Постанова

від 29.04.2014 по справі 826/4793/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 квітня 2014 року № 826/4793/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2013 №0005091701 ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25 квітня 2013 року № 0005091701.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ПП «ЕВМ Сервіс».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 12 квітня 2013 року № 696/17-10/НОМЕР_2.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі наказу № 2434 від 29 березня 2013 року, відповідно до пункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, проведено позапланова невиїзна документальна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «ЕВМ Сервіс» (код ЄДРПОУ 30305092) за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатом якої складено акт перевірки від12 квітня 2013 року № 696/17-10/НОМЕР_2.

Як висновок проведеної перевірки встановлено відсутність реального факту здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та контрагентом - постачальником ПП «ЕВМ Сервіс» (ЄДРПОУ 30305092) в 2011 року, що є порушенням п.1, п. 5, ст. 203, п.1,п.2 ст. 215, п.1 ст.216, ст. 228, СТ.662, ст.655, ст.656 ЦК України; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні у ПП «ЕВМ Сервіс» (ЄДРПОУ 30305092) товарів (послуг), в зв'язку з чим фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від вищезазначеного контрагента - постачальника на загальну суму 39309грн.: в т.ч. в вересні 2011 року - 11320 грн., в жовтні 2011 року - 8825 грн., в листопаді 2011 року -10170 грн., в грудні 2011 року -8994 грн., чим порушено ст.22, ст. 185, п.198.6. ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25 квітня 2013 року № 0005091701 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 49476,25 грн., в тому числі: 39309 грн. - за основним платежем, 10167,25 грн. - за штрафними санкціями.

На думку позивача, висновки акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірне податкове повідомлення - рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ПП «ЕВМ Сервіс», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як свідчать матеріали справи, що між Фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та Приватним підприємством «ЕВМ Сервіс» (Виконавець) укладено Договір про надання послуг № РП-04 від 05 квітня 2011 року, за умовами якого Виконавець зобов'язується надавати послуги з проведення Рекламних кампаній Замовника та/або клієнтів-рекламодавців Замовника згідно з Адресними програмами та іншими додатками до цього Договору, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати послуги Виконавця.

Згідно Додатку № 1 до Договору визначено період проведення рекламної акції - 01 червня 2011 року по 31 грудня 2011 року; тип рекламоносія - філії кас розташовані в містах України, розміщення рекламної інформації на конвертах під проїзні документи; сюжет - Рекламна інформація компанії, з застереженнями згідно з пунктом 4.2 даного Додатку, - інформація, щодо розташування офісів ФОП ОСОБА_1 з продажу квитків; дата передачі макету - 22 червня 2011 року; вартість послуг - 72000,00 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи копій адресних програм від 01 серпня 2011 року, 01 жовтня 2011 року, 01 листопада 2011 року, 01 грудня 2011 року, Виконавець проводив Рекламну кампанію для Замовника за адресами: вул. Братиславська (номер рекламоносія № 207), Броварський проспект, 131 (номер рекламоносія № 1134), Броварський проспект, 131 (номер рекламоносія № 1135), Броварський проспект, перетин з вул. Будівельників (номер рекламоносія № 1181), Броварський проспект, перетин з вул. Будівельників (номер рекламоносія № 1188).

Загальна вартість Рекламної кампанії, що проводиться на підставі цієї Адресної програми, за період з 01 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року становить 54000,00 грн., з 01 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року становить 30000,00 грн.; 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року становить 30000,00 грн.; 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року становить 36000,00 грн.

Крім цього, між позивачем (Замовник) та Приватним підприємством «ЕВМ Сервіс» (Виконавець) укладено Договір про надання правової допомоги від 01 липня 2011 року предметом якого є надання Виконавцем правової (юридичну) допомогу Замовнику пов'язаних з господарською діяльністю останнього, а саме: проведення правового аналізу і інформаційно-аналітичної роботи та надання пропозицій щодо договорів, контрактів, угод, що укладаються Замовником з його контрагентами та інших юридичних документів та дій, на предмет відповідності їх діючому законодавству України та правовим інтересам Замовника; надання роз'яснень, аналіз та обробка правової документації та статистичних даних з фінансово-господарської діяльності Замовника з урахуванням поточних змін у діючому законодавстві України та юридичній практиці; розробка та здійснення заходів, які направлені на покращення організації та методів правової роботи працівників - консультантів Замовника, та попередження порушень прав і законних інтересів Замовника.

В свою чергу, Приватним підприємством «ЕВМ Сервіс» виписано на адресу позивача податкові накладні від 12 грудня 2011 року № 493, № 494, № 496, від 11 листопада 2011 року № 415, від 30 вересня 2011 року № 343, від 18 серпня 2011 року № 247, від 07 вересня 2011 року № 292, від 14 жовтня 2011 року № 361, від 12 жовтня 2011 року № 359.

На підтвердження реальності господарських відносин із Приватним підприємством «ЕВМ Сервіс» позивачем надано копії актів здачі - прийняття робіт.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки відповідні платіжні доручення.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень - грудень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних Приватним підприємством «ЕВМ Сервіс», у зв'язку з придбанням послуг.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Обґрунтовуючи необхідність придбання юридичних послуг у Приватного підприємства «ЕВМ Сервіс» позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 надавала послуги по організаційно-технічному забезпеченню функціонування філії квиткової каси з продажу проїзних документів Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця». Згідно договору № ПЗ/УЦОП-1052 від 01 липня 2010 року вона мала ряд зобов'язань перед Державним територіально галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця», а саме основними з них були: продаж не менше 1000 тисячі квитків щомісячно та забезпечення інформаційно-рекламного висвітлення діяльності філій квиткових кас, за адресами: - м. Київ, вул. Кіото,8; м. Київ, вул. Кибальчича, 11-6; м. Київ, бул. Кольцова, 12. Саме, для належного виконання умов договору та для покращення розвитку підприємницької діяльності з метою досягнення збільшення матеріальних активів ОСОБА_1 замовляла у 2011 році ряд послуг у ПП «ЕВМ Сервіс».

Водночас, із вказаних вище документів суд не вбачає, що придбані у ПП «ЕВМ Сервіс» юридичні та рекламні послуги якимось чином пов'язані із взаємовідносинами позивача і Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

Разом з тим, позивачем не надано до перевірки документів на підтвердження факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності.

Слід звернути увагу, що згідно актів про надані послуги, ПП «ЕВМ Сервіс» рекламні послуги та юридичні послуги. Матеріали справи не містять доказів, які свідчили би про реальність вищезазначених юридичних та рекламних послуг, про їх надання, адже матеріали справи не містять кінцевого результату наданих послуг. Також, вищезазначений перелік послуг є досить широким та не вичерпним, а тому встановлення яких саме юридичних послуг замовлялось позивачем не вбачається можливим.

При цьому, враховуючи навіть отримання вищезазначених послуг, не вбачається можливим встановити, яким чином юридичні та рекламні послуги використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні та акти надання послуг містять лише загальну назву - юридичні послуги та рекламні послуги, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду, прізвище та ініціали особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Також, у наданих позивачем податкових накладних від 12 грудня 2011 року № 493, № 494, № 496, від 11 листопада 2011 року № 415, від 30 вересня 2011 року № 343, від 18 серпня 2011 року № 247, від 07 вересня 2011 року № 292, від 14 жовтня 2011 року № 361, від 12 жовтня 2011 року № 359 в графі «вид цивільно-правового договору» зазначено Договір поставки від 05 квітня 2011 року № РП04 та від 01 липня 2011 року № КП07, проте, як свідчать матеріали справи та зазначено представником позивача у судовому засіданні між позивачем та ПП «ЕВМ Сервіс» укладались Договір про надання послуг від 05 квітня 2011 року № РП-04 та Договір про надання правової допомоги від 01 липня 2011 року № ЮП-07.

Також, надані позивачем копії Договору від 01 липня 2010 року укладеного із Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» та додатки до нього, акти здачі-прийняття робіт не дають змогу ідентифікувати участь ПП «ЕВМ Сервіс» у зазначених взаємовідносинах.

Окрім того, як встановлено в акті перевірки згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25 травня 2012р. за №1457/22-2/30305092 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ЕВМ Сервіс» код ЄРПОУ 30305092 щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за тріод з 01.06.2011 р. по 30.06.2011р., з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., з 01.11.2011р. по 11.12.2011р. не встановлено факт передачі товарів (послуг) ПП «ЕВМ Сервіс» контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) зговорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські» приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Загальна чисельність працюючих на ПП «ЕВМ Сервіс» згідно бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва складає - 1 особа.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року у справі № 826/17848/13-а.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення пунктів 198.1., 198.4., 198.6. статті 198 та пунктів 200.1., 200.2., 200.3. статті 200 Податкового кодексу України.

Стосовно висновків Акта перевірки про нікчемність укладених правочинів, суд звертає увагу на наступне.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає ,що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним правочинів, укладених між позивачем та ПП «ЕВМ Сервіс», а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 23 жовтня 2013 року, внесено зміни у підпункті 1 пункту 3: а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1147,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 1827,00 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1644,30 грн.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник