cpg1251
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/675/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Колодяжний Д.В.,
представника позивача - Левченко В.В.,
представника відповідача - Клименко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Полтавщини" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
20 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Полтавщини" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
У своєму позові Товариство «Бетон Полтавщини» просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000052312 від 21 січня 2014 року, прийняте ДПІ у м.Полтаві, яким даному Товариству донараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі основного платежу 85 925,00 грн. та застосовано штрафні «фінансові» санкції у сумі 21 481,25 грн.
В обґрунтування таких вимог позивач вказував на незгоду із висновками Акту позапланової невиїзної перевірки «ТОВ «Бетон Полтавщини» від 23.12.2013 року, проведеної відповідачем. Висновками цього акту встановлено порушення платником п.198.1, 198.2,198.3 Податкового кодексу України, що полягало у неправомірному включенні до складу податкового кредиту у липні 2013 року суми коштів за наслідками господарської операції з дарування об'єктів нерухомого майна, внаслідок чого було занижено ПДВ, що підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 85 925,0 грн.
З висновками про неправомірність включення відповідних сум. до складу податкового кредиту та відповідно заниження податку на додану вартість позивач не погоджувався, стверджуючи про те, що суму за відповідною податковою накладною до складу податкового кредиту він включив правомірно, посилався при цьому на норми Податкового кодексу України та підтвердженість відповідних операцій первинними документами господарського обліку.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги й просив задовольнити позов, виходячи з того ж обґрунтування, що викладене у позові й зміст якого відображено вище.
Відповідач проти позову заперечував, як і представник відповідача у судовому засіданні. Вказували на відсутність у платника права формування податкового кредиту за наслідками правочину дарування, посилаючись при цьому на відповідні норми податкового законодавства.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не може бути задоволений з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетон Полтавщини» (код ЄДРПОУ 31618464) зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету Полтавської міської ради 07.08.2001 року. Перебуває на податковому обліку ДПІ у м.Полтави, також зареєстроване як платник ПДВ з 01.04.2013 року.
15 травня 2013 року ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «Полтава» та ТОВ «Бетон Полтавщини» укладено договір дарування, за яким ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «Полтава» безоплатно передає у власність обдарованого ТОВ «Бетон Полтавщини», а останнє приймає як дарунок 19/25 часток нежитлових будівель і споруд заводу по виробництву бетона, що знаходиться у м.Полтава, вул. Ковпака, 37 «Б». Ринкова вартість даного об'єкта, згідно звіту про незалежну оцінку майна, становить 516 300 грн.
Дану операцію реалізовано шляхом укладення акту прийому-передачі майна від 31.05.2013 року, згідно якого вартість переданого майна становить 516 300,0 грн., в тому числі ПДВ 86 050,0 грн.
На підставі даного акту дарувальником, ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «Полтава» виписано в адресу обдарованого, ТОВ «Бетон Полтавщини», податкову накладну № 20 від 31.05.2013 року на загальну суму 515 549,99 грн., в т.ч. ПДВ 85 925,0 грн.
Дану податкову накладну ТОВ «Бетон Полтавщини» включило до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за липень 2013 року.
У зв'язку із наявністю розбіжностей між відомостями про задекларовані податковий кредит та податкове зобов'язання, ДПІ у м.Полтаві направлено до ТОВ «Бетон Полтавщини» лист-запит від 26.08.2013 року про надання пояснень та документального підтвердження включення суми 85 925,0 грн. до складу податкового кредиту за липень 2013 року.
На цей лист ТОВ «Бетон Полтавщини» надано відповідь листом від 16.09.2013 року, до якого додано відповідні первинні документи.
16 грудня 2013 року ДПІ у м.Полтаві видано наказ № 1884 про проведення на підставі п.п.78.1.1., п. 79.1, п. 82.2 Податкового кодексу України позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Бетон Полтавщини» з питань взаємовідносин із ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «Полтава».
На перевірку надано наказ та направлення платнику.
Правомірність призначення та проведення перевірки позивачем не оспорювалися.
17.12.2013 року ДПІ у м.Полтаві проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Бетон Полтавщини» з питань взаємовідносин з ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «Полтава» за травень, червень, липень 2013 року, результати якої оформлені актом перевірки від 23.12.2013 року за № 2992/16-01-22-06/31618464 (надалі по тексту - Акт перевірки, Акт).
За висновками Акту ТОВ «Бетон Полтавщини» у липні 2013 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 85 925 грн. внаслідок порушення п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.
Таке порушення виразилося у незаконному включенні до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за липень 2013 року суми ПДВ по операції з придбання основних засобів по договору дарування. Такі основні засоби були отримані безоплатно, без будь-якої компенсації їхньої вартості, тому за наслідком безоплатного отримання активів платник не має права включити їхню вартість до складу податкового кредиту, оскільки не поніс витрат на їхнє придбання.
На акт платником подано заперечення, які не були прийняті до уваги
За наслідками вказаної перевірки ДПІ у м.Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052312 від 21 січня 2014 року, яким даному Товариству донараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі основного платежу 85 925,00 грн. та застосовано штрафні «фінансові» санкції у сумі 21 481,25 грн.
Отримавши дане рішення, платник звернувся до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи прийняте рішення з точки зору його відповідності наведеним критеріям правомірності, суд приходить до висновку про неможливість задоволення позовних вимог, з огляду на їх необґрунтованість та те, що вони не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства.
Так, згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, 198.1. право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 та п. 198.3 цієї ж статті Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Крім того, суд враховує, що згідно ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відтак, з процитованих норм Податкового кодексу України, слід зробити висновок, що за наслідком господарської операції з дарування майна, у обдарованого відсутнє право на включення сум за наслідками такої операції до складу податкового кредиту, на відміну від дарувальника, який має обов'язок включити відповідні суми до складу зобов"язань з ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет.
В даному випадку, сума коштів була включена до складу податкового кредиту обдарованим.
Таким чином, включення відповідної суми до складу податкового кредиту, суперечить нормам податкового законодавства України і тягне за собою незаконне зменшення сум ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у відповідному звітному періоді.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За наслідками розгляду справи, керуючись вказаними нормами, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Стягнути на користь Державного бюджету України з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Полтавщини" (код ЄДРПОУ - 31618464) залишок судового збору, що підлягає сплаті, у сумі 1 933, 93 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 22 квітня 2014 року.
Суддя І.С. Шевяков
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2014 |
Оприлюднено | 06.05.2014 |
Номер документу | 38506740 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
І.С. Шевяков
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні