Постанова

від 25.03.2014 по справі 804/2455/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 р. справа № 804/2455/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Трайдук С.В.

представник позивача не прибув

представник відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим до Приватної фірми "Сальве" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 31184,16 грн., -

ВСТАНОВИВ :

11 лютого 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, в якому позивач просить суд стягнути з Приватної фірми "Сальве" орендну плату за землю з юридичних осіб у сумі 31184,16 грн. (а.с. 2-3).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг по орендній платі за землю на загальну суму боргу 31184,16 грн., який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань за 2010 рік. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому просить стягнути в доход бюджету податковий борг з рахунків у обслуговуючих банках.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2014 р. відкрито провадження у справі, та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 1).

Позивач, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 34), у судове засідання свого уповноваженого представника не направив, за змістом позовної заяви просив суд розглядати адміністративний позов за відсутністю позивача.

З юридичної адреси відповідача, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду повернувся конверт з довідкою "Укрпошти" про повернення кореспонденції "за истечением срока хранения" (а.с. 35). Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Отже, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та про повідомлення його про дату, час і місце судового розгляду, тому, відповідач вважається повідомленим належним чином. У встановлений судом строк, відповідачем не подано до суду заперечень проти позову, або заяви про визнання позовних вимог, з клопотанням про відкладення розгляду справи відповідач до суду не звернувся, про причини своєї неявки суд не повідомив.

За таких обставин, адміністративну справу розглянуто без участі сторін, у відкритому судовому засіданні.

За результатами судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає достатньо підстав для прийняття законного рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватна фірма "Сальве" (код ЄДРПОУ 25015020) зареєстрована Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 10.02.1997 р. за № 1224107 0010 007166 (а.с. 16).

З 23.02.1997 р. за № 6318 відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (а.с. 19).

Враховуючи, що частина спірних відносин виникла до набрання законної сили Податковим кодексом України (до 01.01.2011 р.), суд розглядає справу також з урахуванням норм законодавства, які діяли на час їх існування.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України N 1251-XII від 25.06.1991 р. "Про систему оподаткування" (зі змінами та доповненнями), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" чітко встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно ст. 13 Закону України "Про плату за землю", підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що між Сімферопольською міською радою Автономної Республіки Крим та Приватною фірмою "Сальве", 19.09.2008 р. укладено договір оренди землі № 297-К, за цільовим призначенням земельної ділянки площею 0,2300 га для розміщення торгового комплексу, строком дії договору до 27.05.2013 р., розміром орендної плати 70396,32 грн. на рік (а.с.15).

Згідно ст. 14 Закону України "Про плату за землю", платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня, і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Разом з тим, п.п. 16.1.3, п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори у строк та в розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено поняття податкового обов'язку, зокрема, це обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Крім того, згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку визначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, визначені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Так, підставою для виникнення податкового боргу, як вбачається з матеріалів справи, є податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 р. № 4524 від 27.01.2010 р. (а.с. 14), терміном сплати 01.11.2010 р., подана Приватною фірмою "Сальве", у якій відповідачем самостійно визначено щомісячний розмір орендної плати у розмірі 5866,36 грн. До бюджету було перераховано 755,28 грн., станом на 25.12.2013 р. - 5111,08 грн. не сплачено.

На підставі тієї ж податкової декларації орендної плати за земельні ділянки за 2010 р. № 4524 від 27.01.2010 р., терміном сплати 30.11.2010 р., наданою Приватною фірмою "Сальве" до позивача, відповідачем самостійно було визначено суму податку до сплати 5866,36 грн. (а.с. 14), що станом на 25.12.2013р. - не сплачено.

Також, на підставі податкової декларації з плати за землю за 2010 р. № 4524 від 27.01.2010 р. терміном сплати 30.12.2010 р., наданою Приватною фірмою "Сальве до позивача, відповідачем самостійно визначено суму податку до сплати 5866,36 грн. (а.с. 14), що станом на 25.12.2013р. - також не сплачено.

Судом встановлено, що позивачем було проведено перевірки Приватної фірми "Сальве", за результатами яких було складено наступні акти:

- акт про результати камеральної перевірки з питань своєчасності сплати в бюджет орендної плати за землю № 919/15-3/20015020 від 15.02.2011 р. (а.с. 11), на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0000851503/0 від 16.02.2011 р. на суму штрафної санкції - 151,06 грн. (а.с. 10), що вручено відповідачу 16.02.2011 р.;

- акт про результати камеральної перевірки з питань своєчасності сплати в бюджет орендної плати за землю № 2245/15-3/20015020 від 12.03.2011 р. (а.с. 9), на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0003431503/0 від 12.03.2011 р. на суму штрафної санкції - 1022,22 грн., що вручено відповідачу 16.03.2011 р. (а.с. 8);

- акт про результати камеральної перевірки з питань своєчасності сплати в бюджет орендної плати за землю № 6070/15-3/20015020 від 17.05.2011 р. (а.с. 7), на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0007951503 від 26.05.2011 р. на суму штрафної санкції - 5729,80 грн. (а.с. 5), отримане відповідно до відмітки на поштовому повідомленні 15.06.2011 р. (а.с. 4).

Згідно з довідкою про суму податкового боргу, відповідачеві нарахована пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання у сумі 1570,92 грн. (а.с. 24).

Підпунктом 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Отже, судом встановлено, що відповідно до розрахунку Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, станом на 25.12.2013 р. Приватна фірма "Сальве" має податковий борг у сумі 31184,16 грн. (а.с. 21-22), який складається із суми недоїмки - 29613,24 грн., та пені у розмірі 1570,92 грн. (а.с. 24).

Підпунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідач у встановлений Законом строк не сплатив податкові зобов'язання, визначені податковим органом згідно податкових повідомлень-рішень, та не оскаржив зазначенеі рішення ані в адміністративному, ані в судовому порядку, внаслідок чого у нього утворився податковий борг по орендній платі за земельну ділянку.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України - контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Позивачем, Приватній фірмі "Сальве" було направлено податкову вимогу форми "Ю1" від 05.05.2010 р. № 1/1393, яку було повернуто з відміткою «Укрпошти», що вручено 03.09.2010 р. (а.с. 13), та податкову вимогу форми "Ю2" від 25.10.2010 р. № 2/3409, яку повернуто з відміткою «Укрпошти», про вручення 13.12.2010 р. (а.с. 12).

На час розгляду адміністративної справи, кошти на погашення податкового боргу відповідачем не сплачені, податкові повідомлення-рішення в передбачений законодавством строк не оскаржені, та не скасовані. Таким чином, сума заборгованості є узгодженою, і набула статусу податкового боргу платника податків.

Не зважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідачем не сплачений.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що платник податків Приватна фірма "Сальве" станом на 05.12.2013 р. має відкриті рахунки у банківських установах, згідно бази даних Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (а.с. 20).

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Отже, оскільки відповідачем самостійно визначені суми щомісячної орендної плати за земельну ділянку, які підлягають сплаті відповідно до податкової декларації від 27.01.2010 р. не сплачені, а також, враховуючи відсутність заперечень проти позову або доказів сплати заборгованості, суд вважає, що позов Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим до Приватної фірми "Сальве" про стягнення заборгованості є обгрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим до Приватної фірми "Сальве" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 31184,16 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної фірми "Сальве" (код ЄДРПОУ 25015020, індекс 49000, місто Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, буд. 19, ) на користь Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (код платежу 5213050200, р/р 33210812700003 в ГУ ДКСУ в м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026) податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 31184,16 грн. (тридцять одна тисяча сто вісімдесят чотири гривні 16 копійок) шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, а саме:

- ДН. ФАБ "ПІВДЕННИЙ" м. Дніпропетровск, МФО 306458, р/р № 26009331162;

- ПАТ "БТА БАНК", МФО 321723, р/р № 26009021001729;

- АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м. Києві, МФО 380805, р/р № 26003199648;

- ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", МФО 305749, р/р № 2600530387301.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник