Рішення

від 24.04.2014 по справі 911/1183/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2014 р. Справа № 911/1183/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі

1. Міністерства енергетики та вугільної промисловості

2. Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства «Плосківське» Плосківської сільської ради

про стягнення 25787,61 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від прокуратури: Долгорук С.М., посв. № 002718

від позивача-1 : не з'явився

від позивача-2: Чеботарьова І.Г., довір. № 14-352 від 16.03.2012 р.

від відповідача : Терлюк В.В. - директор, паспорт/розпорядження

Обставини справи:

Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості (далі - позивач-1) та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - НАК «Нафтогаз України», позивач-2) з позовом до Комунального підприємства «Плосківське» Плосківської сільської ради (далі - КП «Плосківське», відповідач) про стягнення 25787,61 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що за договором № 14/7120/12 від 21.11.2012 р. про відступлення права вимоги до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» перейшли всі права за договором на постачання природного газу № 600600153-ТКЕ-БО/11 від 01.10.2011 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» та Комунальним підприємством «Плосківське» Плосківської сільської ради. Внаслідок неналежного виконання КП «Плосківське» зобов'язань в частині оплати отриманого природного газу, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача-2 19814,71 грн. основного боргу, 55,99 грн. пені, 5733,76 грн. 3% річних та 183,15 грн. інфляційних втрат.

У судовому засіданні 24.04.2014 р. представники прокуратури та позивача-2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі; представник позивача-1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 24.04.2014 р. представник відповідача надав суду заяву б/н, б/д (вх. № 7686/14 від 24.04.2014 р.), відповідно до якої КП «Плосківське» визнає позовні вимоги щодо стягнення з останнього 19814,71 грн. основного боргу, 55,99 грн. пені, 5733,76 грн. 3% річних та 183,15 грн. інфляційних втрат у повному обсязі.

У судовому засіданні 24.04.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.10.2011 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (постачальник) та Комунальним підприємством «Плосківське» Плосківської сільської ради (споживач) було укладено договір № 600600153-ТКЕ-БО/11 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 1.1 договору, предметом даного договору є постачання споживачу в 2011 році природного газу виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Згідно з п. 2.1 договору було визначено договірні обсяги постачання газу споживачу за період з 01.10.2011 р. до 31.12.2012 р.

У відповідності з п. 5.1 договору сума до сплати за 1000 куб.м природного газу складає 394097,36 грн., яка в подальшому змінювалась шляхом укладення між сторонами додаткових угод, копії яких долучено до матеріалів справи.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ, послуги з його постачання та транспортування проводиться виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; оплата в розмірі 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок на підставі акту приймання-передачі газу не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання та поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.10.2011 р. до 31.12.2012 р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору за період з жовтень 2011 р. по квітень 2012 р. постачальник передав, а споживач прийняв у власність природний газ, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу за жовтень 2011 року від 31.10.2011 р. на суму 33755,04 грн., за листопад 2011 року від 30.11.2011 р. на суму 52328,24 грн., за грудень 2011 року від 31.12.2011 р. на суму 66531,74 грн., за січень 2012 року від 31.01.2012 р. на суму 86571,57 грн., за лютий 2012 року від 29.02.2012 р. на суму 95478,36 грн., за березень 2012 року від 31.03.2012 р. на суму 75766,61 грн., за квітень 2012 року від 30.04.2012 р. на суму 16683,16 грн.

Як вбачається доданого до матеріалів справи акта звірки взаєморозрахунків, підписаного представниками Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» та КП «Плосківське» Плосківської сільської ради, станом на 31.08.2012 р. заборгованість відповідача за договором № 600600153-ТКЕ-БО/11 від 01.10.2011 р. становила 91814,71 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

21.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Київоблгаз» (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (новий кредитор) було укладено договір № 14/7120/12 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору первісний кредитор передає, а новий кредитор (позивач-2) приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора КП «Плосківське» за договором № 600600153-ТКЕ-БО/11 від 01.10.2011 р. у сумі 91814,71 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1 договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Відповідно до п. 2.2 договору право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1 цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі із зазначенням переліку переданих документів.

27.11.2012 р. сторонами було підписано акт приймання-передачі документів, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документи, зазначені в п. 2.1 договору про відступлення права вимоги.

Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, право вимоги первісного кредитора до відповідача було передано позивачеві 27.11.2012 р. відповідно до п. 2.2 договору 2.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається зі змісту договору № 14/7120/12 від 21.11.2012 р., сторонами встановлено, що до нового кредитора (позивача-2) переходить право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором № 600600153-ТКЕ-БО/11 від 01.10.2011 р.

На підставі укладеного договору та акта приймання-передачі первісний кредитор повідомив відповідача про уступку права вимоги листом № 12-4247 від 27.11.2012 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром рекомендованих відправлень від 28.11.2012 р. з відбитком поштового штемпеля.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 24.03.2014 р. заборгованість відповідача перед позивачем-2 за договором № 14/7120/12 від 21.11.2012 р. становила 19814,71 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем за заявою б/н, б/д (вх. № 7686/14 від 24.04.2014 р.) було визнано існування заборгованості за вказаним вище договором в сумі 19814,71 грн.

З урахуванням викладеного, судом встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем-2 за договором № 14/7120/12 від 21.11.2012 р. в сумі 19814,71 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню.

Також прокурор просив суд стягнути з відповідача 55,99 грн. пені, керуючись пп. 6.2.2 п. 6.2 договору № 600600153-ТКЕ-БО/11 від 01.10.2011 р.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося вище, згідно вказаного пп. 6.2.2 п. 6.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати із останнього стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що розмір пені було визначено в сумі 55,99 грн., у тому числі - за період з 08.11.2011 р. до 14.11.2011 р. на суму 4755,04 грн. в сумі 14,13 грн., з 08.12.2011 р. до 14.12.2011 р. на суму 14083,28 грн. в сумі 41,86 грн., який є арифметично вірним, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача в заявленому прокурором розмірі.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено в сумі 5733,76 грн., у тому числі - за період з 08.11.2011 р. до 14.11.2011 р. на суму 4755,04 грн. в сумі 2,74 грн., з 08.12.2011 р. до 14.12.2011 р. на суму 14083,28 грн. в сумі 8,10 грн., з 08.02.2012 р. до 22.02.2012 р. на суму 65186,58 грн. в сумі 80,15 грн., з 23.02.2012 р. до 14.03.2012 р. на суму 51186,58 грн. в сумі 88,11 грн., з 15.03.2012 р. до 18.06.2012 р. на суму 47000,00 грн. в сумі 32,94 грн., з 08.03.2012 р. до 18.06.2012 р. на суму 95478,36 грн. в сумі 806,09 грн., з 19.06.2012 р. до 03.07.2012 р. на суму 79364,94 грн. в сумі 97,58 грн., з 08.04.2012 р. до 03.07.2012 р. на суму 75766,61 грн. в сумі 540,30 грн., з 04.07.2012 р. до 31.12.2012 р. на суму 75131,55 грн. в сумі 1114,66 грн., з 01.01.2013 р. до 05.11.2013 р. на суму 75131,55 грн. в сумі 1908,14 грн., з 06.11.2013 р. до 28.11.2013 р. на суму 45131,55 грн. в сумі 85,32 грн., з 29.11.2013 р. до 24.03.2014 р. на суму 3131,55 грн. в сумі 29,86 грн., з 08.05.2012 р. до 24.03.2014 р. на суму 16683,16 грн. в сумі 939,77 грн., який є арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому прокурором розмірі.

Розмір інфляційних втрат, згідно з розрахунком, становить 183,15 грн., у тому числі - за період лютий 2012 року на суму 65186,58 грн. в сумі 130,37 грн., за березень - червень 2012 року на суму 4186,58 грн. в сумі -12,60 грн., за травень 2012 року до лютого 2014 року на суму 16683,16 грн. в сумі 65,38 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим інфляційні втрати також підлягають стягненню з відповідача в заявленому прокурором розмірі.

Як вбачається із заяви б/н, б/д (вх. № 7686/14 від 24.04.2014 р.), адресованої суду, відповідач визнав позов, та, відповідно, наявність заборгованості перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» загалом у сумі 25787,61 грн., у тому числі - 19814,71 грн. основного боргу, 55,99 грн. пені та 5733,76 грн. 3% річних та 183,15 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Водночас, як передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Згідно з п 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. № 7, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 32-34, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Плосківське» Плосківської сільської ради (07450, Київська обл., м. Броварський р-н, с. Плоске, вул. Леніна, 6, код 33950547) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) - 19814 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 71 коп. основного боргу, 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 99 коп. пені, 183 (сто вісімдесят три) грн. 15 коп. інфляційних втрат, 5733 (п'ять тисяч сімсот тридцять три) грн. 76 коп. 3% річних

3. Стягнути з Комунального підприємства «Плосківське» Плосківської сільської ради (07450, Київська обл., м. Броварський р-н, с. Плоске, вул. Леніна, 6, код 33950547) в дохід Державного бюджету України - 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 29.04.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна