Ухвала

від 28.04.2009 по справі 3/349/08-ап-3/350/08-ап-3/351/08-ап-3/352/08-ап

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

Справа № 3/349/08-АП-3/350/08-АП-3/351/08-АП-3/352/08-АП                                                     Головуючий

суддя у 1-ій

Категорія - 6.14                                                                                       

                                     інстанції- Соловйов В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 квітня 2009 року                                                                                                           

  м. Дніпропетровськ

Колегія

суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді 

- Баранник Н.П. (доповідач)

суддів                        - Добродняк І.Ю.,

Кожана М.П.

при

секретарі            - Резнікові Ю.М.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу    Державної податкової інспекції у Приазовському

районі Запорізької області

на   постанову  господарського суду Запорізької області від 10

вересня 2008  року

у справі      

 № 3/349/08-АП-3/350/08-АП-3/351/08-АП-3/352/08-АП                                                   

за позовом    приватного підприємця ОСОБА_1

до   Державної податкової інспекції у

Приазовському районі Запорізької області

про  визнання

нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в

с т а н о в и л а :

Приватний підприємець ОСОБА_1

(далі позивач) звернулася до  суду з

позовами,  в яких просила скасувати

податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції                            у Приазовському

районі Запорізької області (далі відповідач) НОМЕР_1 від 27.02.2008р.,                      НОМЕР_1 від 24.01.2008р.,

НОМЕР_2 від 24.01.2008р., НОМЕР_3від 31.03.2008р..

В позовних заявах позивач

посилається на неправомірність висновків відповідача стосовно порушення нею

п.п.7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану

вартість».

В обґрунтування позивач

зазначає, що вона є безпосереднім виробником продукції - наконечників гнучкого

шлангу, для виготовлення яких придбавалися матеріали у продавців,                         які виписували

податкові накладні. Позивач має своє виробництво, здійснює діяльність в

орендованому приміщенні, де знаходяться токарні станки та інше обладнання для

виробництва продукції (наконечників гнучкого шлангу), яка в подальшому

поставляється за договором за межі України. Документи,                      що підтверджують

викладені обставини, надавались органу податкової служби.

Ухвалою суду від 02.07.2007р.

справи за позовами ОСОБА_1 були об'єднані в одне провадження і призначено  №

3/349/08-АП-3/350/08-АП-3/351/08-АП-3/352/08-АП (а.с. 91 т.2).

      Постановою господарського суду Запорізької

області від 05.11.08 адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності

- фізичної особи ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, визнані протиправними та

скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у

Приазовському районі Запорізької області НОМЕР_1 від 27.02.2008р., НОМЕР_1 від

24.01.2008р., НОМЕР_2 від 24.01.2008р., НОМЕР_3від 31.03.2008р..   

Постанова мотивована

недоведеністю відповідачем законності висновків, зроблених в акті перевірки, та

правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись із постановою

суду, відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі

відповідач зазначає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано                       усі обставини, що мають

значення для правильного вирішення справи, не надана належна оцінка  доказам, зокрема, тому, що позивач як суб'єкт

зовнішньоекономічної діяльності, зобов'язана вести бухгалтерський та

оперативний облік зовнішньоекономічних операцій, але фактично позивачем такий

облік не вівся. У зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову

господарського суду Запорізької області у даній справі.

  Сторони про дату, час та місце розгляду

апеляційної скарги повідомлялися належним чином, своїх представників для участі

в судовому засіданні не направили.

Дослідивши

матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла

висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних

підстав.

Уповноваженими працівниками

відповідача були проведені виїзні позапланові перевірки позивача з питань достовірності

нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди

серпень-вересень 2007р., вересень-жовтень 2007р., жовтень-листопад 2007р. та

листопад-грудень 2007р., за результатами яких складені акти: НОМЕР_4 від

12.02.2008р.,                           НОМЕР_5 від

12.01.2008р., НОМЕР_6 від 14.12.2007р., НОМЕР_7 від 14.03.2008р..

Перевірками

були встановлені порушення позивачем  п/п

7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України             

«Про податок на додану вартість», а саме 

завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових

зобов'язань  та податкового кредиту за

відповідні періоди.

  За даними актів перевірки, платником податку

включалась до складу податкового кредиту сума податку, сплаченого у зв'язку з

придбанням матеріальних активів (послуг), які не призначаються             для їх використання в

господарській діяльності такого платника. Зазначено, що приватний підприємець

ОСОБА_1 поряд з токарними роботами здійснює експорт наконечників гнучкого

шлангу до Росії. Бухгалтерський облік позивач не веде, у зв'язку з чим

неможливо зробити аналіз залишків товарно-матеріальних цінностей, позивач також

не веде облік собівартості виробляємої продукції, у зв'язку з чим неможливо

зробити висновок щодо аналізу цін придбання та реалізації основних видів

товарів (послуг); не надано документів, які б підтверджували використання в

виді діяльності суб'єкта господарювання - токарні роботи, токарних станків чи

іншого обладнання, внаслідок чого підприємцем не доведено,               що вона є виробником

відвантаженої за межі України продукції. До перевірки надані податкові накладні

та платіжні доручення на придбання матеріальних та нематеріальних активів

(послуги),                            які

не використані в господарській діяльності.

 Виходячи з таких обставин, відповідачем

зроблений висновок, що позивач у зв'язку з ненаданням під час перевірки

документів, які б підтверджували здійснення виробництва реалізуємої

продукції,               та документів,

які б підтверджували використання в діяльності підприємця токарних станків чи

іншого обладнання, втратив право на податковий кредит при придбанні товарів

(робіт, послуг), внаслідок  чого  позивач завищив заявлену суму бюджетного

відшкодування по деклараціям за серпень-грудень               2007 року.

На підставі актів перевірки

відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

-      НОМЕР_8 від 25.02.2007р., яким позивачу

зменшено суму бюджетного відшкодування            з податку на додану вартість за

листопад 2007 року в розмірі 8 837 грн. 00 коп.;

-      НОМЕР_9 від 24.01.2008р., яким позивачу

зменшено суму бюджетного відшкодування  з

податку на додану вартість за жовтень 2007 року в розмірі 4 593 грн. 00 коп.;

-       НОМЕР_2 від 24.01.2008р., яким позивачу

зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень

2007 року в розмірі 5 579 грн. 00 коп.;

-       НОМЕР_3від 31.03.2008р., яким позивачу

зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень

2007 року в розмірі 6 478 грн. 00 коп..

Зазначені податкові

повідомлення-рішення оскаржують ся позивачем у судовому порядку.

Як

вбачається з матеріалів справи, позивач - приватний підприємець ОСОБА_1 має

своє виробництво та найманих працівників. Підприємницька діяльність

здійснюється в орендованому приміщенні площею 430 кв.м. за адресою м.

Мелітополь, Каховське шосе, 10, яке належить                       ТОВ «УПІК-ЗБВ» на

підставі договору оренди б/н від 01.07.2006 року. В орендованому приміщенні               у підприємця знаходяться токарні

станки та інше обладнання для виробництва продукції: наконечників гнучкого

шлангу. Ніякого іншого товару позивач не виробляє.

Сума

податку на додану вартість, заявлена позивачем до відшкодування за деклараціями

з податку на додану вартість за серпень-грудень 2007р, складається з сум

податку, фактично сплачених позивачем  у

попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг).

Операції з придбання товарів

(робіт, послуг), здійснення яких підтверджено податковими накладними,

розрахунковими документами, відображені в податковому обліку у відповідних

податкових (звітних) періодах. Суми податку на додану вартість в ціні вартості

цих товарів (робіт, послуг) віднесені до складу податкового кредиту відповідних

періодів на підставі податкових накладних, які складені                 з дотриманням вимог Закону

України «Про податок на додану вартість». Факт здійснення вказаних вище

операцій відповідачем не заперечується, як не заперечується і те, що заявлені

до відшкодування суми податку на додану вартість  фактично сплачені позивачем у цих

(попередніх) періодах постачальникам товарів (послуг).

Відповідно

до вимог п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної)

вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо

договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20

відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається               із сум податків, нарахованих

(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та

статтею 8? цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням

або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою                   їх подальшого використання в

оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням

(будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі

інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в

необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого

використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних

операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право

на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари

(послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях

у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового

періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані

операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно

п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»  датою виникнення права платника податку на

податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або

дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів

(робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі

розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або

дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником

податку товарів (робіт, послуг).

Не

підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого

(нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені

податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами

згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно

до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо

платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи

(послуги), які не призначаються  для їх

використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку,

сплаченого у зв'язку             з

таким  придбанням (виготовленням), не

включається до складу податкового кредиту.

Судом

першої інстанції встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи, що для

здійснення підприємницької діяльності позивач придбаває матеріали та

використовує їх в своїй господарській діяльності: виготовляє наконечники гнучкого

шлангу (вид діяльності у підприємця - токарні роботи).

Після

виготовлення товару підприємцем проводиться митне оформлення товару, видається

сертифікат походження товару і виготовлений товар поставляється за договором за

межі України.

Наявність

цеху з виробництва наконечників гнучкого шлангу, факт такого виробництва                        та використання

придбаних товарів (робіт, послуг) в процесі виготовлення цієї продукції, тобто                        у господарській

діяльності позивача, підтверджені окрім податкових накладних, розрахункових

документів також наданими позивачем договорами купівлі-продажу станків,

договорами на поставку продукції, висновками торгово-промислової палати про

походження товару, кресленнями, специфікаціями продукції, трудовими договорами

на поставку продукції, платіжними відомостями              на заробітну плату.

Таким

чином доведено, що позивач є безпосереднім виробником продукції, яка в

подальшому відвантажується за межі України.

Доводи,

викладені відповідачем в апеляційній скарзі в частині того, що судом не

звернено увагу  на відсутність у позивача

бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій, відсутність                         документів на

підтвердження права власності (користування) токарними станками, колегією

суддів               не приймається до

уваги, оскільки наявність чи відсутність під час перевірки таких

документів                      не

впливає на законодавчо встановлене та врегульоване право позивача відносити

суми податку                      на

додану вартість до складу податкового кредиту, і, відповідно, визначати суму

податку на додану вартість, належну до відшкодування з бюджету.

В

ході розгляду справи колегією суддів встановлено, що придбані та виготовлені

активи позивачем використовуються в господарській діяльності, доводи

апеляційної скарги відповідача в цій частині спростовуються дослідженими по

справі доказами.

Враховуючи

вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів

приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи

об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для

вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до

правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права,              які регулюють саме ці  правовідносини і зробив обґрунтований

висновок про необхідність задоволення заявлених позовних вимог.

Твердження відповідача про

відсутність вирішення усіх вимог позивача у зв'язку з визнанням оскаржуваних

податкових повідомлень-рішень протиправними замість нечинними, апеляційним

судом до уваги не приймається.

За своєю правовою суттю

визнання рішення нечинним та визнання рішення протиправним передбачає

встановлення в ньому тих обставин, які виключають його законність та потребують

скасування. Судом першої інстанції цілком вірно встановлено незаконність

оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду  на що позовні вимоги вирішено в тому об'ємі,

в якому цього потребував позивач.

Таким чином, доводи,

викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою                для скасування законної

постанови суду.

З урахуванням викладеного,

колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без

задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області у даній справі

залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст.

198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

суддів, -    

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної

податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області залишити без

задоволення.

Постанову  господарського суду Запорізької області від

10 вересня 2008  року у справі                             №

3/349/08-АП-3/350/08-АП-3/351/08-АП-3/352/08-АП 

залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає

чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця

до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

У повному обсязі ухвалу

складено 12.06.2009р..

Головуючий суддя:                             Н.П. Баранник

Судді:                                     І.Ю.

Добродняк

М.П. Кожан