Рішення

від 24.04.2014 по справі 909/213/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 р. Справа № 909/213/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора міста Івано-Франківська (вул. Гаркуші, 9, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) в інтересах держави Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) в особі Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018)

до відповідача: Приватного підприємства "Інтергазбуд" (вул. Макуха, 41/а, м. Івано-

Франківськ, Івано-Франківська область, 76014)

про стягнення заборгованості, згідно договору № 51 на виконання підрядних робіт від 05.09.2013 в сумі 48 490, 41 гривень, з яких 44 000, 00 гривень - невикористаний аванс, 1 410, 41 гривень - пеня та 3 080, 00 гривень - штраф.

За участю представників сторін:

Від позивача: Жирун Р.М. - юрисконсульт (паспорт серії НОМЕР_1 виданий 13 грудня 2005 року Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області, довіреність № 18/04-01 від 10.01.2014).

Від відповідача: представники не з'явились.

Від прокуратури: Гарасимик Т.О. - прокурор відділу прокуратури міста Івано-Франківська (службове посвідчення № 011571 від 26.10.2012).

в с т а н о в и в :

Заступник прокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави Івано-Франківської обласної державної адміністрації в особі Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (надалі позивач) звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Інтергазбуд" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості, згідно договору № 51 на виконання підрядних робіт від 05.09.2013 в сумі 48 490, 41 гривень, з яких 44 000, 00 гривень - невикористаний аванс, 1 410, 41 гривень - пеня та 3 080, 00 гривень - штраф.

Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі у вигляді судового збору.

Ухвалою суду від 06.03.2014 порушено провадження у справі № 909/213/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 20.03.2014.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2014, 03.04.2014 розгляд справи відкладався на 03.04.2014 та 24.04.2014 відповідно, у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних судом письмових доказів.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог (Вх. № 4282/14 від 28.03.2014). Згідно поданої заяви позивач просить суд долучити до матеріалів справи розрахунок заборгованості, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 48 490, 41 гривень, з яких 44 000, 00 гривень - невикористаний аванс, 1 410, 41 гривень - пеня та 3 080, 00 гривень - штраф.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, 03.04.2014 заяву прийнято судом до розгляду, а спір розглядається з урахуванням зменшених позовних вимог.

При цьому, суд бере до уваги пункт 3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, пункт 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.2010 № 01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, хоча ухвала про порушення провадження у справі надіслана за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. Так, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, в судовому засіданні від 24.04.2014 представник позивача подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо Приватного підприємства "Інтергазбуд" станом на 23.04.2014. Згідно вказаного витягу, у графі "місце знаходження юридичної особи вказано адресу: 76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця І. Макуха, будинок 41А.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Так, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (надалі замовник) та Приватним підприємством "Інтергазбуд" (надалі підрядник) укладено договір № 51 на виконання підрядних робіт від 05.09.2013, згідно п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт по об'єкту "Капітальний ремонт водонапірної башти в с-щі Войнилів Калуського району".

У відповідності до п. 3. договору підрядник розпочне виконання робіт з моменту підписання договору та завершить виконання робіт до 31.12.2013 року.

Договірна ціна робіт є невід'ємною частиною договору, визначається на основі локального кошторису є приблизною і складає 147 062, 00 гривень (п. 8 договору).

У відповідності до п. 57. договору замовник надає підряднику на 2013 рік аванс для придбання необхідних матеріалів у розмірі 30 (тридцять) відсотків вартості річного обсягу робіт строком на 3 (три) місяці.

У разі невикористання наданих підряднику замовником авансових платежів протягом трьох місяців, аванс підлягає поверненню незалежно від того чи подав замовник вимогу про його повернення. А в разі подачі вимоги про повернення авансу до спливу трьохмісячного терміну, аванс підлягає поверненню в десятиденний термін з дня подачі такої вимоги замовником.

На виконання умов п. 57. договору Департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації перерахував у вересні 2013 року відповідачу кошти в сумі 44 000, 00 гривень, як аванс на виконання робіт, що підтверджується платіжним дорученням № 2690 від 05.09.2013, де у графі "призначення платежу" вказано "Аванс БМР на капітальний ремонт водонапірної башти в селищі Войнилів, договір № 51 від 05.09.13."

Однак, у встановлені строки відповідачем роботи не виконано. У зв'язку із відставанням термінів виконання робіт та невикористанням авансу, позивачем було надіслано відповідачу претензію (Вих. № 1650/01-04 від 13.12.2013), що підтверджується відміткою поштампу на конверті.

Відповіді на претензію відповідач не надіслав, аванс не повернув.

Однак, всупереч вимогам договору, відповідач роботи не виконав, у зв'язку із чим сума невикористаного та не повернутого авансу складає 44 000, 00 гривень.

У зв'язку із не виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору у відповідності до п. 64., позивачем нараховано пеню в розмірі 1 410, 41 гривень та штраф у розмірі 3 080, 00 гривень.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. (ч. 2 ст. 875 ЦК України)

Відповідно до ч. 3 ст. 875 Цивільного кодексу України до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Приватним підприємством "Інтергазбуд" укладено договір № 51 на виконання підрядних робіт від 05.09.2013, згідно п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт по об'єкту "Капітальний ремонт водонапірної башти в с-щі Войнилів Калуського району".

У відповідності до п. 3. договору підрядник розпочне виконання робіт з моменту підписання договору та завершить виконання робіт до 31.12.2013 року.

Договірна ціна робіт є невід'ємною частиною договору, визначається на основі локального кошторису є приблизною і складає 147 062, 00 гривень (п. 8 договору).

У відповідності до п. 57. договору замовник надає підряднику на 2013 рік аванс для придбання необхідних матеріалів у розмірі 30 (тридцять) відсотків вартості річного обсягу робіт строком на 3 (три) місяці.

У разі невикористання наданих підряднику замовником авансових платежів протягом трьох місяців, аванс підлягає поверненню незалежно від того чи подав замовник вимогу про його повернення. А в разі подачі вимоги про повернення авансу до спливу трьохмісячного терміну, аванс підлягає поверненню в десятиденний термін з дня подачі такої вимоги замовником.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що позивач свої зобов'язання виконав належним чином, а саме на виконання умов п. 57. договору перерахував у вересні 2013 року відповідачу кошти в сумі 44 000, 00 гривень, як аванс на виконання робіт, що підтверджується платіжним дорученням № 2690 від 05.09.2013, де у графі "призначення платежу" вказано "Аванс БМР на капітальний ремонт водонапірної башти в селищі Войнилів, договір № 51 від 05.09.13."

Однак, Приватне підприємство "Інтергазбуд" не виконало умови договору, а саме не здійснило роботи по капітальному ремонту водонапірної башти в селищі Войнилів Калуського району Івано-Франківської області.

У зв'язку із відставанням термінів виконання робіт та невикористанням авансу, позивачем було надіслано відповідачу претензію (Вих. № 1650/01-04 від 13.12.2013) з вимогою невідкладно перерахувати Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури облдержадміністрації борг в сумі 44 000, 00 гривень. Однак, на момент звернення до суду з позовною заявою та на час розгляду спору, аванс не повернуто.

У відповідності до п. 57. договору та до п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, замовник має право вимагати повернення невикористаної суми, а аванс підлягає поверненню в десятиденний термін з дня подачі вимоги замовником. Строк використання авансу не може перевищувати три місяці.

Таким чином, оскільки факт порушення договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення 44 000, 00 гривень - невикористаного авансового платежу, згідно договору № 51 на виконання підрядних робіт від 05.09.2013 є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Що стосується вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 1 410, 41 гривень та штрафу в розмірі 3 080, 00 гривень, то суд вказує наступне.

У відповідності до п. 64. договору відповідальність сторін за порушення зобов'язань договору та порядок урегулювання спорів визначається положеннями загальних умов, інших нормативних документів, що регулюють ці питання.

За порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0, 1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Як видно з розрахунку, який міститься у матеріалах справи, позивач нараховує пеню за шість місяців, від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Так, частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи із змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Господарським судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що позивачем не вірно здійснено розрахунки. Так, суд взяв до уваги розрахунок пені, який міститься у позовній заяві , де вказаний період нарахування з 10.12.2013 по 01.04.2014.

Однак, згідно арифметичного розрахунку пені, який здійснено судом в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" станом на 24.04.2014, сума пені що підлягає до стягнення є більшою ніж заявлена позивачем у позовній вимозі. І оскільки суд не може самостійно виходити за межі позовних вимог то до стягнення підлягає сума пені у межах суми заявленої позивачем у позовній заяві.

Щодо штрафу, то позивачем вірно здійснено розрахунки (44 000, 00 х 7 % = 3 080, 00 гривень).

Таким чином, враховуючи наведене суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Господарські витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 253, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 610, 612, 629, 854, 875 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-7, 22, 33, 34, 43, 49, 64, 69, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Заступника прокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави Івано-Франківської обласної державної адміністрації в особі Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації до Приватного підприємства "Інтергазбуд" про стягнення заборгованості, згідно договору № 51 на виконання підрядних робіт від 05.09.2013 в сумі 48 490, 41 гривень, з яких 44 000, 00 гривень - невикористаний аванс, 1 410, 41 гривень - пеня та 3 080, 00 гривень - штрафу - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Інтергазбуд" (вул. Макуха, 41/а, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014, ідентифікаційний код: 34083928) на користь Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ідентифікаційний код: 33645856) - 48 490, 41 гривень (сорок вісім тисяч чотириста дев'яносто гривень сорок одну копійку) заборгованості, з яких 44 000, 00 гривень - невикористаний аванс, 1 410, 41 гривень - пеня та 3 080, 00 гривень - штрафу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства "Інтергазбуд" (вул. Макуха, 41/а, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014, ідентифікаційний код: 34083928) в доход Державного бюджету (отримувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську; назва рахунку: Державний м. Івано-Франківськ 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р 31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; код класифікації доходів бюджету: 22030001; назва коду класифікації доходів: Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050); назва суду: господарський суд Івано-Франківської області) - 1 827, 00 гривень (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.04.14

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"