Рішення

від 14.04.2014 по справі 905/1513/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.2014 Справа № 905/1513/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі судового засідання Татькові М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Спільного Українсько-Кіпрського підприємства «Донбасс-Ойл» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк

про стягнення 26805, 58грн .

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Шикута О.В. - за довіреністю №б/н від 13.02.2014р.

від відповідача - Герасимова Н.О. - за довіреністю №9-15 від 17.01.2014р.

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, Спільне Українсько-Кіпрське підприємство «Донбасс-Ойл» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк заборгованості у розмірі 24352,60грн., пені у розмірі 1380,46грн., 3% річних у розмірі 887,95грн. та інфляційних у розмірі 184,57 грн. (Усього 26805, 58грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №1494 від 20.08.2012р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію специфікації №1, копії видаткових накладних №ПКН+У018621 від 31.08.2012р. та №ПКН+У021735 від 08.01.2013р., копії довіреностей №2289 від 30.08.2012р. та №10 від 04.01.2013р.

У судовому засіданні позивачем надана заява №19417/2014, про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України , в якій позивач просить суд стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» заборгованість у розмірі 24352,60грн., пені у розмірі 1380,46грн., 3% річних у розмірі 887,95грн. та інфляційних у розмірі 183,73 грн. (Усього 26805, 58грн.) Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Відповідач у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому наявність боргу перед позивачем у розмірі 24352,60грн. визнає у повному обсязі, та проти нарахування пені у розмірі 1380,46грн. заперечує.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ :

20 серпня 2012р. між Спільним Українсько-Кіпрським підприємством «Донбасс-Ойл» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (постачальник) та Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» (покупець) був укладений договір поставки №1494, згідно умов якого постачальник зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №1494від 20.08.2012р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Номенклатура, кількість та ціна продукції вказується в специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною його частиною (п.1.2 договору).

У виконання умов Договору сторонами була підписана специфікація №1 (додаток №1) від 20.08.2012р.

За вказаною специфікацією сторони погодили поставку товару із зазначенням строків поставки товару, її найменування, кількісних та якісних показників.

Відповідно до п.3.3 договору дата поставки вважається дата, яка зазначена у видатковій накладній. Розрахунки за поставлену постачальником продукцію за договором здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника з відстрочкою платежу шістдесят календарних днів з моменту поставки продукції (п. 4.2 договору).

У відповідності до вищевказаних специфікаціях, на виконання умов договору, за видатковими накладними №ПКН+У018621 від 31.08.2012р. та №ПКН+У021735 від 08.01.2013р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 52266, 72грн.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов'язок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплатити його.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач частково оплатив товар на суму 27914,12 грн., що підтверджується випискою по рахунку №26003083176000 від 04.01.2013р.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 24352,60грн., що підтверджується відповідачем у відзиву на позовну заяву.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 1380,46грн. пені від вартості несвоєчасно оплаченої продукції за кожен день прострочки платежу згідно з умовами п.5.4 договору.

Зокрема, вказаним пунктом сторони передбачили, що при порушенні терміну оплати за товар, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивач здійснив розрахунок пені за періоди з 10.03.2013р. по 09.06.2013р., з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. та з 13.08.2013р. по 09.09.2013р. у кількості 184 дня та просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 1380,46грн., судом встановлено, що даний розрахунок арифметично не вірний.

Виходячи із приписів п. 6 ст. 232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, наданий позивачем розрахунок, щодо встановлення періоду нарахування пені суперечить вищевказаній нормі. Суд за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство", встановив, що відповідач має зобов'язання щодо оплати пені за період з 10.03.2013р. по 07.09.2013р. (у кількості 182 дня включно) та у сумі 1366,86грн.

На підставі вищевикладеного, сума пені, яку відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача складає 1366,86грн.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, позивачем заявлена вимога, щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 887,95грн. за період з 31.10.2012р. по 03.01.2013р., з 04.01.2013р. по 13.02.2014р., та з 10.03.2013р. по 13.02.2014р. задовольняється судом частково, оскільки представлений позивачем у матеріали справи розрахунок арифметично не вірний.

Згідно арифметичного підрахунку вимог щодо 3% річних здійсненого судом, встановлено, що розмір 3% річних:

- за період з 31.10.2012р.-03.01.2013р. відносно заборгованості у сумі 33180,84грн. за видатковою накладною № ПКН+У018621 від 31.08.2012р. складає 176,81 грн.;

- за період з 04.01.2013р.-13.02.2014р. відносно заборгованості у сумі 5266,72грн. за видатковою накладною № ПКН+У018621 від 31.08.2012р. складає 175,75грн.;

- за період з 10.03.2013р.-13.02.2014р. відносно заборгованості у сумі 19085,88грн. за видатковою накладною № ПКН+У021735 від 08.01.2013р. складає 534,93грн.;

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних задовольняє частково у сумі 887,49грн.

Розглянувши представлений у матеріали справи розрахунок інфляційних судом встановлено, що він арифметично вірний, тому вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 183,73грн. підлягають задоволенню у повному обсягу.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог - на відповідача, в частині відмови - на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Спільного Українсько-Кіпрського підприємства «Донбасс-Ойл» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк про стягнення 26804, 74грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, б. 63, код ЄДРПОУ 33161769, МФО 322830) на користь Спільного Українсько-Кіпрського підприємства «Донбасс-Ойл» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (83058, м. Донецьк, вул. Переїзна, б. 3, код ЄДРПОУ 25100518, МФО 380805) заборгованість у розмірі 24352,60грн., пеню у розмірі 1366,86грн., 3% річних у розмірі 887,49грн., інфляційні у розмірі 183,73грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1825,98грн.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 14.04.2014р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2014р.

Суддя Л.Д. Подколзіна