Рішення

від 22.04.2014 по справі 905/556/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.04.2014 Справа № 905/556/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Курлянскас В.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Медичного реабілітаційного центру «Сонячний» управління Державної пенітенціарної служби України, с.Білосарайська Коса Донецької області, ЄДРПОУ 30937146,

про стягнення 1 808,82 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: Антипова Т.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Медичного реабілітаційного центру «Сонячний» управління Державної пенітенціарної служби України, с.Білосарайська Коса Донецької області, про стягнення 1808,82 грн., що складається з суми боргу у розмірі 1 655,72 грн., нарахованого за період лютий-квітень 2013р. за спожиту активну електроенергію, 3% річних у розмірі 32,31 грн., нарахованих у період з 04.01.2013р. по 31.10.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії у грудні 2012р. - квітні 2013р., інфляційних у розмірі 1,49грн., нарахованих у період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії у лютому-березні 2013р. та пені у розмірі 119,30 грн., нарахованої у період з 04.01.2013р. по 31.10.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії у квітні-травні 2013р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про постачання електричної енергії №1554 від 18.08.2009р. із відповідачем, невиконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості активної електроенергії по рахункам за лютий-квітень 2013р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок заявлених позовних вимог, у копіях: договір на постачання електричної енергії №1554 від 18.08.2009р. із додатком №3, №5 до нього, рахунки за активну електроенергію №34/1554 за грудень 2012р. - квітень 2013р., акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2012р. - квітень 2013р., двосторонній акт фіксації показань приладів обліку станом на 21.03.2013р., копію повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскального чеку №2041 від 17.04.2013р., наказ Державної пенітенціарної служби України №480 від 01.11.2011р. «Про затвердження Переліку найменувань підприємств установ виконання покарань, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України», довіреність відповідача №б/н від 07.06.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та положення Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р.

11.02.2014р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником позивача подано клопотання №51юр-428/14 від 11.02.2014р., яким долучено до матеріалів справи копії банківських виписок та докази надіслання акту звірки на адресу відповідача.

Разом з цим, 11.02.2014р. позивачем надані пояснення №51юр-429/14 від 11.02.2014р., за змістом яких повідомлено про відсутність даного спору на розгляді іншого суду.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 25.02.2014р., у зв'язку із знаходженням судді Соболєвої С.М. у відпустці, справу №905/556/14 передано на розгляд судді Кротінової О.В.

У судових засіданнях позивач наполягав на задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи не представив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

18.08.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (нині- Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго») (далі-Постачальник) та Медичним реабілітаційним центром «Сонячний» управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області (нині-Медичний реабілітаційний центр «Сонячний» управління Державної пенітенціарної служби України) (далі-Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №1554, згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 17,95 кВт., а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору (п.1 договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2010р. та вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечується.

За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 Договору; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок (далі-ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком №1 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням на межі балансової належності електромереж Постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, а саме: відхилення напруги (тривалість часу відхилення напруги понад нормально припустиме визначається у відповідності до ГОСТ): нормально припустиме значення для рівня напруги о,22 кВ та вище -±5%, гранично припустиме значення для рівня напруги 0,22 кВ та вище -±10%; провал напруги (зниження рівня нижче гранично припустимого значення) - не більше 30 секунд; із забезпеченням отримання електричної енергії на рівні загальної (за всіма об'єктами) дозволеної потужності 131 кВт. (п.2.2.2 договору), а Споживач зобов'язався - оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії, згідно з умовами додатків №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та №5 «Порядок розрахунків» (п.2.3.4 договору).

Пунктом 1 додатку №5 «Порядок розрахунків» до означеного правочину розрахунковий період встановлений Споживачу з 00-00 годин 15 числа місяця, що передує розрахунковому, до 24-00 годин 14 числа поточного місяця.

За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних оформленого між Постачальником та Споживачем «Акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» та інших умов договору. Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за фактичними показами засобів обліку згідно порядку, обумовленого у додатку №3 «Графік зняття показів заслбів обліку електричної енергії» до договору та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених договором і ПКЕЕ (п.3 додатку №5).

Відповідно до п.9 вказаного додатку №5, остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, у терміни, що не перевищують 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії. У разі неявки Споживача (уповноваженого представника) для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу, що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) з грудня 2012р. по березень 2013р., що підписані сторонами та скріплені печатками. Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем електроенергії наступні:

- у грудні 2012 року: активна електроенергія - 724 кВт/год на суму 822,49грн.;

- у січні 2013 року: активна електроенергія - 681 кВт/год на суму 781,32грн.;

- у лютому 2013 року: активна електроенергія - 620 кВт/год на суму 711,34грн.;

- у березні 2013 року: активна електроенергія - 681 кВт/год на суму 810,98грн.

У підтвердження надання активної електроенергії, її обсягів споживання, у квітні 2013р. відповідачем суду представлено акт прийняття-передавання товарної продукції за цей період, проте останній не містить ані підпису, ані печатки відповідача.

За твердженнями позивача, Споживачем не надано Постачальнику відомостей щодо спожитої електроенергії у зазначений період, у зв'язку з чим представниками Постачальника самостійно було знято показання приладів обліку та складено двосторонній акт фіксації показань приладів обліку станом на 21.03.2013р.

Пунктом 7.6 договору визначено, що порядок зняття показів розрахункових приладів обліку та відомості стосовно розрахункового обліку наведені в додатку №3 «Графік зняття показів засобів обліку електроенергії» до цього договору.

Виходячи з приписів цього додатку, зняття показів активних розрахункових приладів обліку здійснюється споживачем самостійно, або в присутності представника постачальника та надається останньому у формі звіту про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії. Споживач протягом 24 годин з моменту зняття показів приладів обліку електроенергії зобов'язаний довести їх значення до постачальника електричної енергії. Зафіксовані покази розрахункових засобів обліку активної і реактивної електричної енергії оформлюються «Актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» (додаток №10 до договору) у 2-х або декількох примірниках, по одному для кожної із сторін.

Споживач зобов'язаний підписати «Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» протягом 24 годин з моменту зняття показів приладів обліку електроенергії. Перевищення даного строку вважається затримкою терміну сплати за спожиту електроенергію з вини споживача. У разі не оформлення споживачем «Акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» у визначений термін, він вважається дійсним та узгодженим сторонами за наявності підпису постачальника. Зняття показів розрахункових засобів обліку самостійно або в присутності представника споживача (субспоживача) має право здійснювати також і постачальник електричної енергії.

Фактичні обставини справи свідчать про складання двостороннього акту фіксації показів приладів обліку станом на 21.03.2013р., який підписано уповноваженою особою з боку споживача (довіреність №б/н від 07.06.2011р.) та скріплений підписом і печаткою постачальника.

На підставі цього документу було складено акт прийняття-передавання товарної продукції та виставлений рахунок за електроенергію №34/1554 за квітень 2013р.

Відповідно до абз.2 п.9 додатку №5 до договору, у разі неявки споживача (уповноваженого представника споживача) для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Рахунок за спожиту активну електроенергію та акт прийняття-передавання електроенергії за період квітень 2013р. були направлені рекомендованим листом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком №2041 від 17.04.2013р. копії яких наявні у матеріалах справи.

Дані обставини у порядку чинного господарського-процесуального законодавства не спростовані.

З огляду на таке, приймаючи до уваги викладені положення договору та підписання двостороннього акту фіксації показів приладів обліку уповноваженою особою відповідача, суд приймає означені документи, як належний доказ обсягу та вартості переданої електроенергії відповідачу у квітні 2013р.

Таким чином, згідно наведеного акту, обсяг спожитої відповідачем активної електроенергії у квітні 2013р. становить 138 кВт/год на суму 164,34 грн.

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за активну енергію відповідно до Договору про постачання електричної енергії №1554 від 18.08.2009р., спожиту у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією , затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р . (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п. 6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп. 2 п. 10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачеві за період з грудня 2012р. по квітень 2013р. активної електричної енергії у обсязі 2 844 кВт/год на загальну суму 3 290,47 грн.

Рахунок на оплату спожитої активної електроенергії за грудень 2012р. на суму 822,49грн. отриманий відповідачем 18.12.2012р., рахунок за січень 2013р. на суму 781,32грн. отриманий відповідачем 15.01.2013р., за лютий 2013р. на суму 680,40 грн. отриманий відповідачем 15.02.2013р., рахунок за березень 2013р. на суму 810,98 грн. отриманий відповідачем 15.03.2013р., про що свідчать відповідні відмітки на цих документах.

Приймаючи до уваги данні відомості які містить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.110) рахунок за квітень 2013р. на суму 164,34 грн. отримано відповідачем 20.04.2013р.

Разом з цим, як вже було зазначено, у відповідності до абз.2 п.9 додатку №5 до договору, якщо споживач не явиться для отримання рахунку, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом на його адресу вказану в договорі, у такому разі рахунок вважається отриманим споживачем саме з дня його відправлення.

Оскільки, рахунок за квітень 2013р. на суму 164,34 грн. направлений позивачем рекомендованим листом 17.04.2013р., то відповідно до умов договору, вважається отриманим Споживачем саме з дня його направлення, тобто 17.04.2013р.

Відповідач розрахунки за спожиту активну електроенергію у визначений спірний період здійснив з порушенням строків обумовлених сторонами у договорі.

Так, зважаючи на твердження позивача, що не спростовані у порядку господарського процесуального законодавства, а також представлені суду банківські виписки, вартість отриманої активної електричної енергії у грудні 2012р. оплачена частково в розмірі 800,00грн. - 22.01.2013р. (банківська виписка за 22.01.2013р.) та повністю 08.02.2013р. за рахунок суми перерахованої у розмірі 800,00 грн. (банківська виписка від 08.02.2013р.), вартість отриманої активної електричної енергії у січні 2013р. за рахунок останньої сплаченої суми 08.02.2013р. погашена частково в розмірі 777,51 грн.

Позивачем відомостей щодо оплати суми боргу у розмірі 3,81 грн. за отриману активну електроенергії у січні 2013р. та рахунків за період з лютого по квітень 2013р., у повному обсязі, суду не надано.

Відповідачем доказів сплати вартості цієї поставленої електроенергії у розмірі 1690,47 грн. суду також не представлено.

Так, приймаючи до уваги викладені обставини справи, вбачається, що позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо поставки активної електроенергії за спірним правочином протягом грудня 2012р. по квітень 2013р. на загальну суму 3 290,47 грн. та невиконання відповідачем в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, цього грошового зобов'язання у встановлені договором строки.

Загальний розмір часткової оплати становить 1 600,00 грн.

Відтак, загальний розмір боргу, у межах спірних відносин, складає 1 690,47 грн.

Одночасно, позивачем заявлено до стягнення суму основного боргу за спожиту активну електроенергію за період лютий-квітень 2013р. у сумі 1 655,72 грн.

Матеріали справи свідчать, що загальна вартість спожитої активної електроенергії у лютому-квітні 2013р. становить 1 686,66 грн.

При цьому, зважаючи на межі позовних вимог, а також виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу у розмірах визначених позивачем, тобто у сумі 1 655,72 грн., в повному обсязі.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.1 договору про постачання електричної енергії сторони погодили, що за порушення термінів, визначених додатком №5 договору Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

У абз.7 п.9 додатку №5 до договору встановлено, що за дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на відповідний рахунок Постачальника електричної енергії або дата внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 1,49 грн. (нарахування здійснено у період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за лютий-березень 2013р., на загальну суму 1 491,38 грн.);

3% річних - 32,31 грн. (фактично нараховані за період з 04.01.2013р. по 31.10.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за період грудень 2012р. - квітень 2013р., щодо кожної із сум з урахуванням оплат та у проміжку часу згідно наданого розрахунку).

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики, що міститься в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду №01-06/928/2012 від 17.07.2012р., суд дійшов висновку про задоволення інфляційних витрат та 3% річних у розмірі визначеному позивачем.

Як вже було зазначено вище, п.4.2.1 договору визначено відповідальність за внесення платежів, передбачених умовами цього правочину, з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків», що полягає у сплаті Споживачем Постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 119,30 грн. (нарахована за період з 04.01.2013р. по 31.10.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за квітень-травень 2013р., щодо кожної із сум та у проміжку часу згідно наданого розрахунку).

Разом з тим, вартість активної електроенергії за травень 2013р. не є предметом розгляду по даному спору, з матеріалів справи не вбачається наявності основного боргу з оплати спожитої електричної енергії у цей час.

З огляду на таке, суд приймає за основу розрахунок пені, нарахованої у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання з оплати активної електроенергії, поставленої у квітні 2013р. в сумі 164,34 грн.

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», з врахуванням визначеного позивачем періоду стосовно прострочення сплати вартості активної електроенергії у квітні 2013р., суд дійшов висновку щодо його початку з 08.05.2013р., при цьому прийнято до уваги кінцеву дату розрахунку у цій частині, яка встановлена позивачем, як 31.10.2013р., і тому сума пені в межах цих спірних правовідносин становить 10,95 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення означеної штрафної санкції підлягають задоволенню частково, в обсязі встановленому судом.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, до Медичного реабілітаційного центру «Сонячний» управління Державної пенітенціарної служби України, с.Білосарайська Коса Донецької області, про стягнення 1808,82 грн., що складається з суми боргу у розмірі 1 655,72 грн., нарахованого за період лютий-квітень 2013р. за спожиту активну електроенергію, 3% річних у розмірі 32,31 грн., нарахованих у період з 04.01.2013р. по 31.10.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії у грудні 2012р. - квітні 2013р., інфляційних у розмірі 1,49грн., нарахованих у період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії у лютому-березні 2013р. та пені у розмірі 119,30 грн., нарахованої у період з 04.01.2013р. по 31.10.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії у квітні-травні 2013р., задовольнити частково.

2. Стягнути з Медичного реабілітаційного центру «Сонячний» управління Державної пенітенціарної служби України (87443, Донецька область, Першотравневий район, с.Білосарайська Коса, вул.Безуха, б.32, код ЄДРПОУ 30937146, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр-т.Леніна, буд.11, код ЄДРПОУ 30937146, банківські реквізити не зазначено) 1 700,47 грн., у тому числі 1 655,72 грн. суми боргу, 32,31 грн. 3% річних, 1,49грн. інфляційних та 10,95 грн. пені, а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1 717,56 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 22.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено 28.04.2014р.

Суддя О.В. Кротінова