Рішення

від 29.04.2014 по справі 912/1037/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 рокуСправа № 912/1037/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора м. Кіровограда в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар";

про стягнення 2681,91 грн, розірвання договору оренди, зобов'язання повернути орендоване майно вартістю 145 570 грн;

з участю в справі Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача;

представники сторін:

від прокуратури - Боруш А.О., прокурор відділу прокуратури м. Кіровограда;

від позивача - Бурковський І.В., довіреність № 01/04 від 28.03.14.

Прокурор м. Кіровограда звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області з позовною заявою від 31.03.14, яка містить такі вимоги:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області основну заборгованість з орендної плати в сумі 2562,57 грн, інфляційні втрати в сумі 07,66 грн, пеню в сумі 106,01 грн, три проценти річних у сумі 05,67 грн;

розірвати договір оренди № 40-34 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, укладений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" від 05 червня 2012 року; ..

зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" повернути балансоутримувачу - Державному підприємству "Кіровоградський ремонтний завод" державне окреме індивідуально визначене майно: частину нежитлового виробничого приміщення корпусу № 303 (інвентарний номер № 43) площею 297,84 кв.м, розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2, вартістю у розмірі 145570 грн, шляхом підписання акта приймання-передачі.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 04.04.14 позовну заяву прийнято та порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.04.14 об 11:30; до участі в справі залучено Державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалу про порушення провадження в справі від 04.04.14 направлено учасникам судового процесу, у т. ч. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар: 25006, м. Кіровоград, вул. Дворцова, 68, яка підтверджена спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.04.14 (а.с. 23). Також господарський суд направив ухвалу про порушення провадження в справі на адресу керівника відповідача ОСОБА_3: АДРЕСА_1, що підтверджено спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.04.14.

Втім, обидва поштові відправлення з ухвалою від 04.04.14, які направлялися на адресу відповідача та адресу керівника відповідача ОСОБА_3, повернулися до господарського суду з довідками підприємства зв'язку, що містять відповідно напис "вибули" (а.с. 25) та напис "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 29).

Відповідач не надав суду інформації щодо поштової адреси його керівного органу.

Згідно приписів частини першої ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом - така правова позиція міститься у підпункті 3.9.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 17.12.2011 у чинній редакції.

Отже, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, направляючи вказані ухвали суду за адресою місцезнаходження відповідача, що значиться у Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручені відповідачу належним чином.

Відповідач у справі несе відповідальність за всі процесуальні наслідки неподання ним відомостей стосовно зміни свого місцезнаходження до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

До господарського суду від відповідача не надходили клопотання, відзив на позовну заяву.

Згідно з ст. 75 Господарського кодексу України справа розглянута за наявним в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, господарський суд встановив нижченаведені обставини справи.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.03.14 у іншій справі № 912/512/14 за позовом прокурора м. Кіровограда в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" про стягнення коштів, яке набрало законної сиди 04.04.14, встановлено такі факти.

05.06.12 між Регіональним відділенням ФДМУ по Кіровоградській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" (орендар) укладений договір оренди № 40-34 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме: частину нежитлового виробничого приміщення корпусу № 303 (інвентарний номер № 43) площею 297,84 кв.м, що перебуває на балансі Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (балансоутримувач), розташованого за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2, вартість якого визначена згідно звіту про оцінку на 10.02.12 і становить за незалежною оцінкою 145570 грн.

Майно передається в оренду для розміщення складських 136,89 кв.м та виробничих 160,95 кв.м приміщень.

Згідно з пунктами 3.1-3.3 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (із змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - лютий 2012 року, в розмірі 1823,26 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - червень 2012 року, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень, квітень, травень, червень 2012 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

За умовами п. 5.3. договору орендар взяв на себе зобов'язання своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату, а за п. 5.4., п. 5.7. - забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна.

Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 05.06.12 по 04.05.15 включно.

Факт передачі орендодавцем орендованого майна орендареві підтверджується актом приймання-передачі орендованого приміщення від 05.06.12, підписаним представниками сторін та балансоутримувача, скріпленого печатками.

Орендар не належним чином виконував умови договору оренди, у зв'язку з чим утворилася заборгованість з орендної плати за період з жовтня по грудень 2013 року включно на загальну суму 3809,49 грн, докази сплати якої в матеріалах справи відсутні.

У пункті 3.11 договору оренди сторони узгодили, що в разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Тобто, за умовами договору орендар зобов'язаний вносити орендну плату до дня фактичного повернення майна за актом приймання-передавання.

Сторони в п. 3.7 договору оренди погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Зазначеним рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.03.14 у справі № 912/512/14 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області основну заборгованість з орендної плати в сумі 3809,49 грн, а саме за період прострочення з жовтня по грудень 2013 року включно, інфляційні втрати в сумі 15,21 грн, пеню в сумі 56,44 грн, три проценти річних у сумі 13,01 грн.

У силу приписів ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирішуючи спір, господарський суд виходить з нижченаведених вимог законодавства України. Відповідно до приписів частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди. Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 ГК України та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", який регулює майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, а також майна, що перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати визначено у п. 3.1 договору оренди.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Нормами ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено обов'язок учасників господарських відносин сплатити штрафні санкції у разі порушення ними правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з статтями 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

ЯК встановлено судом, відповідач не належним чином виконував умови договору оренди, у зв'язку з чим утворилася заборгованість з орендної плати за період січень - лютий 2014 року включно на загальну суму 2562,57 грн, докази сплати якої в матеріалах справи відсутні.

За обґрунтованим розрахунком позивача пеня в сумі 106,01 грн за період прострочення внесення орендної плати з 12.02.14 по 25.03.14 правомірно обчислена відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Розрахунок інфляційних втрат у сумі 07,66 грн та трьох процентів річних у сумі 05,67 грн за період прострочення платежу з 13.02.14 по 25.03.14 також є правомірним та обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення основної заборгованості з орендної плати в сумі 2562,57 грн, інфляційних втрат у сумі 07,66 грн, пені в сумі 106,01 грн і трьох процентів річних у сумі 05,67 грн мають бути задоволенні.

У справі відсутні докази розірвання договору оренди сторонами в такій самій формі в якій він укладений, тобто в письмовій формі шляхом підписання його сторонами, відстутні докази повернення орендарем об'єкта оренди орендодавцю чи балансоутримувачу, при цьому представник Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградської області пояснив, що орендар не повертав об'єкт оренди.

За умовами договору оренди його чинність припиняється достроково за рішенням суду та в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 10.6).

Згідно з частиною третьою статті 291 Господарського Кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору, найму передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Водночас орендоване майно є державним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 ЦК України.

Як встановлено судом у цій справі, відповідач не вносив орендну плату за період з жовтня 2013 р. по лютий 2014 р. включно, тобто п'ять місяців підряд.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тому норми статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Отже, вимога про розірвання договору оренди є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, обов'язок орендаря щодо повернення об'єкта оренди виникає лише після припинення дії такого договору.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Обов'язок орендаря щодо повернення орендованого майна внаслідок розірвання договору оренди є похідним. З умов договору оренди (п.п. 10.9., 10.10.) слідує, що у разі припинення або розірвання договору орендар повинен повернути орендоване майно балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Із зазначених умов договору оренди випливає, що орендоване майно має бути повернено балансоутримувачу через орендодавця, який є стороною договору оренди та має підписати акт приймання-передачі.

Таким чином, вимога щодо зобов'язання орендаря повернути майно балансоутримувачу заявлена правомірно, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у справі з трьох позовних вимог у загальній сумі 5956,40 грн покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" (25006, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Дворцова, 68, ідентифікаційний код 37168144) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (25009, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Глінки, 2, ідентифікаційний код 13747462) основну заборгованість з орендної плати в сумі 2562,57 грн, інфляційні втрати в сумі 07,66 грн, пеню в сумі 106,01 грн, три проценти річних у сумі 05,67 грн.

Розірвати договір оренди № 40-34 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, укладений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" від 05 червня 2012 року. ..

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" (25006, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Дворцова, 68, ідентифікаційний код 37168144) повернути Державному підприємству "Кіровоградський ремонтний завод" - балансоутримувачу (25005, м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2, ідентифікаційний код 07646544) через Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (25009, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Глінки, 2, ідентифікаційний код 13747462) державне окреме індивідуально визначене майно: частину нежитлового виробничого приміщення корпусу № 303 (інвентарний номер № 43) площею 297,84 кв.м, розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2, вартістю у розмірі 145570 грн, що оформляється відповідним актом приймання-передачі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" (25006, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Дворцова, 68, ідентифікаційний код 37168144) у доход державного бюджету КБКД 22030001 "Судовий збір" отримувач коштів УК у м. Кіровогр./м.Кіровоград/ 22030001 рахунок 31211206783002 у ГУ ДКСУ у Кіровоградській області МФО 823016 ідентифікаційний код 38037409, судовий збір у розмірі 5956,40 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 05.05.14

Суддя О.А. Змеул