Рішення

від 22.04.2014 по справі 922/991/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2014 р.Справа № 922/991/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Каховветснаб", м. Каховка до ТОВ "Ворлд Стрім", м. Харків про стягнення коштів в сумі 8892,05 грн. за участю сторін:

позивача - Кривенко О.О.

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховветснаб" (далв - позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Стрім" (далі - відповідач), у якій просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 8892,05 грн., 3% річних у сумі 157,15 грн., інфляційні витрати у розмірі - 48,00 грн., пеню у розмірі - 686,90 грн., а також покласти на відповідача понесені судові витрати.

07.04.2014 року позивач надав уточнення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Стрім" ( 61166 м. Харків, пр-т Леніна,40, код ЄДРПОУ 37103132, розрахунковий рахунок 26004050258210 відкритий в ПАТ КБ "ПриватБанк" МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховветснаб" ( 74800, м. Каховка, Херсонська обл. , вул. Мелітопольська, 9/4, код ЄДРПОУ 24752489, розрахунковий рахунок 26001060016003, відкритий в Каховському відділі Херсонської філії ПАТ КБ "ПриватБанк" МФО 352479) основну суму заборгованості за договором - заявкою П/ГР № 4 від 17.06.2013 року, яка є невід*ємною частиною договору П/ГР № 763 транспортного експедування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполучені від 17.07.2013 року у розмірі 8000 грн., 3 % річних 157,15 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 48,00 грн., пені 664,11 грен., а всього 8869,26 грн., Покласти судові витрати на відповідача."

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору на транспортне експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні П/ГР №763 від 17.06.2013 року, у частині оплати за надані послуги.

За приписами статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Як убачається з матеріалів справи, ухвали господарського суду Харківської області від 20.03.2014 року про порушення провадження у справі та від 31.03.2014 року про відкладення розгляду справи скеровувались ТОВ "Ворлд Стрім" за адресами вказаними позивачем. При цьому, поштові відправлення скеровані судом за адресою підприємства зазначеною в ЄДРПОУ.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

17.06.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір за № П/ГР№763 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні. У відповідності до предмету договору відповідач зобов*язався діяти від свого імені та за рахунок коштів позивача, залучати третю сторону - Перевізника з метою доставки вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні. Позивач доставляє заявлені відповідачем вантажі, а відповідач зобов*язався сплачувати послуги позивача "(Перевізника") з коштів замовника на погоджених умовах. ( п.1.1 договору).

Вартість послуг по кожній заявці визначається сторонами в Заявці. Відповідач проводить оплату транспортних послуг позивача з коштів, які надходять від Замовника на протязі 5 - ти банківських днів з моменту одержання коштів від Замовника ( 4.1 договору). Доказом надання послуг з перевезення вантажу являється акт виконаних робіт та копія СМR з відміткою вантажоотримувача. Оплата проводиться в національній валюті України шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача тільки після отримання оригіналів рахунка, копії СМR, оригіналів актів виконаних робіт та оригіналів інших документів, які підтверджують перевезення, з урахуванням п.3.1 договору, якщо інше не вказано в заявці.

Сторонами узгоджено наступну договір - заявку П/ГР №4 від 17.06.2013р до договору П/ГР № 763 від 17.06.2013 року транспортного експедування вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні , а саме сторони погодили :

маршрут перевезення - пос. Советский , Виборгський район, Ленінградської обл., Росія - Запоріжжя , Україна.

дата завантаження - 17 червня 2013 року

найменування вантажу - лігносульфонат в біг-бетах на палетах

вантажовідправник - ТОВ" Виборгська Целюлоза" вул. Заводська, 2, сел. Советский, Виборгський район, Ленінградської області, Росія

вантажоотримувач - м. Запоріжжя, пер. Архангельський, 20-А

сума та порядок розрахунків - 14000 безготівковий розрахунок на протязі 3-5 днів.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Суд встановив, що відповідач свій обов'язок не виконав, за перевезення не розрахувався .

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що сторони погодили вартість перевезення, проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства , за перевезення не розрахувався в зв'язку з чим у нього наявна заборгованість в розмірі 8000 грн.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем послуги, у розмірі 8000,00 грн. - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача суми 205,15 грн., у тому числі 3% річних - 157,15 грн., інфляційних витрат - 48,00 грн. суд зазначає, що інфляційні збитки за своєю правовою природою є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора. При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних - 157,15 грн., інфляційних витрат - 48,00 грн. доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору ( п.5.4) передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Позивачем пеня розраховувалась з дотриманням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 686,90 грн. доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,75,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Стрім" ( 61166 м. Харків, пр-т Леніна,40, код ЄДРПОУ 37103132, розрахунковий рахунок 26004050258210 відкритий в ПАТ КБ "ПриватБанк" МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховветснаб" ( 74800, м.Каховка, Херсонська обл. , вул. Мелітопольська, 9/4, код ЄДРПОУ 24752489, розрахунковий рахунок 26001060016003, відкритий в Каховському відділі Херсонської філії ПАТ КБ "ПриватБанк" МФО 352479) основну суму заборгованості у розмірі 8000 грн., 3 % річних 157,15 грен., інфляційних нарахувань у розмірі 48,00 грн., пені 664,11 грн., та судовий збір 1827 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.04.2014 р.

Суддя Л.С. Лаврова