коп. Підставою позову є договір № 123 від 14.02.2013р. на надання послуг про виробництво поліграфічної продукції.

Договір № 123 від 14.02.2013р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору № 123 від 14.02.2013р. позивач зобов'язується надати поліграфічні послуги, а відповідач оплатити ці послуги.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно з видатковими накладними №РН-0002858 від 13.09.2013р., №РН-0002951 від 20.09.2013р., №РН-0003038 від 27.09.2013р., №РН-0003131 від 04.10.2013р., №РН-0003218 від 11.10.2013р. відповідач відповідно до умов договору № 123 від 14.02.2013р. отримав від позивача поліграфічні послуги на загальну суму 16485грн.00коп.

Вищезазначені накладні скріплені печатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Прес корпорейшн лімітед» та Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агенство "Медіос" без будь-яких заперечень.

Господарський суд приймає до уваги, що замовником при отриманні послуг не подавалося жодних заперечень відносно виконання виконавцем прийнятих за договором зобов'язань. Зокрема, вищевказаними накладними підтверджено, що послуги виконані в повному обсязі та якісно.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, враховуючи підписання видаткових накладних без жодних заперечень, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 123 від 14.02.2013р.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вже зазначалося, сторони у п. 3.4 договору погодили, що у разі несвоєчасної оплати друк продукції може не виконуватися і виконавець не несе відповідальності за не випуск газети. У будь - якому випадку оплата повинна бути проведена замовником не пізніше за 5-ть банківських днів після отримання продукції.

Тобто враховуючи приписи п.3.4 договору, на момент звернення позивача з позовною заявою (11.03.2014р.), вже почалося прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання, щодо оплати вартості послуг наданих позивачем.

Позивач у позові стверджує, що відповідач здійснив лише часткову оплату вартості наданих послуг за накладною №РН-0002858 від 13.09.2013р. в сумі 2500грн.00коп. (що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача від 06.12.2013р., від 23.01.2014р., від 29.01.2014р., від 25.02.2014р.), залишок боргу за якою складає 798грн.00коп., інші вищевказані накладні залишилися неоплаченими відповідачем.

Таким чином, за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 13985грн.00коп.

Враховуючи, що факт отримання послуг відповідачем підтверджується матеріалами справи, докази погашення заборгованості у розмірі 13985грн.00коп. суду не представлені, заявлений розмір заборгованості не спростований відповідачем, суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення господарське зобов'язання належним чином перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 13985грн.00коп.підлягають задоволенню.

Крім того, посилаючись на несвоєчасне виконання зобов'язання відповідачем, позивач просить суд також стягнути з відповідача пеню у сумі 701грн.56коп.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п.5.2. Договору у разі порушення замовником термінів розрахунків, він зобов'язується сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Дослідивши наданий позивачем остаточний розрахунок суд встановив, що позивач при нарахуванні пені не вірно визначив момент настання у відповідача зобов'язання з оплати наданих послуг.

Суд з урахуванням висновків зроблених раніше, перівірівши розрахунок пені за допомогою відповідної інформаційно - пошукової системи „ЛІГА", в межах обраних позивачем періодів, встановив що сума пені, що підлягає задоволенню становить 582грн.97коп., у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні пені у розмірі 118грн.59коп.

Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2000грн.00коп.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Відповідно до п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

В підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надані суду наступні докази: договір №01-03/02/2014 від 03.02.2014р. про надання юридичних послуг, платіжне доручення №308 від 06.02.21014р. на суму 2000грн., копію свідоцтва НОМЕР_1 від 24.02.2012р., акт прийому - передачі наданих послуг від 01.04.2014р.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення №308 від 06.02.2014р. позивач сплатив юридичні послуги згідно договору №01-03/02/2014 від 03.02.2014р. у розмірі 2000грн.

Одночасно, для того, щоб витрати позивача на правову допомогу вважались судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката повинні бути підтвердженні відповідними документами.

За приписом ст.2 Закону України „Про адвокатуру", адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

В підтвердження повноважень адвоката, позивачем до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 24.02.2012р. на ім`я ОСОБА_1

Виходячи з наведеного, суд робить висновок, що зазначені документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань та вартість цих послуг.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру".

До факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

Позивач 10.04.2014р. надав через канцелярію суду акт приймання - передачі наданих послуг від 01.04.2014, згідно з яким сторони один до одного з приводу надання послуг претензій не мають. Крім того, в зазначеному акті сторони зазначили, що адвокатом здійснено надання юридичних послуг замовнику, замовник зобов'язується оплатити адвокату суму 2000грн.00коп.

Враховуючи, що адвокат ОСОБА_1 приймав участь в судових засіданнях по слуханню справи № 910/3918/14, відстоював правову позицію позивача, шляхом надання усних пояснень в судових засіданнях, займався підготовкою та подачею в суд необхідних для розгляду справи документів а також беручи до уваги, що підписавши та скріпивши своєю печаткою акт приймання - передачі наданих послуг від 01.04.2014р. позивач фактично прийняв та погодився з повним виконанням адвокатом свої обов'язків по наданню юридичних послуг, суд робить висновок що вартість наданих послуг є обгрунтованою, об'єктивною та співрозмірною з розміром заявлених вимог. Отже, суд задовольняє вимоги позивача по відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката в сумі 2000грн.00коп. в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. Наведене правило застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачений судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Прес корпорейшн лімітед», м.Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агенство «Медіос», м.Київ про стягнення суми основного боргу в розмірі 13985грн.00коп. та пені в сумі 701грн.56коп.- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агенство «Медіос», (02002, м.Київ, вул. Раїси Окіпної, буд.2, оф.410, код ЄДРПОУ 37848079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прес корпорейшн лімітед» (21034, м.Вінниця, вул. Чехова, буд.12а, код ЄДРПОУ 32168763) суму основного боргу у розмірі 13985грн.00коп., пеню в сумі 582грн.97коп., судовий збір у розмірі 1752грн. 58коп., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2000грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У судовому засіданні 24.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 29.04.2014р.

Суддя Н.І. Ягічева