Рішення

від 30.04.2014 по справі 914/756/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2014 р. Справа № 914/756/14

За позовом: приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім", м. Вінниця, до відповідача 1:товариства з обмеженою відповідальністю "Ліро", м. Львів, до відповідача 2:товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-ЮТА", м. Львів, про: стягнення боргу за договором. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Кухарчук Л.В. - довіреність від 25.07.2013 року, відповідача 1:не з'явився, відповідача 2:не з'явився. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ліро" та товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-ЮТА" про стягнення коштів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.03.2014 року провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, справу призначено до судового розгляду на 26.03.2014 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору від 01.01.2013 р. не оплатив у повному обсязі вартості отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 119.100,16 грн. Крім того, відповідачу нараховано 1.758,84 грн. - 3% річних.

Відповідачі повністю заперечили проти вимог позов з огляду на такі доводи. Зазначили, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Ліро" та приватним акціонерним товариством "Вінницяпобутхім" складено протокол заліку взаємних вимог, яким сторони здійснили зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 115.454,12 грн. В подальшому відповідачем 1 сплачено решту заборгованості, про що представлено банківську виписку на суму 3.648,04 грн. від 07.03.2014 року. З урахуванням цього позивачем заявою від 26.03.2014 року (вх. №1571/14 від 26.03.2014 року) зменшено позовні вимоги. Просить солідарно стягнути з відповідачів 115.452,12 грн. боргу, 1.758,84 грн. - 3% річних.

Позивач у ході проведення судових засідань наполягав на задоволенні позовних вимог з огляду на те, що відповідач 1 порушив узяті на себе зобов'язання за договором про надання рекламних і маркетингових послуг №06/13у від 01.01.2013 року, а тому у нього не виникло право вимоги до позивача в сумі 115.454,12 грн., яка була предметом проведеного зарахування. З огляду на зазначене позивач вважає, що протокол заліку взаємних вимог від 12.12.2013 року не є належним доказом надання товариством з обмеженою відповідальністю "Ліро" послуг згідно з укладеним договором.

В судове засідання 30.04.2014 року представник відповідачів не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання під розписку, причин неприбуття не повідомив. Суд вважає за необхідне розглянути справу без участі представника відповідачів з огляду на наявність в матеріалах справи заперечень проти позову та сплив строків вирішення спору.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між приватним акціонерним товариством "Вінницяпобутхім" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ліро" укладено договір №05/13к складського зберігання з правом купівлі товару від 01.01.2013 р. (надалі - Договір). Предметом цього договору є зберігання товару поклажодавця (позивач у справі) і право зберігача (відповідач 1 у справі) передавати товар третім особам, а також купівля товару на підставі розпорядження поклажодавця.

Між сторонами у справі укладено договір поруки №05/13К від 01.01.2013 р. (надалі - Договір поруки). За умовами цього договору поручитель (відповідач 2 у справі) зобов'язується відповідати перед поклажодавцем (позивач у справі) за виконання зберігачем (відповідач 1 у справі) своїх зобов'язань за Договором.

Згідно з умовами Договору позивачем передано, а відповідачем 1 прийнято товару на суму 2.909.480,82 грн. , про що свідчать: накладна №800068140 від 25.11.2013 р. на суму 1.624.254,49 грн. (з ПДВ), накладна №800068363 від 29.11.2013 р. на суму 1.126.755,41 грн. (з ПДВ), накладна №800068478 від 05.12.2013 р. на суму 156.708,36 грн. (з ПДВ), накладна №800069524 від 20.01.2014 року на суму 1.762,56 грн. (з ПДВ).

Відповідачем 1 сплачено за отриманий товар 1.601.657,94 грн. , про що свідчать банківські виписки, долучені до матеріалів справи: за 27.11.2013 року на суму 16.000,00 грн. та 1.029.254,49 грн., за 28.11.2013 року на суму 112.000,00 грн., за 29.11.2013 року на суму 80.000,00 грн., за 02.12.2013 року на суму 170.755,41 грн., за 03.12.2013 року на суму 110.000,00 грн., за 04.12.2013 року на суму 80.000,00 грн., за 07.03.2014 року на суму 3.648,04 грн.

Відповідачем 1 частково повернуто, а позивачем прийнято товар на суму 1.061.799,69 грн. , про що свідчать такі накладні на повернення товару: №84017718 від 26.12.2013 р. на суму 21.686,16 (з ПДВ), №84017725 від 26.12.2013 р. на суму 65.562,54 грн. (з ПДВ), №84017726 від 26.12.2013 р. на суму 522.667,43 грн. (з ПДВ), №84017729 від 26.12.2013 р. на суму 5.799,72 грн. (з ПДВ), №84017728 від 26.12.2013 р. на суму 10.414,22 грн. (з ПДВ), №84017727 від 26.12.2013 р. на суму 5.799,74 грн. (з ПДВ), №84017730 від 26.12.2013 р. на суму 192.438,89 грн. (з ПДВ), №84017732 від 27.12.2013 р. на суму 84.153,14 грн. (з ПДВ), №84017734 від 27.12.2013 р. на сум 33.554,64 грн. (з ПДВ), №84017736 від 27.12.2013 р. на суму 8.741,66 грн. (з ПДВ), №84017737 від 27.12.2013 р. на сум 2.410,85 грн. (з ПДВ), №84017738 від 27.12.2013 р. на суму 214,85 грн. (з ПДВ), №84017739 від 27.12.2013 р. на суму 19.901,30 грн. (з ПДВ), №84017741 від 27.12.2013 р. на суму 2.440,80 грн. (з ПДВ), №84017742 від 27.12.2013 р. на суму 16.651,49 грн. (з ПДВ), №84017743 від 27.12.2013 р. на суму 3.645,12 грн. (з ПДВ), №84017744 від 27.12.2013 р. на суму 1.039,68 грн. (з ПДВ), №84017745 від 27.12.2013 р. на суму 2.024,35 грн. (з ПДВ), №84017746 від 27.12.2013 р. на суму 2.392,42 грн. (з ПДВ), №84017747 від 27.12.2013 р. на суму 20.103,84 грн. (з ПДВ), №84017748 від 27.12.2013 р. на суму 781,92 грн. (з ПДВ), №84017751 від 27.12.2013 р. на суму 938,30 грн. (з ПДВ), №84017752 від 27.12.2013 р. на суму 3.952,08 грн. (з ПДВ), №84017753 від 27.12.2013 р. на суму 6.588,29 грн. (з ПДВ), №84017754 від 27.12.2013 р. на суму 642,82 грн. (з ПДВ), №84017755 від 27.12.2013 р. на суму 221,95 грн. (з ПДВ), №84017756 від 27.12.2013 р. на суму 148,22 грн. (з ПДВ), №84017757 від 27.12.2013 р. на суму 153,22 грн. (з ПДВ), №84017778 від 13.01.2014 р. на суму 2.410,56 грн. (з ПДВ), №84017777 від 13.01.2014 р. на суму 22.980,67 грн. (з ПДВ), №84017813 від 20.01.2014 р. на суму 1.938,82 грн. (з ПДВ).

Позивачем надіслано відповідачу акт звірки розрахунків із заборгованістю в сумі 115.454,12 грн., проте відповідачем 1 даний акт не підписано з тих підстав, що в акті не включено протокол взаємозаліку від 12.12.2013р. на суму 115.454,12 грн., і останній вважає, що з урахуванням цього протоколу взаємозаліку у відповідача 1 заборгованість відсутня.

Позивачем на адресу відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-ЮТА", надіслано вимогу до поручителя №2/425 від 13.03.2014 року, якою вимагав сплатити 120.859,00 грн., в тому числі 119.100,16 грн. основного боргу та 1.758,84 грн. - 3% річних. Докази надіслання цієї вимоги долучено до матеріалів справи.

Між приватним акціонерним товариством "Вінницяпобутхім" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ліро" укладено договір №06/13у від 01.01.2013 року про надання рекламних та маркетингових послуг (надалі - Договір про надання послуг). За умовами цього договору замовник (позивач у справі) доручає, а виконавець (відповідач 1 у справі) зобов'язується надати рекламні послуги та маркетингові послуги у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції, політики цін, організації та керування рухом продукції до споживача. На виконання умов Договору про надання послуг, виконавцем у період з 01.11.2013 року по 29.11.2013 року надано послуги з передпродажної підготовки товарів, їх розміщення, викладки, оперативного поповнення товарів замовника на торговому обладнанні і в місцях продажів на загальну суму 115.454,13 грн. Позивачем у справі ці послуги були прийняті без застережень, про що свідчить акт від 29.11.2013 року здачі-прийняття наданих послуг за Договором про надання послуг.

Між приватним акціонерним товариством "Вінницяпобутхім" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ліро" складено протокол заліку взаємних вимог від 11.12.2013 року, за яким сторони узгодили, що в них існують зустрічні однорідні грошові вимоги. Так, за Договором товариство з обмеженою відповідальністю "Ліро" є кредитором, а за Договором про надання послуг кредитором є приватне акціонерне товариство "Вінницяпобутхім". Розмір взаємних вимог, що зараховуються, складає 130.569,07 грн. В пункті 2 протоколу сторони погодили, що з моменту набрання чинності цього протоколу сторони не вважають себе зобов'язаними за цими договорами.

Між приватним акціонерним товариством "Вінницяпобутхім" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ліро" складено протокол заліку взаємних вимог від 12.12.2013 року, за яким сторони узгодили, що в них існують зустрічні однорідні грошові вимоги. Так, за Договором товариство з обмеженою відповідальністю "Ліро" є кредитором, а за Договором про надання послуг кредитором є приватне акціонерне товариство "Вінницяпобутхім". Розмір взаємних вимог, що зараховуються, складає 115.454,12 грн. В пункті 2 протоколу сторони погодили, що з моменту набрання чинності цього протоколу сторони не вважають себе зобов'язаними за цими договорами.

В акті звірки взаємних розрахунків, складеного сторонами без застережень за період з 01.07.2013 по 12.12.2013 р., обидві суми зарахованих зустрічних вимог сторонами підтверджено. За цим актом заборгованість відповідача 1 перед позивачем станом на 12.12.2013 року становила 1.063.683,18 грн.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу зберігання товару та його продажу на підставі Договору в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 4.7 Договору передбачено, що оплата товару здійснюється зберігачем шляхом перерахунку грошових засобів на розрахунковий рахунок поклажодавця протягом 14 календарних днів з дати виставлення рахунку-фактури в електронному чи іншому вигляді для поклажодавця.

Як убачається з матеріалів справи, спір виник у зв'язку з різною правовою кваліфікацією сторонами протоколу заліку взаємних вимог від 12.12.2013 року на суму 115.454,12 грн. З цього приводу суд відзначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 598, частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Як убачається з матеріалів справи, обома сторонами складено протокол заліку взаємних вимог від 12.12.2013 року на суму 115.454,12 грн., що свідчить про вчинення ними правочину, спрямованого на припинення цивільних правовідносин (в частині). При цьому суд враховує, що заборгованість позивача перед відповідачем 1 підтверджена актом здачі-прийняття наданих послуг від 29.11.2013 року. За таких обставин в суду відсутні правові підстави не брати до уваги зазначені документи, які жодною із сторін не оспорювалися. Таким чином, зобов'язання відповідача 1 за Договором в сумі 115.454,12 грн. є припиненим в силу домовленості сторін та внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог. З огляду на зазначені обставини суд вважає підставними заперечення відповідачів, а тому в задоволенні вимог про стягнення 115.454,12 грн. основного боргу відмовляє.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованими. Разом з тим, суд погоджується з проведеним відповідачем власним перерахунком трьох процентів річних, оскільки позивач безпідставно не враховував проведеного взаємозаліку. З огляду на зазначене, до стягнення підлягає 1.132,45 грн. - 3% річних.

Частиною першою статті 546, частиною першою статті 553 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до частин першої та другої статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Згідно з пунктом 2.1 Договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед поклажодавцем солідарно зі зберігачем за виконання зобов'язань зберігачем за Договором в тому ж обсязі, як і зберігач, включно із сплатою основного боргу, процентів за користування чужими коштами, штрафних санкцій.

Таким чином, нормами законодавства та положеннями Договору поруки встановлюють солідарну відповідальність поручителя у випадку порушення обов'язку боржником за умовами Договору. З огляду на зазначене суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути солідарно з відповідачів 1.132,45 грн. - 3% річних.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачами частково спростовано доводи позовної заяви.

Крім того, суд розглядав позовні вимоги з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 26.03.2014 року (вх. №1571/14 від 26.03.2014 року), якою позивач просив стягнути з відповідача 115.454,12 грн. основного боргу та 1758,84 грн. - 3% річних. За розгляд цих вимог позивач зобов'язаний був сплатити судовий збір у розмірі 2.344,22 грн. З огляду на зазначене суд вважає за необхідне повернуто зайво сплачений судовий збір у розмірі 72,96 грн.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача частково, судовий збір потрібно покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Ліро" (адреса: вулиця Степана Бандери, будинок 66, село Давидів, Пустомитівський район, Львівська область, 81151; ідентифікаційний код 35577914 ) та товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-ЮТА" (адреса: вулиця Молочна, будинок 15, Личаківський район, місто Львів, Львівська область, 79024; ідентифікаційний код 31215052 ) на користь приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" (адреса: вулиця Фрунзе, будинок 4, місто Вінниця, 21001; ідентифікаційний код 30684913 ) 1.132,45 грн. - 3% річних, 22,74 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Повернути приватному акціонерному товариству "Вінницяпобутхім" (адреса: вулиця Фрунзе, будинок 4, місто Вінниця, 21001; ідентифікаційний код 30684913 ) судовий збір в сумі 72,96 грн., зайво сплачений відповідно до платіжного доручення №000979 від 18.02.2014 року.

4. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 05.05.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.