Постанова

від 05.05.2014 по справі 803/766/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 року Справа № 803/766/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Маневицького районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Маневицький районний центр зайнятості (далі - Маневицький РЦЗ, позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих коштів по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг службою зайнятості за 2013 рік в сумі 3313,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведеною перевіркою Ківерцівським РЦЗ встановлено, що відповідач з 30.05.2013 року був зареєстрований в Маневицькому районному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" 30.05.2013 року відповідачу було надано статус безробітного і призначена допомога по безробіттю. Спеціалістами центру зайнятості було встановлено, що перебуваючи на обліку як безробітний, відповідач з 01.06.2013 року перебував в цивільно-правових відносинах з ДП "Маневицький лісгосп" і приховав цей факт при поданні заяви до Маневицького районного центру зайнятості, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у картці особи.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 перебуваючи в цивільно-правових відносинах, не мав права на отримання статусу безробітного, допомоги по безробіттю, а тому допомога по безробіттю в розмірі 3313,72 грн. отримана ним незаконно. Відповідач в добровільному порядку кошти не повернув, а тому позивач просить стягнути 3313,72 грн. з останнього в користь Маневицького районного центру зайнятості.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте подав до суду письмову заяву від 05.05.2014 року про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач заперечень на позов не подав, в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про отримання відповідачем 18.04.2014 року рекомендованого відправлення.

За таких обставин судовий розгляд справи здійснювався у відсутності представника позивача, відповідача на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження відповідно до частини 6 статті 128 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначає Закон України "Про зайнятість населення".

Відповідно до статті 18 Закону України "Про зайнятість населення" для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Підпункт "н" пункту 4 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 року №47 "Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення" визначає, що державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань реєструє безробітних, забезпечує їх працевлаштування, в тому числі за бажанням направляє безробітних на сезонні роботи та оплачувані громадські роботи, виплачує допомогу по безробіттю, матеріальну допомогу по безробіттю, надає одноразову матеріальну допомогу безробітним та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, а також матеріальну допомогу громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, надає безпроцентні позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю.

В абзаці 5 пункту 7 вищезгаданого Положення визначено, що районні, міськрайонні, міські та районні центри зайнятості несуть відповідальність за раціональне використання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, що знаходяться в їх розпорядженні.

За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Маневицький районний центр зайнятості, який входить до складу державної служби зайнятості.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 року №5067-VІ (з наступними змінами та доповненнями) до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

05.07.2012 року відповідачем за участю спеціаліста Ківерцівського РЦЗ заповнено персональну картку №03081305300006 особи, яка звернулася до центру зайнятості у пошуках роботи. Під час заповнення даної картки ОСОБА_1, у розділі 6 не зазначив, що відноситься до зайнятості іншої категорії.

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 30.05.2013 року поданої до Ківерцівського РЦЗ, його зареєстровано в якості безробітного та призначено виплату матеріальної допомоги по безробіттю.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №100 від 09.12.2013 року відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що ОСОБА_1 перебував у цивільно-правових відносинах з ДП "Маневицький лісгосп" в період з 01.06.2013 року по 31.12.2013 року та отримав доходи у вигляді винагороди в сумі 2457,46 грн., про що свідчить цивільно-правовий договір №135 від 01.06.2013 року та акти здачі-прийняття наданих послуг від 27.06.2013 року, 31.07.2013 року.

Отже, в порушення п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року №307 відповідач не надав відомості про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, приховав свої цивільно-правові відносини з ДП "Маневицький лісгосп".

Оскільки ОСОБА_1 подав завідомо неправдиві відомості про свою зайнятість, цим заподіяв шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та зобов'язаний повернути державній службі зайнятості всю отриману допомогу по безробіттю за період з 06.06.2013 року по 14.11.2013 року в сумі 2883,20 грн. та за період з 15.11.2013 року по 08.12.2013 року в сумі 430,52 грн., що разом становить 3313,72 грн. Дані обставини підтверджуються письмовими розрахунком коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг жителю смт. Маневичі ОСОБА_1 за період з 06.06.2013 року по 08.12.2013 року.

Як передбачено пунктами 6-9 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 р. №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 р. №232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою. У разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним" директором Маневицького районного центру зайнятості 10.12.2013 року видано наказ №НТ131210 про повернення відповідачем коштів в сумі 2883,20 грн. 28.01.2014 року позивач направив відповідачу лист №61/05-05 про відшкодування коштів в сумі 3313,72 грн. за отримане матеріальне забезпечення на випадок безробіття за період з 06.06.2013 року по 08.12.2013 року. Даний лист ОСОБА_1 отримав 07.02.2014 року, про що свідчить підпис відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно із частинами другою, третьою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року №1533-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, ОСОБА_1, перебуваючи у цивільно-правових відносинах з ДП "Маневицький лісгосп" в період з 01.06.2013 року по 31.12.2013 року, не мав права на отримання статусу безробітного та допомоги по безробіттю, а тому суд приходить до висновку, що відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю та повинен повернути вартість наданих послуг службою зайнятості в розмірі 3313,72 грн.

Керуючись статтями 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Закону України "Про зайнятість населення", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь Маневицького районного центру зайнятості (44600, Волинська область, Маневицький район, смт. Маневичі, вулиця Луцька, будинок 14, код ЄДРПОУ 21732428, р/р 37179300901288, ГУ ДКСУ у Волинській області МФО 803014) 3313,72 (три тисячі триста тринадцять) гривень 72 копійки неправомірно отриманої допомоги по безробіттю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук