Постанова

від 24.04.2014 по справі 819/503/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Справа № 876/6934/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Сапіги В.П., Клюби В.В.

за участі секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі: представника Ратушної К.Є., Гаврилюк Т.Я.

відповідача по справі: не з'явився

апелянта по справі: представника Бріль О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Агрон» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року у справі за позовом приватного агропромислового підприємства «Батьківщина» до Головного управління Держемагенства у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне агропромислове підприємство «Батьківщина» (далі - ПАП «Батьківщина») в лютому 2013 року звернулося з позовом в суд до Головного управління Держемагенства у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок укладених між ПП "Агрон" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що станом на дату проведення державної реєстрації аналогічні договори оренди земельних ділянок 29.07.2011 року були зареєстровані з ПАП «Батьківщина».

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року в справі №819/503/13а адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням приватним підприємством «Агрон» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року в справі №819/503/13а та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що як орендодавцями так і ПП «Агрон» про існування щодо їх земельних ділянок будь-яких інших договорів не було відомо, оскільки такі договори вони з ПАП «Батьківщина» не підписували, а тому сторони договору приступили до виконання договірних зобов'язань.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу приватного підприємства «Агрон» необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.11.2010 року між ПАП «Батьківщина» (орендарем) та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 як орендодавцями та власниками земельних ділянок на території Дичківської сільської ради було укладено договори оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

На підставі статті 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.

29.07.2011 року здійснено відповідні записи на договорах оренди землі: договір ОСОБА_4 зареєстровано під №61252000251000556, договір ОСОБА_5 зареєстровано під №61252000252000526, договір ОСОБА_6 зареєстровано під №61252000251000527, договір ОСОБА_7 зареєстровано під №61252000251000536, договір ОСОБА_13 зареєстровано під №61252000251000545, договір ОСОБА_8 зареєстровано під №61252000251000552, договір ОСОБА_9 зареєстровано під №61252000251000560, договір ОСОБА_10 зареєстровано під №61252000251000559, договір ОСОБА_11 зареєстровано під №61252000251000569, договір ОСОБА_12 зареєстровано під №61252000251000565, договір ОСОБА_14 зареєстровано під №61252000251000582, договір ОСОБА_15 зареєстровано під №61252000251000592, договір ОСОБА_16 зареєстровано під №61252000251000605, договір ОСОБА_16 зареєстровано під №61252000251000606, договір ОСОБА_17 зареєстровано під №61252000251000595, договір ОСОБА_18 зареєстровано під №61252000251000600, договір ОСОБА_19 зареєстровано під №61252000251601, договір ОСОБА_20 зареєстровано під №61252000251000610, договір ОСОБА_21 зареєстровано під №61252000251000609, договір ОСОБА_22 зареєстровано під №61252000251000608, договір ОСОБА_23 зареєстровано під №61252000251000624, договір ОСОБА_24 зареєстровано під №61252000251000615, договір ОСОБА_25 зареєстровано під №61252000251000628, договір ОСОБА_26 зареєстровано під №61252000251000630, договір ОСОБА_27 зареєстровано під №61252000251000640, договір ОСОБА_28 зареєстровано під №61252000251000648, договір ОСОБА_29 зареєстровано під №б1252000251000525, договір ОСОБА_30 зареєстровано під №61252000251000522.

Як зазначає позивач в грудні 2012 року дізнався про те, що на вказані земельні ділянки їх власниками укладено договори оренди з іншим суб'єктом господарської діяльності - ПП «Агрон». 27.03.2012 року, 02.04.2012 року, 04.04.2012 року 18.06.2012 року відповідачем було проведено їх державну реєстрацію.

Так, відповідно до статі 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Аналогічні положення щодо моменту виникнення права оренди земельної ділянки містяться і в Законі України «Про оренду землі».

Процедура реєстрації права власності на земельну ділянку, а також права постійного користування та права оренди земельної ділянки визначена Тимчасовим порядком державного реєстру земель, відповідно до пункту 2 якого державний реєстратор та відповідний територіальний орган Держкомзему після отримання реєстраційної справи з обмінним файлом, здійснюють процедуру перевірки та приймання обмінного файлу, у тому числі порівняння з технічною документацією. У разі відповідності обмінного файлу відомостям, які наведено в технічній документації, та вимогам до структури, змісту та формату обміну даними, за результатами перевірки та приймання реєстратором робиться відмітка на титульному аркуші технічної документації про приймання обмінного файлу, після чого заповнюється реєстраційна картка.

Після проведення перевірки даних, які містяться в даному випадку в договорі оренди, державний реєстратор відповідно до пункту 2.8 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель вносить запис про державну реєстрацію до відповідного розділу Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, про що до реєстраційної картки державним реєстратором вносяться відомості про державну реєстрацію. Після внесення відомостей про державну реєстрацію до реєстраційної картки вона засвідчується підписом керівника з зазначенням прізвища й ініціалів та печаткою оператора (реєстратора). Після цього відомості з реєстраційної картки державний реєстратор вносить до бази даних АС ДЗК.

Таким чином, з аналізу наведеного випливає, що державний реєстратор зобов'язаний перевірити відомості щодо земельної ділянки, зазначені в реєстраційній картці та договорі оренди, і лише потім внести запис до Книги реєстрації, а потім - до АС ДЗК.

Відповідно до пункту 134 постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року N 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги та Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» (далі - Порядок), що діяла на час реєстрації договору оренди, передбачено перелік підстав для відмови у реєстрації договорів оренди, за якими територіальний орган Держземагентства відмовляє у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини).

Підставами для відмови є: 1) заяву подала особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку; 2) земельна ділянка розташована на території іншої адміністративно-територіальної одиниці; 3) документи подані не в повному обсязі або не відповідають вимогам, установленим цим Порядком; 4) на титульному аркуші документації із землеустрою, у матеріалах документації із землеустрою, що містять графічне зображення земельної ділянки, та/або документах, що містять відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки, їх частин, обмежень, угідь, відсутня позначка територіального органу Держземагентства про кадастровий номер земельної ділянки (дати його визначення та внесення відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи).

Крім того, відповідно до ч.6 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо заявлене право вже зареєстроване. В такому випадку відмова в державній реєстрації прав позбавляє особу права реєструвати договори оренди землі.

Відтак, внаслідок таких дій органу реєстрації виникла ситуація, за якої одну і ту ж земельну ділянку реально було передано в оренду різним орендарям, оскільки право оренди у них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок. З огляду на викладене, дії відповідача, що полягали у здійсненні 27.03.2012 року, 02.04.2012 року, 04.04.2012 року, 18.06.2012 року державної реєстрації договорів оренди землі укладених між ПП «Агрон» (орендар) та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 як орендодавцями та власниками земельних ділянок на території Дичківської сільської ради, є протиправними.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що відповідачем проведено реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, укладених з ПП «Агрон», без дотримання вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", у зв'язку з чим, така реєстрації підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 27, 28 Порядку ведення Поземельної книги, п. п. 22, 23 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року N 1021, записи про державну реєстрацію скасовуються (поновлюються) посадовою особою територіального органу Держземагентства на підставі рішення суду, що здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, та формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Поземельної книги та Книги записів, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства.

Враховуючи викладене вище та даючи оцінку вимоги позивача про скасування державної реєстрації договорів оренди, суд виходить з того, що судовий орган не може підміняти державний орган, рішення чи дії якого оскаржуються, приймаючи замість такого органу інше рішення, яке б відповідало закону, а тому колегія суддів вважає за необхідне в цій ситуації зобов'язати відповідача вчинити дії, які передбачають скасування державної реєстрації договорів оренди землі укладених з ПП «Агрон».

Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Агрон» задовольнити частково, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року в справі №819/503/13а - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов приватного агропромислового підприємства «Батьківщина» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держемагенства у Тернопільській області щодо державної реєстрації договорів оренди землі укладених 09 лютого 2012 року між ПП «Агрон» та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30.

Зобов'язати Головне управління Держемагенства у Тернопільській області скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі укладених 09 лютого 2012 року між ПП «Агрон» та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 про що у Державному реєстрі земель вчинено записи №612520004001979, №.612520004001994, №612520004001833, №612520004001843, №612520004001713, №612520004002031, №612520004003177, №612520004001671, №612520004002030, №612520004002005, №612520004001710, №612520004001713, №612520004001828, №612520004001675, №612520004001854, №612520004001852, №612520004001832, №612520004001707, №612520004001918, №612520004001714, №612520004001702, №612520004001706, №612520004001983, №612520004001669, №612520004001829, №612520004002007, №612520004001995.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Сапіга

В.В. Клюба