Постанова

від 29.04.2014 по справі 826/1218/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 квітня 2014 року 08 год. 19 хв. № 826/1218/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укртехсервіс» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 жовтня 2013 року № 0003542203 і № 0003552203, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехсервіс» (далі - позивач, ТОВ «Укртехсервіс») з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 жовтня 2013 року № 0003542203 і № 0003552203.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ від 25.09.2013р. № 1255/26-56-22-03-09/31608435, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укртехсервіс» з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Катрейд» (код 38185978) за період з 01.10.2012р. по 31.12.2012р., документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, позивач наголошує на наступному: акт податкового органу про неможливість проведення перевірки ТОВ «Катрейд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків не являється належним доказом нікчемності правовідносин ТОВ «Укртехсервіс» з названим контрагентом; висновки відповідача про нікчемність правочинів позивача з ТОВ «Катрейд» не доведені вироком суду; реальність здійснення господарських операцій за договорами на виконання робіт підтверджуються належними чином складеними первинними і розрахунковими документами; на момент укладення та виконання спірних договорів обидві Сторони (як Замовник, так і Виконавець) були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, мали необхідні дозвільні документи. Таким чином, висновки ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що викладені в Акті перевірки від 25.09.2013р. № 1255/26-56-22-03-09/31608435, з посиланнями на недостовірні докази є безпідставними та необґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення - такими, що винесенні без належних на то правових підстав.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення б/н від 10.03.2014р., в яких послався на те, що працівником ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Укртехсервіс» (код за ЄДРПОУ 31608435) питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Катрейд» (код 38185978) за період з 01.10.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 25.09.2013р. № 1255/26-56-22-03-09/31608435.

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення б/н і б/д. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укртехсервіс» (Акт від 25.09.2013р. № 1255/26-56-22-03-09/31608435) були встановлені порушення ним вимог пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 22.1 ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток підприємства на загальну суму 31 829 грн. та податку на додану вартість на суму 30 313 грн. Дані висновки перевіряючим були сформовані на підставі Акт ДПІ у Солом'янському районі міста Києва від 30.05.2013р. № 1095/22.8-17/38185978 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Катрейд» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2012р. по 31.01.2013р., за яким не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Катрейд», що стало підставою для встановлення відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. ст. 22, 185, 198 Податкового кодексу України.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

25 березня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 16.09.2013р. по 20.09.2013р. згідно з нормами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі направлення від 16.09.2013р. № 465, працівником відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Укртехсервіс» (код ЄДРПОУ 31608435) з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Катрейд» (код 38185978) за період з 01.10.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 25.09.2013р. № 1255/26-56-22-03-09/31608435 (далі - Акт перевірки).

Під час проведення перевірки, працівником відповідача були використані первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Катрейд», а саме: договір, акти здачі прийняття робіт (надання послуг), видаткові та податкові накладні, рахунки - фактури, платіжні доручення, банківські виписки.

Так, в ході проведення вказаної документальної перевірки посадовою особою податкового органу встановлено, що між позивачем та ТОВ «Катрейд» у період, що перевірявся існували договірні відносини, за результатами яких перевіряєме підприємство віднесло до складу валових витрат за ІV-ий квартал 2012 року суму витрат у розмір 151568 грн., а до складу податкового кредиту за листопад і грудень 2012 року - податок на додану вартість в сумі 30313 грн.

При цьому працівником відповідача при проведенні вказаної документальної перевірки позивача були враховані висновки Акта ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 30.05.2013р. № 1095/22.8-17/38185978 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Катрейд» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2012р. по 31.01.2013р. Згідно тексту цього Акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва не підтверджено факт реального вчинення господарських операцій з ТОВ «Катрейд».

На підставі вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Укртехсервіс» правових підстав для формування валових витрат і податкового кредиту на підставі первинних документів, оформлених за результатами господарських операцій з контрагентом ТОВ «Катрейд».

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 25.09.2013р. № 1255/26-56-22-03-09/31608435 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Укртехсервіс» наступних норм законодавства України:

- пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 22.1 ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за ІV-ий квартал 2012 року на суму 31 829, 00 грн.;

- пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 22.1 ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3 і 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 30313,00 грн., в т.ч. за листопад 2012 року на суму 20 881, 00 грн., грудень 2012 року - 9 432,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач 01.10.2013р. подав начальнику ДПІ письмові заперечення до Акту перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 07.10.2013р. №5046/10/26-56-22-03-05 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін, а заперечення ТОВ «Укртехсервіс» - без задоволення.

10.10.2013 року ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі Акта перевірки від 25.09.2013р. № 1255/26-56-22-03-09/31608435 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0003542203, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 22.1 ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Укртехсервіс» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 47 744, 00 грн., в т.ч. 31 829, 00 грн. - основний платіж, 15 915, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0003552203, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 22.1 ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3 і 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Укртехсервіс» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 45 470, 00 грн., в т.ч. 30 313, 00 грн. - основний платіж, 15 157, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з названими податковими повідомленнями - рішеннями, 16.10.2013р. позивач звернувся до Головного управління Міндоходів у м. Києві зі скаргою, за наслідками розгляду якої рішенням від 11.12.2013р. №7461/10/26-15-10-04-15 у її задоволенні відмовлено.

20.12.2013р. ТОВ «Укртехсервіс» звернулось зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України. Проте, за результатами її розгляду рішенням від 15.01.2014р. №555/6/99-99-10-01-15 в задоволенні скарги відмовлено, а податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, ТОВ «Укртехсервіс» звернулось з відповідним позовом до суду.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього ж Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 14 січня 2014 року(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів .

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що 26.11.2012р. між ТОВ «Уктехсервіс» (Замовник), в особі директора Годенко В.П., і ТОВ «Катрейд» (Виконавець), в особі директора Безкровного О.Ю., був укладений письмовий договір за № 26/11. За умовами цього Договору Виконавець (ТОВ «Катрейд») бере на себе зобов'язання забезпечити виконання робіт, а Замовник прийняти і оплатити їх - ремонтно-відновлювальні та налагоджувальні роботи на об'єктах Замовника.

Згідно з розділом 4 названого договору, Виконавець виконує роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил та положень Реформування ціноутворення та взаємовідносин в будівництві. Крім того, Виконавець забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації, передбаченої будівельними нормами і правилами, а Замовник має право вносити зміни і доповнення до проектної документації щодо складу, обсягу і вартості робіт за погодженням своїх рішень з підрядником.

Договірна ціна на виконання робіт є динамічною і визначається на підставі ДБН.1.1-2000 та може бути скоректована по узгодженню обох сторін «Актом приймання-здавання робіт» фактично виконаних робіт.

На підтвердження факту виконання ремонтних робіт позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору від 26.11.2012р. № 26/11;

- актів приймання - здавання робіт, що виконані згідно з договором №26/11 від 26.11.2012р. від 28.11.2012р. на суму 21980,00грн., в тому числі ПДВ 3663,33 грн., від 28.11.2012р. на суму 28550,00 грн., в тому числі ПДВ 4758,33 грн., від 29.11.2012р. на суму 20330,00 грн., в тому числі ПДВ 3388,33 грн., від 30.11.2012р. на суму 21870,00 грн., в тому числі ПДВ 3645,00 грн., від 19.12.2012р. на суму 14292,00 грн., в тому числі ПДВ 2382,33 грн., від 24.12.2012р. на суму 9340,00 грн., в тому числі ПДВ 1556,67 грн., від 27.12.2012р. на суму 4944,00 грн., в тому числі ПДВ 824,00 грн., від 28.12.2012р. на суму 13736,00 грн., в тому числі ПДВ 2289,33 грн., від 21.01.2013р. на суму 13736,00 грн., в тому числі ПДВ 2289,33 грн., від 28.01.2013р. на суму 18132 грн., в тому числі ПДВ 3022,00 грн.;

- податкових накладних від 28.11.2012р. №366 на суму 21980,00грн., в тому числі ПДВ 3663,33 грн., від 30.11.2012р. №475 на суму 28550,00 грн., в тому числі ПДВ 4758,33 грн., від 29.11.2012р. №338 на суму 20330,00 грн., в тому числі ПДВ 3388,33 грн., від 30.11.2012р. №364 на суму 21870,00 грн., в тому числі ПДВ 3645,00 грн., від 19.12.2012р. №108 на суму 14292,00 грн., в тому числі ПДВ 2382,33 грн., від 24.12.2012р. №126 на суму 9340,00 грн., в тому числі ПДВ 1556,67 грн., від 27.12.2012р. №170 на суму 4944,00 грн., в тому числі ПДВ 824,00 грн., від 28.12.2012р. №185 на суму 13736,00 грн., в тому числі ПДВ 2289,33 грн.;

- виписок з банку на підтвердження перерахування грошових коштів за виконані ТОВ «Катрейд» роботи на загальну суму 121308,00 грн. (з ПДВ) на користь названого товариства;

- ліцензії серії АГ № 506278, виданої ТОВ «Укртехсервіс» на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із проектуванням, монтажем, технічним обслуговуванням протипожежного захисту та систем опалення, оцінкою протипожежного стану об'єктів зі строком дії з 21.10.2010р.

Крім того, позивачем надано копії договору №889-12 про відступлення права вимоги від 31.10.2012р., укладеного між ТОВ «Бізнес Альянс Трейд» (Первісний кредитор) та ТОВ «Катрейд» (Новий кредитор), згідно з яким Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги, належне Первісному кредиторові, і став кредитором за Договором №22/10 від 22.10.2012р. та актом звірки від 31.10.2012р., підписаними між Первісним кредитором та ТОВ «Укртехсервіс» (Бордником).

За названим Договором №89-12 Новий кредитор одержав право замість Первісного кредитора вимагати від боржника сплатити грошві кошти у розмірі, визначеному у пункті 2.1. Договору, а саме у сумі 23636,00 грн.

01.11.2012р. між Новим кредитором та Боржником було підписано повідомлення про відступлення права вимоги.

На виконання умов Договору №89-12 між Новим кредитором та Боржником 07.11.2012р. та 13.11.2012р. були підписані акти приймання - здавання робіт на суму 13736,00 грн., в тому числі ПДВ - 2289,33 грн. та на суму 9900,00 грн., в тому числі ПДВ - 1650,00 грн. та проведено перерахування грошових коштів, що підтверджується копіями виписок з банку.

Також у період, що перевірявся податковим органом, між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Катрейд» існували договірні відносини щодо купівлі - продажу комплектів деталей, кабелів та приладів.

На підтвердження їх реальності позивачем надано копії:

- рахунків - фактур №01911 від 19.11.2012р. на суму 8922,00 грн., в тому числі ПДВ - 1487,00 грн., №0712 від 07.12.2012р. на суму 8784,00 грн., в тому числі ПДВ - 1464,00 грн. та №370 від 10.12.2012р. на суму 5496,00 грн., в тому числі ПДВ - 916,00 грн.;

- видаткових накладних від 30.11.2012р. №159 на суму 8784,00 грн., в тому числі ПДВ - 1464,00 грн. та на суму 8922,00 грн., в тому числі ПДВ - 1487,00 грн., а також від 27.12.2012р. №170 на суму 5496,00 грн., в тому числі ПДВ - 916,00 грн.;

- податкових накладних від 30.11.2012р. №148 на суму 8922,00 грн., в тому числі ПДВ - 1487,00 грн., від 11.12.2012р. №69 на суму 8784,00 грн., в тому числі ПДВ - 1464,00 грн. та від 27.12.2012р. №171 на суму 5496,00 грн., в тому числі ПДВ - 916,00 грн.;

- виписки з банку на підтвердження перерахування грошових коштів за придбані у ТОВ «Катрейд» товари на загальну суму 23202,00 грн. (з ПДВ) на користь названого товариства.

Додатково на підтвердження реальності названих вище договірних відносин, під час розгляду справи судом позивачем надано копії Договору №12-41 від 01.11.2012р., укладеного між ТОВ «Укртехсервіс» (Виконавцем) та НПУ імені М.П. Драгоманова (Замовник), згідно з яким Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання щодо виконання робіт з поточного ремонту системи пожежної сигналізації змонтованої в приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Загальна сума договору визначається згідно дефектного акту, складеного за домовленістю сторін у розмірі 9966,00 у тому числі ПДВ - 1661,00 грн.

Також позивачем надано Акт №11 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, підписаний між сторонами названого договору 05.11.2012 року.

Також між згаданими суб'єктами 19.11.2012р. було укладено Договір №12-42, за яким Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання щодо виконання робіт з поточного ремонту системи охоронної сигналізації змонтованої в приміщеннях за адресою: м. Київ, бул. Шевченка, 22/24.

На виконання даного Договору, сторонами 26.11.2012р. підписано акт №3 приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму договору - 14800,00 грн., в тому числі ПДВ - 1510,00 грн.

Крім того, суду надано копію Договору №12-40 від 08.10.2012р., укладеного між позивачем (Виконавцем) та Національною парламентською бібліотекою України (Замовником), згідно з яким Виконавець взяв на себе зобов'язання щодо надання послуг з монтажу:

- систем пожежної сигналізації та сповіщення про пожежу на об'єктах Замовника в приміщенні по вул. Боричів узвіз, 13;

- систем охоронної сигналізації на об'єктах Замовника в приміщенні по вул. Єреванська, 24 та пров. Жуковського, 4

На підтвердження виконання Договору № 12-40 також надано копії Актів приймання виконаних будівельних робіт №1, №2 та №3, підписані 22.11.2012р.

Однак, суд критично ставиться до наданих позивачем документів. Як вбачається з актів приймання виконаних будівельних робіт, вони підписані до укладення Договору № 26/11.

Також, позивачем не надано будь-яких документів, підписаних на виконання Договору №26/11 з визначенням об'єктів, на яких виконувались ремонтно-відновлювальні та налагоджувальні роботи ТОВ «Катрейд», що позбавляє суд можливості встановити виконання зазначених робіт на об'єктах, названих у Договорах №12-40, 12-41 та 12-42, тобто причинно-наслідковий зв'язок між спірним правочином та додатково наданими позивачем документами.

Додатково, суд звертає увагу на те, що податкова накладна № 475 на загальну суму 28550,00 грн., в тому числі ПДВ 4758,33 грн., виписана контрагентом позивача 30 листопада 2012 року, у той час, як акт приймання - здавання робіт, що виконані згідно з договором № 26/11 від 26.11.2012р. на відповідну суму підписаний між сторонами 28.11.2012 року. Отже, в порушення наведених вище вимог Податкового кодексу України податкова накладна виписана на 2 дні пізніше ніж підписано акт.

Щодо актів приймання - здавання робіт, підписаних між позивачем та його контрагентом - ТОМ «Катрейд» на виконання договору № 89-12 від 31.10.212р., суд також ставиться критично, оскільки такі акти не відповідають суті договору - відступлення права вимоги, за яким предметом виступає саме право грошової вимоги, а не виконання робіт, як зазначено у наданих суду актах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з отримання ремонтних робіт, передбачених Договором від 28.08.2012р. № 28/08/2012, від названого вище контрагента належними первинними документами, так само, як і операцій по Договору від 31.10.2012р. №89-12 про відступлення права вимоги та купівлі - продажу товарів без письмового договору.

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентом (ТОВ «Катрейд») належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу сум податку на прибуток і податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехсервіс» відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова