Постанова

від 04.05.2014 по справі 804/3707/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 р. Справа №804/3707/14 10 год. 30 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю представників: позивача відповідача Хомина В.С. Гребенюк О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнін» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

13 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Майнін» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р», направлених на адресу ТОВ «Майнін» (код за ЄДРПОУ 37172580).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнін» залишено без руху у зв'язку із недотриманням вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано строк для усунення недоліків до 7 квітня 2014 року.

На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року позивачем надано виправлену позовну заяву, у якій заявлено позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 жовтня 2013 року №0002571500 та №0002581500, у зв'язку із чим ухвалою суду від 4 квітня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- висновки акту перевірки зроблені податковим органом поверхово, без належного правового обґрунтування та доведення порушень з боку ТОВ «Майнін», ґрунтуються лише на фіксуванні у відповідних актах перевірок контрагентів порушень останніми вимог чинного законодавства;

- порушення з боку контрагента жодним чином не можуть слугувати приводом для встановлення фактів порушень з боку ТОВ «Майнін», всі операції, що проводилися з боку ТОВ «Майнін» підтверджені первинними та бухгалтерськими документами;

- податковим органом під час проведення перевірки, на надано належної оцінки наявним первинним документам, а лише зазначено, що не підтверджено факт отримання послуг;

- на момент вчинення правочинів, ТОВ «Базасофт» було зареєстровано в встановленому законом порядку, їх свідоцтва про реєстрацію як платника податку не скасовані, інформації про наявність судових рішень про визнання правочинів недійсними та обвинувальних вироків в акті перевірки ТОВ «Базасофт» не міститься;

- господарська операція ТОВ «Майнін» з його контрагентом ТОВ «Базасофт» здійснювалась в межах звичайної господарської діяльності обох підприємств, є реальною, відповідає дійсному економічному змісту та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності ТОВ «Майнін» при здійсненні вказаних операцій;

- податковому органу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків;

- ТОВ «Майнін» має у наявності всі первинні документи, які також надавалися для огляду під час перевірки, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які підтверджують фактичне отримання послуг та реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, придбання послуг для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку, висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «Майнін», є надуманими і такими, що ґрунтуються на припущеннях та неправильному застосуванню норм чинного законодавства.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши про встановлення відображення в податковому обліку нереальних операцій, що не може привести до використання таких податкових переваг як податковий кредит та валові витрати.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Криворізькою північною ОДПІ проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Майнін» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Базасофт» (код ЄДРПОУ 37172580) за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт №177/222/35005945 від 09.09.2013 року.

Акт перевірки складено з урахування отримання Криворізькою північною ОДПІ від ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя акт від 07.06.2013 року №115/2220/37172580 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Базасофт» (код ЄДРПОУ 37172580) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інтерра» код ЄДРПОУ 32677066, ТОВ «Сталь Інвест - Груп» код ЄДРПОУ 37462185, ТОВ «Прима Торг» код ЄДРПОУ 37462185, ТОВ «Інфосервіс-послуги» код ЄДРПОУ 38001917, ТОВ «ПІК Пром» код ЄДРПОУ 34468074 за період лютий - серпень 2012 року» Відповідно до акту зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство відсутнє за місцезнаходженням. Згідно вищезазначеного акту перевірки по ТОВ «Базасофт» відсутній факт реального вчинення господарських операцій з придбання товару (послуг) у ТОВ «Інтертерра», код ЄДРПОУ 32677066, ТОВ «Сталь Інвест- Груп» код ЄДРПОУ 37462185, ТОВ «Прима Торг», код ЄДРПОУ 37462185,ТОВ «Інфосервіс-послути», код ЄДРПОУ 38001917, ТОВ «ПІК Пром» код ЄДРПОУ 34468074 та продажу цих товарів (послуг) основним покупцям, зазначеним у додатках.

Згідно висновків акту перевірки платником податків допущено порушення:

- пункту 185.1 статті 185, пункту 186.2 статті 186, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року на загальну суму ПДВ 711740 грн., у тому числі у 2012 році за: березень 192180 грн., квітень 167280 грн., травень 184560 грн., червень 167720 грн.;

- пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 747327 грн. у 2012 році, у тому числі: за перший квартал 201798 грн., за другий квартал 545538 грн.

На підставі акту перевірки 11 жовтня 2013 року контролюючим органом винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №0002571500, яким платнику податків збільшено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 1067610 грн., з них за основним платежем 711740 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 355870 грн.;

- №0002581500, яким платнику податків збільшено податкові зобов'язання по податку на прибуток на суму 1120990,50 грн., з них за основним платежем 747327 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 373663,50 грн.

Згідно акту перевірки, з метою дослідження та встановлення факту реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Майнін» та ТОВ «Базасофт» за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року у ході проведення перевірки направлено листа до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з проханням надання інформації по взаємовідносинам з ТОВ «Майнін», на момент підписання акту перевірки відповіді не отримано. З метою дослідження та встановлення факту реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Майнін» та ТОВ «Базасофт» було надано запит №2520/10/222 від 02.09.2013 року керівнику ТОВ «Майнін», щодо надання пояснень з наступних питань: які марки механізмів працювали (на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») та хто обслуговував їх; яким чином ці механізми та працівники підприємств, які надавали послуги навантажувачів, автокрана, послуги по заміні, що потрапляли на територію кар'єра 2-біс ГЗК ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»; вантажопідйомність механізмів; економічне обґрунтування вартості послуг (навантажувачів, автокрана та інші послуги), які надавались сторонніми підприємствами. Підприємством надано лист-відповідь (вх. №12184/10 від 05.09.2013 року), в якому керівник підприємства, посилаючись на статті Цивільного кодексу України та Конституції України, відмовив у наданні пояснень та додаткової інформації.

В ході перевірки ТОВ «Майнін» контролюючим органом не підтверджено факту реальності здійснення господарських операцій (придбання послуг навантажувача та автокрана) ТОВ «Майнін» у ТОВ «Базасофт» у зв'язку з тим, що зміст актів здачі-прийняття наданих послуг носить формальний характер. Так як в акті не вказано кількість відпрацьованих людино-годин на навантажувачах, не вказано хто управляв цією технікою, конкретні відповідальні особи. До перевірки не надано інформації, як на закриту територію (ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») потрапили крупногабаритні механізми (навантажувачі та автокран), не надано перепусток, заявок на оформлення перепусток, відсутні допуски на виконання робіт та спеціальні дозволи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Майнін» та ТОВ «Базасофт» укладено:

- договір №24 від 24.02.2012 року, відповідно до умов якого ТОВ «Базасофт» (виконавець) надає ТОВ «Майнін» (замовник) послуги техніки;

- договір №26 від 26.04.2012 року відповідно до умов якого ТОВ «Базасофт» (виконавець) надає ТОВ «Майнін» (замовник) виконавець надає замовнику послугу «по уборке просыпей из-под контейнеров техникой ТАТРА 815 USD 114F-1».

Згідно пункту 4.1 договорів №24 на послуги техніки від 24.02.2012 року та №26 на послуги техніки від 26.04.2012 року здача-прийомка послуг оформляється актом виконаних робіт.

На виконання умов договору №24 від 24.02.2012 року, оформлені:

- акт здачі прийняття робіт (надання послуг) ОУ-0330/01 від 30.03.2012 року, податкова накладна №12 від 30.03.2012 року, послуги навантажувача та автокрана загальним обсягом робіт 107600 т. та 21 маш/змін на загальну вартість 1153080 грн. у т.ч. ПДВ 192180 грн.;

- акт здачі прийняття робіт (надання послуг) ОУ-0430/01 від 30.04.2012 року, податкова накладна №26 від 30.04.2012 року за послуги навантажувача та автокрана загальним обсягом робіт 204600 т. та 20 маш/змін на загальну вартість 1003680 грн. у т.ч. ПДВ 167280 грн.;

- акт здачі прийняття робіт (надання послуг) ОУ-0531/01 від 31.05.2012 року, податкова накладна №24 від 31.05.2012 року за послуги навантажувача та автокрана загальним обсягом робіт 221200 т. та 20 маш/змін на загальну вартість 1083360 грн. у т.ч. ПДВ 180560 грн.;

- акт здачі прийняття робіт (надання послуг) ОУ-0627/01 від 27.06.2012 року податкова накладна №18 від 27.06.2012 року за послуги навантажувача та автокрана загальним обсягом робіт 201600 т. та 18 маш/змін на загальну вартість 987120 грн. у т.ч. ПДВ 164520 грн.

За вказані послуги відповідно до договору №24 від 24.02.2012 року складено та оплачено рахунки №0330/01 від 30.03.2012 року, №0430/01 від 30.04.2012 року, №0531/01 від 31.05.2012 року, №0627/01 від 27.06.2012 року.

На виконання умов договору №26 на послуги техніки від 26.04.2012 року, складено наступні документи:

- акт здачі прийняття робіт (надання послуг) ОУ-0531/03 від 31.05.12 року, податкова накладна №82 від 31.02.2012 року за послуги автотранспортного засобу загальним обсягом 10 маш/змін на загальну вартість 24000 грн. у т.ч. ПДВ 4000 грн.;

- акт здачі прийняття робіт (надання послуг) ОУ-0627/03 від 27.06.12 року податкова накладна №28 від 27.06.2012 року за послуги автотранспортного засобу загальним обсягом робіт 8 маш/змін на загальну вартість 19200 грн. у т.ч. ПДВ 3200 грн.

До договору на послуги техніки №26 від 26.04.2012 року складено та оплачено наступні рахунки № 0531/03 від 31.05.2012 року, №0627/03 від 27.06.2012 року.

Надаючи оцінку доводам позивача про недоведеність порушень при укладенні та виконанні правочинів, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 документальні перевірки проводяться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Фактично, висновки, викладені в акті перевірки контрагента, прямо використані для висновків акту перевірки позивача щодо відсутності факту господарських операцій, їх нікчемності та недійсності, проте, такі доводи є обґрунтованими лише за наявності відповідних підстав, що підтверджується доказами, що відповідають вимогам допустимості та належності.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу про нікчемність та недійсність правочинів, суд зазначає, що підстави для визнання правочинів оспорюваними та неоспорюваними є різними.

Так, згідно частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З частин 1, 5 статті 203, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Про такий розподіл свідчить й остання редакція назви статті 228 Цивільного кодексу України - «Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства».

Таким чином, стаття 228 Цивільного кодексу України з 1 січня 2011 року, дати набрання чинності відповідними змінами, розподіляє правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, та правові наслідки вчинення правочину з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам або без мети реального настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Суд зазначає, що визнання недійсними оспорюваних правочинів відноситься до компетенції суду, проте податковий орган має право в акті перевірки припустити, що певні правочини можуть бути визнані судом недійсними, або зробити висновок про їх нікчемність, у зв'язку із порушенням правочином публічного порядку.

У разі встановлення таких обставин податкові органи мають вживати заходів до встановлення винних осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності, або повідомлення компетентних органів про виявлені правопорушення, і лише отримавши рішення компетентних державних органів ґрунтувати на них власні рішення.

В розглянутому спорі контролюючий орган не надав будь-яких підтверджень порушення публічного порядку, який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто підстав визнання правочину нікчемним в силу закону. Не надані й судові рішення, якими спірні договори визнані недійсними.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводом позивача про не доведення контролюючим органом при розгляді справи нікчемність або недійсність правочинів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними) або встановлення порушення платником податків правил оподаткування.

Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, саме такі обставини можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається наявність первинних документів, які необхідні для здійснення податкового обліку спірних операцій, які підтверджують правовідносини між ТОВ «Майнін» та ТОВ «Базасофт», а саме договори, двосторонні акти прийняття-виконання робіт із фактурами та податковими накладними, які долучені до матеріалів справи.

З системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнін» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002571500 та №0002581500, винесені 11 жовтня 2013 року Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 29 квітня 2014 року.

Суддя І.О. Верба