Рішення

від 24.01.2007 по справі 38/447

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/447

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.01.07 р.                                                                               Справа № 38/447                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Радіонової О.О.     

при секретарі судового засідання Тулаінової І.А.

за позовом: Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк     

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Жилстрой”  м. Маріуполь Донецької області  

про стягнення 6 578грн.56коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Христенко Т.І. заступник начальника за дов. № 03-01/3965 від 29.12.2006р.

від відповідача: не зявився

Суть справи:

Позивач,  Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Жилстрой”                    м. Маріуполь Донецької області  про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005р.  у сумі 6 152грн.00коп та суми нарахованої пені у розмірі 426грн.56коп., а всього 6 578грн.56коп.

Відповідач у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, хоча ухвала про порушення справи  від 19.12.2006р. була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить відмітка канцелярії господарського суду.

04.01.2007р. на адресу суду надійшло поштове повідомлення № 5284011,  відповідно до якого  ухвалу суду про порушення провадження було отримано уповноваженою особою Коломиян, не зважаючи на це, відповідач до судового засідання не з'явився, витребувані судом документи не представив, про причину неявки суд не повідомив.

Ухвала суду від 09.01.2007р про відкладення розгляду справи на 24.01.2007р. була надіслана відповідачеві 10.01.2007р. рекомендованою поштою з повідомленням, що свідчить відмітка канцелярії господарського суду. Але відповідач  24.01.2007р. до судового засідання не з'явився, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на  ст.ст.19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, копію державної статистичної звітності ф.10-ПІ та на те, що відповідачем не створено 1 робоче місце у 2005р. для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог п. 3 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314.

Крім цього, позивач посилається на те, що ухвалою господарського суду по справі               № 23/268 від 01.08.2006р. було закрито провадження у справі за адміністративним позовом позивача до відповідача, ТОВ “Жилстрой” м.Маріуполь про стягнення штрафних санкцій за нестворення у 2005р. робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 6 305,72 грн. за п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Ухвала суду про закриття провадження у справі не скасована. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається згідно приписів ч.3 ст. 157 КАС України.

В той же час суд вважає, що відділення Фонду є органом державної влади, який у правовідносинах з підприємством реалізує владні управлінські функції, а право Відділення Фонду на звернення до суду у спірних правовідносинах визначено у законодавчому порядку. Така правова позиція визначена Верховним судом України у постановах від 24.01.2006р. у справах  № 11/268,  № 6/140, № 23/178, № 11/261.

Справа розглядалася судом за нормами Господарського процесуального кодексу України.

24.01.2007р. позивач надав суду письмові пояснення по справі від 23.01.2007р. № 03-01/191, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.   

Перед початком розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до вимог ст. 22 ГПК України.

Представник позивача  надав суду усне клопотання про  відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом розглянуто, задоволено та залучено до матеріалів справи.

Судове засідання  відкладалося у зв'язку з неявкою відповідача  та необхідністю представлення витребуваних судом документів.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до показників статистичної звітності форми №10-ПІ за 2005р. середньооблікова кількість  штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача у 2005р. становила 25 осіб. З урахуванням вказаних даних та вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” норматив робочих місць для інвалідів становить 1 робоче місце.

На підставі ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та даних статистичної звітності Ф№10-ПІ позивачем нарахована сума штрафних санкцій за нестворене 1 робоче місце, яка складає 6 152грн. та нарахована пеня у сумі 426грн.56коп.

Відповідач до теперішнього часу не перерахував штрафні санкції та пеню,  тому позивач звернувся до суду  про стягнення з відповідача штрафних санкцій  у розмір  6 152грн. та  пені у сумі 426грн.56коп., а всього 6578 грн.56коп.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на державну статистичну звітність  Ф №10-ПІ за 2005р.,  лист Маріупольського міського центру зайнятості від 31.03.2006р.   № 07-480, розрахунок суми позову, пояснення по справі від 23.01.2007р. № 03-01/191, копію ухвали суду від 01.08.2006р. № 23/268, копію листа  Управління праці ат соціального захисту населення в м. Маріуполі № 08/302,   правоустановчі документи тощо.

Відповідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” ( далі – Закон) визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

Відповідно до ст.20 Закону в редакції Закону України від 05.07.2001р.№ 2606-Ш, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно із ст.18  Закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місяцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Крім того,  відповідно до п.10 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р.  № 314 (далі Положення), працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Міністерства соціального захисту, місцевими радами, суспільними організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Відповідно до п.2 Положення  “Робочим місцем інваліда може бути:

-          звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування;

-          спеціалізоване робоче місце інваліда - робоче місце, обладнане спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інваліда залежно від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), професійних навичок і знань інваліда.

   Тобто, інвалід може бути працевлаштований як на спеціалізоване робоче місце так і звичайне робоче місце.  

Разом з тим, згідно з пунктом 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального  захисту  інвалідів  про   створення   (пристосування)     робочих    місць   для   працевлаштування інвалідів.  Пунктом 14 Положення визначено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.     

Відповідно до вимог пункту 3 Положення робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Аналіз наведених положень чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що виконанню відповідними органами обов'язку працевлаштовувати інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належать, зокрема, здійснення заходів зі створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування названих органів про наявність вакантних посад для інвалідів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не інформував міський центр зайнятості про потребу в інвалідах у 2005р., не звертався до відповідних органів соціального захисту населення про створення робочих місць на підприємстві згідно встановленого нормативу, що підтверджується листами Маріупольського міського центру зайнятості від 31.03.2006р. № 07-480 та Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації м.Маріуполя від 15.01.2007р. № 08/302.

Відповідно до частини 6 ст. 20 Закону порядок і терміни сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду України соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002р. № 1434:

Фонд соціального захисту інвалідів (далі  - Фонд) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому ( пункт 10);

Основними завданнями Фонду є:

-          участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері соціального захисту інвалідів;

-          здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами,  організаціями

всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (пункт 3);

-          Фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за

своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів     ( підпункт 3 пункту 4);

-          Фонд має право, зокрема, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій

щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів             ( підпункт 3 пункту 5).

У приписах пункту 11 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами

і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. № 1767, визначено: “Контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до законодавства..

У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку”.

Пунктом 12 Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передбачено, що відділення є юридичною особою, має самостійний баланс, відокремлене майно, реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням; може набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді, господарському суд або третейському суді.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання ( п.1 ст. 218 ГК України).

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України (далі – ГК) встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

На підставі наведеного можна зробити висновок щодо  вини підприємства у невиконанні вимог чинного законодавства щодо додержання встановленого нормативу.

Згідно абзаца другого ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”в редакції Закону України від 23.02.2006р.  № 3483-1У передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В цій же статті передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями..., самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені за період з 15.04.2006р. по 22.11.2006р. у сумі   426 грн. 56 коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно відповіді Головного управління статистики у Донецькій області від 21.12.2006р. № 22-2/4058 Товариство з обмеженою відповідальністю “Жилтрой” (код ЄДРПОУ 32035605) значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як юридична особа.

На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2005р. у розмірі                    6 152грн.00коп. та  пені у сумі 426грн.56коп., а всього 6578 грн.56коп. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.           

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

На підставі викладеного, керуючись абз.3 п.2,3,4 ст. 129 Конституції України, ст.ст.18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.  218 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                       В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів                     м. Донецьк до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Жилстрой”  м. Маріуполь Донецької області  про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005р.  у сумі 6 152грн.00коп та суми нарахованої пені у розмірі 426грн.56коп., а всього 6 578грн.56коп.,  задовільнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Жилстрой” (87554,  Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, 167, р/р 26008900175992 в Маріупольській філії ПУМБ, МФО 335742, ЄДРПОУ 32035605) на користь Донецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів ( 83073, м.Донецьк, вул.Університетська, 91, ГУ ДКУ у Донецькій області, р/р 31219230600001 в УДК м. Донецьк, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686537, код платежу 50070000) штрафні санкції за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 6 152грн.00коп. та суму нарахованої пені у розмірі 426грн.56коп., а всього 6578грн.56коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Жилстрой” (87554,  Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, 167, р/р 26008900175992 в Маріупольській філії ПУМБ, МФО 335742, ЄДРПОУ 32035605) в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 102 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Жилстрой” (87554,  Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, 167, р/р 26008900175992 в Маріупольській філії ПУМБ, МФО 335742, ЄДРПОУ 32035605) на користь ДП “Судовий інформаційний центр” ( 03680, м.Київ, вул.Трутенко,2)   витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

Видати накази після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення оголошено у судовому засіданні 24.01.2007р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі