Постанова

від 19.02.2014 по справі 811/4028/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2014 року справа № 811/4028/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доУправління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області прозобов'язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області з наступними позовними вимогами:

1)зобов'язати управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області здійснити скасування реєстрації земельної ділянки площею 0,0608 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯК №337203 від 01.02.2012 року, виданого на ім'я ОСОБА_2;

2)зобов'язати управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області скасувати запис у Поземельній книзі про перехід права власності на земельну ділянку площею 0,0608 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2;

3)зобов'язати управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області внести запис у Поземельну книгу про перехід права власності на земельну ділянку площею 0,0608 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 2012 року визнано право власності за позивачем на будинок та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1. На підставі зазначеного рішення суду зареєстровано право власності ОСОБА_1 на будинок. Однак, остання позбавлена можливості зареєструвати право власності на земельну ділянку, в зв'язку з відмовою Управління Держкомзему скасувати право власності на земельну ділянку, і як наслідок скасування запису у Поземельній книзі. У своїй відповіді Управління Держкомзему зазначало, що не наділено повноваженнями щодо скасування реєстрації державних актів земельних ділянок.

В судовому засіданні 21 січня 2014 року оголошувалась перерва у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів

В судове засідання 19 лютого 2014 року представник позивача не прибув подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.50).

Відповідач, явку своїх представників в судове засідання 19 лютого 2014 року не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.49).

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття сторін та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 19 лютого 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні, справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 2012 року у справі №1111/3406/12 договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, укладений 27.12.2005 р. між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнано частково недійсним в частині визначення покупця. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку №ЯК 337203 від 01.02.2012 року та скасовано його державну реєстрацію. Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Визнано договір купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1, укладений 27.12.2005 р. між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 частково недійсним в частині визначення покупця. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.31-33).

16.10.2013 року позивач звернулась з заявою про скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку №ЯК337203 від 01.02.2012 року до управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 2012 року у справі №1111/3406/12 (а.с.7).

Листом від 28.10.2013 року №2166/05/05/и-13 управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області, повідомило, що з 1 січня 2013 року повноваження територіальних органів Держземагенства стосовно проведення державної реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації, в цій частині припинено. Управління Держземагенства у Кіровоградському районі не має повноважень та правових підстав для скасування державної реєстрації на земельну ділянку (а.с.8).

Питання державної реєстрації земельної ділянки врегульовується Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон) та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі - Порядок).

Пунктом 4 Порядку визначено, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи.

Держателем Державного земельного кадастру є Держземагентство.

Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держземагентством за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держземагентства.

Положеннями пункту 5 Порядку зазначено, що до складу Держземагентства та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

У пункті 9 Порядку установлено, що до повноважень державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належать: здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання поземельних книг;

Пунктами 60, 61 передбачено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Відповідно до вимог пунктів 107-115 Порядку, державну реєстрацію земельних ділянок здійснюють територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельних ділянок.

Згідно з пунктом 107 Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або

органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.

Відповідно до пункту 109 Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Положеннями статті 24 Закону визначено, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Формування земельних ділянок та їх надання у власність та користування встановлено статтями 79-1, 118, 122-124 Земельного кодексу України.

Так, статтею 79-1 Земельного кодексу України визначено якою вперше на законодавчому рівні визначено поняття формування земельної ділянки. Згідно з цією статтею формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж і внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», стаття 126 Кодексу.

Разом з тим суд зазначає, що питання щодо проведення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки з набранням чинності 1 січня 2013 року Законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» належить до компетенції Міністерства юстиції України та Державної реєстраційної служби України.

Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюють органи державної реєстрації прав Міністерства юстиції України.

Після включення даних про земельну ділянку до державного земельного кадастру та отримання в місцевому управлінні Держземагентства витягу з Державного земельного кадастру, заявнику необхідно звернутись до місцевого органу Укрдержреєстру для реєстрації права на земельну ділянку.

Територіальні органи Держземагентства здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що оформленню речових прав на земельну ділянку передує державна реєстрація самої земельної ділянки Державнму земельному кадастрі , що відбувається в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та на підставі ч.4 ст. 30 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

З метою виконання завдань адміністративного судочинства, визначених ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача скасувати запис у Поземельній книзі про реєстрацію відомостей у Державному земельному кадастрі щодо зазначеного Державного акту, відповідно, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу на те, що в Конституції України та ратифікованій Верховною Радою України Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), гарантовані фундаментальні права і свободи людини, серед яких: право на життя, на свободу і особисту недоторканність, право на власність, право на справедливий суд та інші.

В контексті забезпечення дотримання принципів Конституції та Конвенції було прийнято Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі Закон), який став узгоджує судові рішення, що приймаються в Україні щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина із європейськими стандартами.

Статтею 17 Закону визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Таким чином, ратифікувавши Конвенцію та прийнявши вищевказаний Закон, Україна визнала юрисдикцію Суду, з метою створення в схожих правовідносинах однорідної судової практики, узгодженої з європейською правовою системою, тим самим створивши передумови для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Однією із основоположних задекларованих європейських цінностей є право на власність, тобто право на мирне володіння своїм майном, визначене у статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У даній статті, зокрема, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи з зазначеного суд дійшов висновку, що відмова управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області, щодо скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку та внесення відповідних змін до Поземельної книги, є неправомірними та такими, що спричиняють неможливість володіння, користування або розпорядження власною земельною ділянкою навіть після рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 вересня 2012 року на свою користь, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 68,82грн.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2.Зобов'язати управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області здійснити скасування реєстрації земельної ділянки площею 0,0608 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯК №337203 від 01.02.2012 року, виданого на ім'я ОСОБА_2.

3.Зобов'язати управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області скасувати запис у Поземельній книзі про перехід права власності на земельну ділянку площею 0,0608 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2

4.Зобов'язати управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області внести запис у Поземельну книгу про перехід права власності на земельну ділянку площею 0,0608 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1

5.Присудити ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 82 коп., зобов'язавши Державне казначейство України в Кіровоградській області стягнути 68,82 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області (ін. код 38802831).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Р.В. Жук