Вирок

від 05.05.2014 по справі 261/1837/14-к

ПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Унікальний № 261/1837/14-к

Провадження № 1-кп/261/184/14

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

м. Донецьк 05 травня 2014 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014050890000012 від 19.03.2014 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецька, громадянки України, з середньою освітою, розлученої, працюючої старшим диспетчером ТОВ «Хлібторг», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 в період з лютого 2012 року до грудня 2012 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, достовірно знаючи про необхідність надання до управління праці та соціального захисту населення Петровської районної в м. Донецьку ради відомостей про своє працевлаштування в ТОВ «Торгівельний Дім «Золотий урожай», ввела в оману управління праці та соціального захисту населення Петровської районної в м. Донецьку ради і обманним шляхом незаконно отримала матеріальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 20 лютого 2012 року до 28 грудня 2012 року у розмірі переплати на загальну суму 6464 грн. 42 коп., тим самим обманним шляхом незаконно заволоділа грошовими коштами держави, заподіявши збиток державі на зазначену суму.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину у заволодінні чужим майном шляхом обману визнала повністю та пояснила, що має дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В лютому 2010 року вона звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної в м.Донецьку ради для отримання соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років як непрацююча особа, власноруч заповнивши заяву і надавши необхідні документи, та була попереджена про необхідність повідомлення управлінню праці та соціального захисту населення про працевлаштування. Після чого вона почала отримувати зазначену допомогу щомісяця. В лютому 2012 року вона працевлаштувалася в ТОВ Торговий Дім «Золотий Урожай», де працювала станом на 28.12.2012 року. Про працевлаштування та вихід на роботу вона не повідомила Управлінню праці та соціального захисту населення Петровської районної в м. Донецьку ради. Переплачені їй кошти в розмірі 6464 грн. 42 коп. повернула, відшкодувавши завдані нею збитки.

Визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вину обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, доведено повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

При призначенні покарання обвинуваченій, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачена ОСОБА_4 скоїла кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, раніше не судима, працює, розлучена, має на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченої.

Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує її ставлення до вчиненого, дані про її особу, і вважає за можливе призначити їй покарання, не пов`язане з ізоляцією від суспільства, в межах санкції ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу.

Обвинуваченою ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлено клопотання про звільнення її від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», з огляду на те, що остання має дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якої обвинувачена не позбавлена батьківських прав.

Прокурор не заперечував проти задоволення даного клопотання.

Відповідно до положень ч.2 ст.86 КК України, ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» - установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , віднесене до категорії умисних злочинів невеликої тяжкості, тобто згідно ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» на неї поширюється вказаний закон.

У відповідності до п.в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільняються від відбування покарання особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Як вбачається із свідоцтва про народження, виданого 08.01.2010 року відділом РАЦС Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку, обвинувачена ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.33).

Згідно довідки служби у справах неповнолітніх Петровської районної у місті Донецьку ради від 05.05.2014 року №231 обвинувачена ОСОБА_4 відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав не позбавлена (а.с.34).

Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у місті Донецьку ради від 05.05.2014 року №10/2776 обвинуваченою ОСОБА_4 відшкодовано завдані нею збитки у розмірі 6464 грн. 42 коп. у повному обсязі (а.с.35).

Обмеження щодо застосування амністії, передбачені ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» та ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», відносно обвинуваченої ОСОБА_4 відсутні.

Наведене свідчить про наявність підстав для звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі п. в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов не заявлений. Матеріальні збитки відшкодовано.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 373, 374 КПК України, п. в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень.

На підставі ч. 2 ст.86 КК України, ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», п. в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» - звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання.

Речові докази по справі: копії документів особової справи ОСОБА_4 про призначення їй державної соціальної допомоги залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1