Постанова

від 25.02.2014 по справі 814/169/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

25 лютого 2014 року Справа № 814/169/14

м. Миколаїв

15:15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представників позивача: Андреєвої О.А., Тетерінова В.А.

представника відповідача: Гаргауна Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «СВЕТАР-ТВ», вул. 28 Армії, 9-б, м. Миколаїв, 54018 до відповідача:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 про:визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 08.01.2014 № 00000122201, Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000122201, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області 08.01.2014.

3. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю Фірмі «СВЕТАР-ТВ» понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 2436 грн. з Державного бюджету України.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на користь держави судовий збір в сумі 2436 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 року Справа № 814/169/14

м. Миколаїв

15:15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представників позивача: Андреєвої О.А., Тетерінова В.А.

представника відповідача: Гаргауна Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «СВЕТАР-ТВ», вул. 28 Армії, 9-Б, м. Миколаїв, 54034 до відповідача:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 про:визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 08.01.2014 № 00000122201,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Светар-ТВ» (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з позовною заявою про визнання недійсним прийнятого 08.01.2014 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - ДПІ або відповідач) податкового повідомлення-рішення № 0000012201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

В обґрунтування позову Товариство вказало на безпідставність висновків відповідача про нікчемність правочинів та про штучне формування Товариством податкового кредиту і, відповідно, на протиправність збільшення суми грошового зобов'язання.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову (ар. с. 194-200), в яких, з посиланням на висновки акта перевірки, просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представники Товариства вимоги позову підтримали, представник ДПІ проти задоволення позову заперечував.

25.02.2014 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

З 06.12.2013 по 12.12.2013 ДПІ, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, провела позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Проектбудмонтаж-М» за липень 2013 року та правомірності формування податкових зобов'язань по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ТОВ «Проектбудмонтаж-М» у липні 2013 року, результати якої оформила актом від 19.12.2013 № 1213/14-02-22-01/24053834 (надалі - Акт, ар. с. 10-33).

Відповідно до висновків Акта, Товариство порушило пункт 185.1 статті 185, пункти 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, наслідком чого стало заниження суми ПДВ за липень 2013 року на 268 657 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 08.01.2014 № 0000012201 (надалі - Рішення, ар. с. 34-35) відповідач, з посиланням на підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшив суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на 402 986 грн., з яких 268 657 грн. - за основним платежем, 134 329 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вказано на стор. 4-5 Акта, будівництво будівель є основним видом діяльності Товариства, право на здійснення якої підтверджено відповідними ліцензіями і дозволом на виконання робіт підвищеної небезпеки при будівництві будівель.

В зв'язку з придбанням у липні 2013 року у ТОВ «Проектбудмонтаж-М» (субпідрядника) послуг (будівельні роботи, роботи з капітального ремонту та благоустрою прилеглої території) Товариство включило до податкового кредиту суму 268 657 грн. - ПДВ, що був сплачений на користь постачальника у складі вартості послуг.

Детальна інформація щодо первинних документів наведена у позовній заяві. До позову Товариство додало копії договорів, «договірних цін», довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, підсумкових відомостей ресурсів, рахунків-фактур, податкових накладних, виписки з розрахункового рахунку (ар. с. 45-175).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду з зв'язку із зокрема з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

На стор. 21 Акта ДПІ вказала, що «… у зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників проведеною позаплановою перевіркою не підтверджено реальність здійснення ТОВ «СВЕТАР - ТВ» фінансово-господарських операцій з придбання послуг з виконання робіт по капітальному ремонту дошкільного учбового закладу №143 за липень 2013 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів».

До цього висновку, згідно з текстом Акта (стор. 14-19), ДПІ дійшла виключно на підставі інформації, що міститься у складеному 17.10.2013 ДПІ акті № 505/14-02-22-01/34888978 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТБУДМОНТАЖ-М» (код за ЄДРПОУ 34888978) щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Соладей - Україна» (код за ЄДРПОУ 38005314) за липень 2013 року та податкових зобов'язань з податку на додану вартість з контрагентами-покупцями за липень 2013 року» (надалі - Акт від 17.10.2013, ар. с. 203-209). Як вказано в акті від 17.10.2013, «… на теперішній час неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій з правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «ПРОЕКТБУДМОНТАЖ-М» … по взаємовідносинам з ТОВ «Соладей - Україна» … за липень 2013 року та податкових зобов'язань з податку на додану вартість з контрагентами-покупцями за липень 2013 року».

На думку суду, у відповідача не було законних підстав для збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з ПДВ.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, на підставі яких документів (матеріалів) проводиться документальна перевірка, і серед цих документів (матеріалів) вказані «отримані в установленому законодавством порядку контролюючим органом документи та податкова інформація, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків».

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є податковою інформацією, що отримана за результатами перевірки. Єдиний факт, що може підтверджувати цей документ, - це те, що звірку не було проведено.

Натомість, документи, що Товариство надало до перевірки, підтверджують правомірність включення позивачем до податкового кредиту липня 2013 року суми 268 657 грн.

Суд зауважує, що відповідач не надав доказів на підтвердження зв'язку між господарськими операціями позивача і ТОВ «ПРОЕКТБУДМОНТАЖ-М» та ТОВ «ПРОЕКТБУДМОНТАЖ-М» і ТОВ «Соладей - Україна», хоча ухвалою про відкриття провадження у справі суд зобов'язав ДПІ подати докази на підтвердження того, що ТОВ «ПРОЕКТБУДМОНТАЖ-М» реалізувало позивачу товари (роботи, послуги), що були придбані у ТОВ «Соладей - Україна».

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що акт від 17.10.2013, що був покладений в основу Акта, не є ані належним, ані допустимим доказом.

Враховуючи це, відповідач не довів факт порушення Товариством вимог Податкового кодексу України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Проведення позапланової документальної перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є законним за наявності (у сукупності) таких умов:

1. Виявлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи державної податкової служби.

2. Отримання платником податків обґрунтованого і належним чином оформленого обов'язкового письмового запиту контролюючого органу.

3. Ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як свідчать матеріали справи, перевірку Товариства ДПІ провела за відсутності перелічених умов.

Так, відповідач не надав доказів існування обставин, що давали контролюючому органу право надіслати запит (фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків законодавства). Відповідно до викладеного вище, акт від 17.10.2013, по-перше, не є носієм податкової інформації, по-друге, не містить відомостей про можливі порушення законодавства позивачем.

05.11.2013 представник Товариства отримав від ДПІ запит від 31.10.2013 № 2073/10/14-02-22-03-10 (ар. с. 214). Як вказано в наказі ДПІ від 06.12.2013 № 410 (ар. с. 212-213), ненадання позивачем документів на цей запит стало підставою для проведення перевірки.

Проте суд зауважує, що відповідні документи Товариство надало 05.11.2013 Головному управлінню Міндоходів у Миколаївській області (ар. с. 225-229) на запит від 24.10.2013 1911/10/14-29-16-17 (ар. с. 223-224), про що повідомило відповідача листом від 13.11.2013 № 59 (ар. с. 222).

На підставі цього суд дійшов висновку про незаконність перевірки. В силу частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону (в даному випадку таким доказом є Акт), судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000122201, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області 08.01.2014.

3. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю Фірмі «СВЕТАР-ТВ» понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 2436 грн. з Державного бюджету України.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на користь держави судовий збір в сумі 2436 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України

та підписана суддею 03 березня 2014 року