Рішення

від 28.04.2014 по справі 913/281/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

28 квітня 2014 року Справа № 913/281/14

Провадження №22/913/281/14

За позовом Приватного підприємства «ТНЛ «Арпир»,м. Луганськ

до відповідача - Приватного підприємства «Агара», м. Луганськ

Про стягнення 115000,00 грн. 00 коп.

Суддя Кірпа Т.С.

Секретар судового засідання Гармашова А.А..

Представники сторін не прибули (повідомлені належним чином)

Суть спору: про стягнення з відповідача, Приватного підприємства «Агара» на користь ПП «ТНЛ Арпир» боргу в сумі 115000,00грн.

Згідно статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з хворобою судді Ковалінас М.Ю. було здійснено повторний автоматичний розподіл справи № 913/281/14, за результатами якого цю справу передано на розгляд судді Кірпа Т.С.

У разі зміни складу суду розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору (абз. 4 п. 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

в с т а н о в и в

За заявою Приватного підприємства «ТНЛ «Арпир», м. Луганськ 29.01.2014 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №913/281/14 (провадження №22/913/281/14) щодо відповідача, Приватного підприємства «Агара», м. Луганськ про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 115000,00грн. на користь позивача.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на наступне.

Постановою господарського суду Луганської області у справі №22/56б/2011 від 13.03.2012 Приватне підприємство «ТНЛ Арпир», м. Луганськ, ідентифікаційний код 37288000 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сивлобова М.М.

За апеляційною скаргою ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську Постановами у цій справі Донецького апеляційного господарського суду від 18.11.2012 та Вищого господарського суду України від 19.03.2013 скасовано ухвалу господарського суду Луганської області про ліквідацію банкрута. Рішення апеляційної та касаційної інстанції вмотивовано тим, що за інформацією ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську згідно аналізу додаткових зобов'язань з податку на додану вартість у банкрута є наявною дебіторська заборгованість. Так, ДПІ у Жовтневому районі в м. Луганську листами вих.№992/22 від 28.03.2013 та вих.№8287/10 від 27.11.2013 надає перелік дебіторів - покупців ПП «ТНЛ Арпир», серед яких зазначено, що борг ПП «Агара» перед ПП «ТНЛ Арпир», який виник у березні 2011 року, складає 115000,00грн. Проте посилання на таку заборгованість відсутні у внутрішньому бухгалтерському обліку, документація з якого передана ліквідатору колишнім керівником частково. Однак ухвалою господарського суду Луганської області у справі №13б/5014/3199/2012(22/56б/2011 ліквідатора ПП «ТНЛ Арпир» зобов'язано пред'явити дебіторам, зокрема, ПП «Агара», вимоги щодо погашення дебіторської заборгованості.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Клопотання обґрунтоване тим, що позивач постановою господарського суду Луганської визнаний банкрутом, щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру, фінансове становище підприємства є незадовільним.

Розглянувши клопотання, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (надалі Закон) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно положень Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року № 7, у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати зокрема таке.

У разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

У разі, коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Отже, як вбачається з викладеного вище, строк, на який відстрочено сплату судового збору, не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви.

Відтак, суд відстрочив сплату судового збору на строк до 10.02.2014.

У судове засідання 10.02.2014 представники позивача та відповідача не прибули з невідомих причин, вимоги ухвали від 29.01.2014 не виконали щодо надання витребуваних судом документів.

Крім того позивач не надав доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи зазначене, суд, керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відклав розгляд справи.

Матеріали справи свідчать, що представники сторін у судове засідання 27.02.2014 знову не прибули, вимоги ухвали суду від 10.02.2014 не виконали, а позивач, ПП ТНЛ «Арпир» знову звернувся до суду з клопотанням від 25.02.2014 за №65-22/56 про звільнення ПП «ТНЛ «Арпир» від сплати судового збору у зв'язку з незадовільним фінансовим станом (визнання банкрутом).

Розглянувши клопотання, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (надалі Закон) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, як вбачається з викладеного вище, строк, на який відстрочено сплату судового збору, не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви, у зв'язку з чим судом було відстрочено сплату судового збору до 24.03.2014, в подальшому - до 28.04.2014.

Згідно з п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Водночас, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист свобод суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими Законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним Законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії».

Відповідач, Приватне підприємство «Агара» відзив на позовну заяву не надав, у засідання суду жодного разу не прибув (повідомлений належним чином).

За таких обставин суд, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

В обґрунтування поданого позову заявник посилається лише на повідомлення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 28.03.2013 за №992/22 та від 27.11.2013 №8287/10 про перелік дебіторів - покупців Приватного підприємства «ТНЛ Арпир», серед яких зазначено, що борг Приватного підприємства «Агара», ідентифікаційний код 35486733 (відповідач у справі) перед Приватним підприємством «ТНЛ Арпир» (позивач у справі), який виник у березні 2011 року, складає 115000,00грн.

Проте в заяві позивач зазначив, що посилання на таку заборгованість відсутні у бухгалтерському обліку боржника, документація якого передана ліквідатору колишнім керівником боржника лише частково.

Враховуючи зазначене, суд зобов'язав відповідача, Приватне підприємство «Агара» надати первинну документацію з господарських відносин між Приватним підприємством «Агара» та Приватним підприємством «ТНЛ «Арпир», що відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Матеріали справи свідчать, що позивачем не надано будь-яких доказів наявної заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 115000,00грн.

Таким чином, вимоги позивача є необґрунтованими та за станом на день розгляду справи відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Як вбачається із матеріалів справи, строк, на який судом було відстрочено сплату позивачем судового збору - 28.04.2014, що позивачем не виконано.

Враховуючи зазначене, суд, керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», приймає рішення про стягнення з позивача судовий збір в сумі 2300,00грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст . 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ТНЛ «Арпир», м. Луганськ, ідентифікаційний код 37288000, вул. Фрунзе, 136 «з» судовий збір в сумі 2300,00грн. в доход Державного бюджету України, наказ видати Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області.

У судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повний текст рішення підписано 05.05.2014.

Суддя Т.С. Кірпа