Рішення

від 05.05.2014 по справі 171/646/14-ц

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/646/14-ц

2/171/410/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"05" травня 2014 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Марченко Н.В.

при секретарі - Ровній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельний пай у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2014 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельний пай у порядку спадкування за законом. В обґрунтування своєї заяви, позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_3, який не залишив заповіт. На момент смерті батька з відповідачкою - ОСОБА_2 мешкали з ним в одному будинку, а саме: АДРЕСА_1. Спадщина складалася з вищевказаного будинку та сертифіката на право на земельну частину /пай/ ДП № 0199242 від 08.02.2006 р. Окрім позивачки спадкоємицею є її рідна мати - ОСОБА_2. Спір про право на частки спадкового майна між ними відсутній. Позивач звернулася до державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, але їй було роз'яснено, що видати йому свідоцтво не можливо, так як надані ним документи не підтверджують факт належності вищевказаного майна померлому - ОСОБА_3, так як ОСОБА_3 за життя не встиг одержати державний акт на право власності на земельну ділянку. Окрім того, позивачці було роз 'яснено, що по питанню признання права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування вона повинна звернутися до суду. Також державним нотаріусом їй була надана постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Те, що сертифікат належить батькові позивачці, підтверджується розпорядженням голови районної державної адміністрації №70-р-06 від 08.02.2006p., тим, що її батькові дійсно видавалася земельна ділянка при розпаюванні землі в КСП «Побєда». Окрім того земельна ділянка виділена батькові в натурі, він нею при житті користувався, що так само підтверджує право власності на цю земельну частку (пай). На неї ПП «Нікаленд» видана технічна документація із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і її внесено до Державного земельного кадастру. Про те, що ОСОБА_3 є батьком позивачки підтверджується свідоцтвом про народження (свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 01.03.1991 року), записом про дітей у паспорті батька (паспорт НОМЕР_2 виданий 14.12.1995 p.), підтверджується довідками сільської ради про постійне місце проживання. Що стосується прийняття спадщини, то позивачка вважає, що вона її прийняла, так як на момент смерті батька вона постійно проживала разом з ним. Вони мешкали в одному будинку, позивачка за ним доглядала. Даний факт підтверджує довідка Михайлівської сільської ради, а також запис про місце реєстрації у її паспорті. Після смерті батька позивачка та її сім'я мешкали в вищевказаному будинку, користувалися земельною ділянкою. Від спадщини позивачка не відмовлялась, тому фактично прийняла її. Також нею написана заява про прийняття спадщини до Апостолівської державної нотаріальної контори. Позивач вважає, що вона як спадкоємиця за законом, має право на вказану земельну частку (пай) у розмірі 6.2358 умовних кадастрових гектар.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву відповідно до якої просить задовольнити заявлені вимоги в повному об'ємі та справу просила слухати за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву у якій позивні вимоги визнала в повному обсязі та просили слухати справу за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає повному задоволенню.

З свідоцтва про укладання шлюбу НОМЕР_3 від 28.04.1990 року, встановлено, що 28.04.1990 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб у результаті чого остання змінила своє прізвище на «ОСОБА_2».

Згідно Свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 01.03.1991 року, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_1, батьками якої вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Також, те що ОСОБА_3 є батьком позивачки підтверджується записом про дітей у паспорті батька (паспорт НОМЕР_2 виданий 14.12.1995 p.), підтверджується довідками сільської ради про постійне місце проживання № 101 від 10.02.2014 року.

З розпорядження голови Апостолівської РДА від 08.02.2006 року, встановлено, що ОСОБА_3 виділено земельну ділянку на території Михайлівської сільської ради загальною площею 6,2358 га., на підставі чого вирішено видати останньому державний акт серії ДП № 0199242.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1200553102013 від 09.08.2013 року, встановлено, що земельна ділянка, яка розташована на території Михайлівської сільської ради загальною площею 6,2358 га. та зареєстрована за кадастровим № 1220386600:02:001:0019, належить на праві власності ОСОБА_3. Вищевказаний факт також підтверджується технічною документацією від 2013 року, виданої на ім'я ОСОБА_3.

Свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 12.02.2013 року, встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

За змістом ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи та часом її відкриття є день смерті особи.

Згідно постанови державного нотаріуса від 20.02.2014 року, встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її батька ОСОБА_3

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), та, згідно ст. 1223, ч. 2 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261 -1265 ЦК України, згідно ст. 1261 ЦК України.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Законом, що містить спеціальні норми і регулює відносини у сфері спадкування, є Цивільний кодекс України, який набув чинності 1 січня 2004 року.

Згідно ч. 2, ст. 1241 Цивільного кодексу України, до обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав , які перейшли до неї як до спадкоємця.

У частині 4. ст. 174 ЦПК України вказано, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на земельну частку (пай) у розмірі 6.2358 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Михайлівської сільської ради у порядку спадкування за законом, після смерті батька - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Н. В. Марченко