Постанова

від 05.06.2009 по справі 2а-386/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа

№ 2а-3806/09/1370

П

О С Т А Н О В А

І

М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 червня 2009 року          Львівський окружний адміністративний

суд у складі:

головуючого-судді             Гулкевич І.З.

при

секретарі

                Бурдіні С.М.

                 за участю: перекладача -

ОСОБА_1, представника позивача - Хом'яка Є.Л., відповідача - ОСОБА_2     

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу

за позовом Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління

Державної прикордонної служби України до ОСОБА_2 про примусове видворення за

межі території України та продовження терміну тримання, -

В

С Т А Н О В И В:

Мостиський

прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної

служби України звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про

примусове видворення відповідача ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження за межі

України; продовження терміну тримання громадянина Туреччини - ОСОБА_2 на

термін, необхідний для видворення в примусовому порядку до шести місяців

обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

   18 травня 2009 року близько 14 год. 00 хв. в

пункті пропуску «Шегині» на території України було передано з Республіки Польща

ОСОБА_2, який на території Яворівського району Львівської області в районі 549

прикордонного знаку на дільниці відповідальності ВПС «Краковець» Мостиського

прикордонного загону здійснив незаконний перетин державного кордону з України в

Республіку Польща поза пунктом пропуску через державний кордон.

18

травня 2009 р. відносно відповідача було застосовано адміністративне затримання

на термін до розгляду справи в суді з метою припинення правопорушення та

поміщено до пункту тимчасового тримання Мостиського прикордонного загону.

21

травня 2009 р. Мостиським районним судом відповідача визнано винним у скоєнні

правопорушення та застосовано 15 діб адмінарешту.

Беручи

до уваги те, то у відповідача відсутні документи, які би надавали право на

перебування на території України та перетин державного кордону , що в свою

чергу унеможливлює законно перебувати на території України, відсутні кошти для

виїзду з території України, працевлаштуватись на території України не має

змоги, родичів на території України не має, незнання державної та російської

мови, дає підстави вважати, що ОСОБА_2 не має можливості законно перебувати та

переміщатися на території України та відповідно буде ухилятись від виїзду з

України в добровільному порядку до країни походження.

Таким

чином, відповідач потрапив на територію України з метою незаконного перетинання

кордону з України до Республіки Польща, що завдає шкоди міжнародному іміджу

України та національним інтересам безпеки України, в частині недоторканності

кордонів.

В

судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному

обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Відповідач,

в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі; проти видворення

не заперечував. Додатково пояснив, що він дійсно перетинав кордон незаконно з

метою подальшого працевлаштування в країнах Європи.

Суд,

вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали

справи, встановив такі обставини.

Згідно

протоколу про адміністративне затримання від 18 травня 2009 року, складеного

начальником 4-го відділення прикордонної служби відділу прикордонної служби

«Шегині» громадянина Туреччини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, був

затриманий у зв'язку з незаконним перетином державного кордону поза пунктом

пропуску.

Відповідно

до Постанови від 21 травня 2009 р. № 3-515 за 2009 р. ОСОБА_2 визнано винним та

призначено адміністративне стягнення за ч. 2 ст.204-1 КУпАП у виді

адміністративного арешту на 15 діб.

Рішенням

про видворення іноземця за межі України від 01 червня 2009 р. вирішено

видворити в добровільному порядку за межі території України громадянина

Туреччини ОСОБА_2 та зобов'язати його покинути територію України.

Відповідно до ст. 29 Закону

України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04 лютого

1994 року за №

  3929-ХІІ   (з

наступними змінами та доповненнями), іноземці та особи без громадянства, які

вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть  відповідальність на загальних підставах.

Згідно

ч. 2 ст. 32 вищезазначеного Закону, іноземець та особа без громадянства можуть

бути видворенні за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів

охорони державного кордону   (стосовно

осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або

після  незаконного перетинання державного

кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням

протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії

іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус

іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення

безпеки України чи охорони громадського 

порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і

законних інтересів громадян України.

Відповідно

до положень ч. 5 ст. 32 вказаного Закону, орган внутрішніх справ чи орган

охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України

іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови

адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу

внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України,

якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття

рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть

ухилятися від виїзду.

Згідно

п. 44 Постанови КМУ «Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду

з України та транзитного проїзду через її територію» № 1074 від 29 грудня 1995

року та ч. 3 ст. 32 Закону України № 3929-ХІІ від 04 лютого 1994 року,

іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у

строк, зазначений у рішенні про видворення.

Відповідно

до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1110

«Про затвердження типового положення про пункт тимчасового перебування

іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні» та

Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 16 жовтня 2007 року №390, зареєстрованого

в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2007 року за № 1268/14535, суд

вважає, що підлягають задоволенню уточнені вимоги позивача.   

Таким

чином, враховуючи те, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг у

встановленому порядку іммігрувати в   Україну

або іншу Європейську країну на постійне місце проживання, не завдавши шкоди

національним інтересам України. Однак, знаючи про можливість легально в'їхати

до Європейських країн, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб,

використовуючи при цьому міжнародні злочинні угрупування, тим самим грубо

порушивши вимоги ст. 25 та ст. 28 Закону України «Про правовий статус іноземців

та осіб без громадянства». Враховуючи матеріальне становище відповідача,   відсутність:

дійсних документів для повернення на Батьківщину, родинних зв'язків на

території України, власного житла, постійних джерел для існування, а також те,

що у відповідача наявний намір незаконно потрапити до Республіки Польща, у суду

наявні обґрунтовані підстави вважати, що він буде ухилятися від виїзду з

території України, а тому останнього слід примусово видворити за   межі

території України.

У

зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що позовні вимоги Мостиського

прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної

служби України до громадянина Туреччини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження

про примусове видворення за межі території України та продовження терміну

тримання являються законними і обґрунтованими, а тому підлягають до

задоволення.

У

відповідності до ст. 256 КАС України, суд з власної ініціативи допускає

звернення постанови до негайного виконання.

Відповідно

до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати покласти на рахунок Державного

бюджету України.

На

підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про правовий статус

іноземців та осіб без громадянства» № 3929-ХІІ від 04лютого 1994 року,

Постановою КМУ «Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з

України та транзитного проїзду через її територію» № 1074 від 29 грудня 1995

року, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1110 «Про

затвердження типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та

осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні», Наказом

Міністерства внутрішніх справ України від 16 жовтня 2007 року № 390, ст. ст. 4,

8, 11, 21, 69, 94, 104, 136, 159, 160-163 КАС України КАС України, суд -

П

О С Т А Н О В И В:

Позов

Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної

прикордонної служби України до ОСОБА_2 про примусове видворення за межі

території України та продовження терміну тримання - задовольнити в повному

обсязі.

Видворити

в примусовому порядку за межі України громадянина ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження.

Продовжити

термін утримання ОСОБА_2

  на

період необхідний для видворення за межі території України в примусовому

порядку на термін до 6 місяців з дня затримання.

Помістити

ОСОБА_2 до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства,

які незаконно перебувають в Україні.

Постанову

суду звернути до негайного виконання.

Судові

витрати покласти на рахунок Державного бюджету України.

  Постанова може бути оскаржена в апеляційному

порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський

окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в

десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після

цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії

до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.                         Постанова набирає

законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне

оскарження чи апеляційної скарги.

Суддя                                     І.З.

Гулкевич