Рішення

від 28.04.2014 по справі 922/689/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2014 р.Справа № 922/689/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест 3000", м.Харків, до Приватного підприємства "Прага", м.Харків, про стягнення 54287,12 грн. за участю представників:

позивача - Боклаг А.С. (довіреність № 61 від 21.02.2014р.);

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінвест 3000", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Приватного підприємства "Прага", м.Харків, заборгованості за Договором поставки № 96 від 02.08.2010р., у тому числі: 38096,08 грн. основного боргу; 505,12 грн. інфляційного збільшення суми боргу; 14680,42 грн. штрафу; 1005,50 грн. процентів річних. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.03.2014р. (суддя Ольшанченко В.І) за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/689/14 та розгляд справи призначено на 31.03.2014р. о 14:00 год.

У зв'язку з хворобою судді Ольшанченка В.І., за розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області від 31.03.2014р. було здійснено повторний автоматичний розподіл справи № 922/689/14 та призначено її до розгляду судді Кухар Н.М.

Ухвалою господарського Харківської області суду від 31.03.2014р. розгляд справи № 922/689/14 було відкладено на 14.04.2014р. о 12:30 год.

Ухвалою господарського суду від 14.04.2014р. розгляд справи було відкладено на 28.04.2014р. об 11:00 год. та зобов'язано відповідача надати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та уточнений розрахунок інфляційних втрат.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.04.2014р. представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та звернулася до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача, а також скорегованого розрахунку інфляційного збільшення суми боргу за період з 25.08.2013р. по 25.02.2014р.

Надані представником позивача документи були долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився; доказів отримання відповідачем копії ухвали про відкладення розгляду справи від 14.04.2014р. на час даного судового засідання до суду не надійшло. Копії попередніх ухвал суду, надіслані на юридичну адресу відповідача: 61105, м.Харків, вул.Киргизька, буд. 19, корпус 1 (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) та адресу для листування: 61072, м.Харків, пр.Леніна, 27-Б (зазначену позивачем у позовній заяві), були повернуті до господарського суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (за місцезнаходженням згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), проте не скористався наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правами на участь у судовому засіданні, а також не надав суду жодного доказу в обґрунтування заперечень проти позову або на підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

02.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест 3000" (позивачем) та Приватним підприємством "Прага" (відповідачем) було укладено Договір поставки № 96, згідно п. 1.1. якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити партіями у власність відповідача (покупця) паперову продукцію в асортименті. Конкретні умови щодо ціни, асортименту та кількості кожної партії зазначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, покупець зобов'язався приймати продукцію та оплачувати її згідно умов договору.

Пунктами 3.2., 3.3. Договору визначено, що загальна сума Договору становить 900000,00 грн., у тому числі ПДВ, та визначена орієнтовно. Умови оплати кожної окремої партії продукції обумовлюються індивідуально та фіксуються у видаткових накладних.

Як свідчать матеріали справи, на умовах вищевказаного Договору позивач на протязі 2010-2013 років своєчасно та у повному обсязі здійснював поставки відповідної паперової продукції на адресу відповідача.

Проте, відповідач умови Договору належним чином не виконав, вартість поставленого товару сплатив не в повному обсязі.

Станом на 25.08.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 50630,32 грн.

Надалі продукція постачалась наступним чином:

- згідно видаткової накладної № Укр4008 від 17.09.2013р. - на суму 3671,53 грн.;

- згідно видаткової накладної № Укр4342 від 26.09.2013р. - на суму 6874,45 грн.;

- згідно видаткової накладної № Укр4783 від 30.09.2013р. - на суму 1561,70 грн.;

- згідно видаткової накладної № Укр4818 від 01.10.2013р. - на суму 1016,06 грн.;

- згідно видаткової накладної № Укр4910 від 04.10.2013р. - на суму 841,70 грн.;

- згідно видаткової накладної № Укр4911 від 04.10.2013р. - на суму 1451,54 грн.;

- згідно видаткової накладної № Укр4913 від 04.10.2013р. - на суму 1037,76 грн.;

- згідно видаткової накладної № Укр5059 від 15.10.2013р. - на суму 622,09 грн.;

- згідно видаткової накладної № Укр5097 від 17.10.2013р. - на суму 1423,79 грн.;

- згідно видаткової накладної № Укр5274 від 28.10.2013р. - на суму 2986,06 грн.;

- згідно видаткової накладної № Укр5308 від 31.10.2013р. - на суму 497,68 грн.;

- згідно видаткової накладної № Укр6500 від 12.11.2013р. - на суму 3939,86 грн.;

- згідно видаткової накладної № Укр6501 від 12.11.2013р. - на суму 948,49 грн.;

- згідно видаткової накладної № Укр6712 від 27.11.2013р. - на суму 1513,54 грн.;

- згідно видаткової накладної № Укр6793 від 29.11.2013р. - на суму 5516,10 грн.;

- згідно видаткової накладної № Укр6794 від 29.11.2013р. - на суму 1481,21 грн.;

- згідно видаткової накладної № Укр6980 від 12.12.2013р. - на суму 1449,00 грн.

Всього на загальну суму - 36832,56 грн.

Відповідно до вищевказаних видаткових накладних, оплата товару повинна відбуватися у день його постачання.

Відповідачем було сплачено за отриманий товар 49366,80 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок.

Таким чином, станом на 25.02.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 38096,08 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами Актом звіряння взаємних розрахунків (арк. 40 справи).

24.12.2013р. позивачем було отримано від відповідача лист за вих. № 2412-01 від 24.12.2013р. з графіком погашення заборгованості, але даного графіку відповідач не дотримався.

20.01.2014р. представником позивача було особисто вручено директору ПП "Прага" Колесниковій Ю.С. претензію про сплату заборгованості (вих. № 246 від 24.12.2013р.), проте дана претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.1. Договору, за порушення строків оплати товару за Договором покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 0,2% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, а також в силу ст. 625 ЦК України, покупець оплачує індекс інфляції та 5% річних.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки штрафу в сумі 14680,42 грн. та 5% річних в сумі 1005,50 грн. за період з 25.08.2013р. по 25.02.2014р. суд визнав їх законними і обґрунтованими.

Первісно позивачем було заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача інфляційного збільшення суми боргу з 25.08.2013р. по 25.02.2014р. в розмірі 505,12 грн.

В подальшому позивачем було здійснено перерахування суми інфляційних відповідно до вимог законодавства, у зв'язку з чим уточнена сума інфляційного збільшення суми боргу склала 701,55 грн.

Проте, враховуючи, що позивачем не було заявлено про збільшення розміру позовних вимог, суд вважає обґрунтованою заявлену до стягнення суму інфляційних втрат у первісно заявленому розмірі 505,12 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 54287,12 грн., у тому числі: 38096,08 грн. основного боргу, 1005,50 грн. - 5% річних, 505,12 грн. інфляційного збільшення суми боргу та 14680,42 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест 3000" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Прага" (юридична адреса: 61105, м.Харків, вул.Киргизька, буд. 19, корп. 1; поштова адреса: 61072, м.Харків, пр.Леніна, 27-Б; код ЄДРПОУ: 30589244; р/р 26003001318154 в АТ "ОТП Банк", м.Київ, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест 3000" (юридична адреса: 61157, м.Харків, вул.Жовтневої революції, 167; поштова адреса: 61045, м.Харків, вул.Отакара Яроша, 18-Г; код ЄДРПОУ: 35971841; р/р 26003131031980 у філії "Слобожанське РУ АТ "банк "Фінанси та кредит", МФО 350697) - 38096,08 грн. основного боргу; 505,12 грн. інфляційного збільшення суми боргу; 14680,42 грн. штрафу; 1005,50 грн. - 5% річних; 1827,00 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.04.2014 р.

Суддя Н.М. Кухар