Рішення

від 24.04.2014 по справі 192/2714/13-ц

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/2714/13-ц

Провадження № 2/192/129/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої - судді Омелюх В.М.,

при секретарі - Савчуковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що між банком та відповідачем ОСОБА_1 11 жовтня 2012 року було укладено кредитний договір №999-00022501/1 про надання кредиту, відповідно до якого останньому банком надано овердрафт за допомогою платіжної картки Visa Electron з максимальною сумою заборгованості 34 500 гривень зі сплатою 19% річних від суми заборгованості та з встановленням дати остаточного повернення овердрафту до 10 жовтня 2015 року. 11 жовтня 2012 року між позивачем та відповідачем укладений договір №999-00022501 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів з видачею платіжної картки VISA для фізичної особи.

У відповідності до умов договору позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, а відповідач на протязі періоду кредитування порушує умови договору як щодо сплати основної заборгованості, так і щодо нарахованих відсотків та комісії, у зв'язку з чим станом на 27 лютого 2014 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 49647 гривень 542 гривні 67 копійок - заборгованість по сплаті відсотків, 5798 гривень 96 копійок - комісія за розрахункове обслуговування поточного рахунку, 7700 гривень - штрафні санкції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та прохав їх задовольнити, оскільки відповідач навіть і після звернення з позовом до суду не виконує умов кредитного договору, внаслідок чого розмір заборгованості збільшується, а банк змушений достроково звернутися з даним позовом до суду для примусового стягнення заборгованості за кредитним договором №999-00022501 від 11 жовтня 2012 року.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні 05 лютого та 04 квітня 2014 року позов визнали частково в частині заборгованості за кредитом, відсотках та комісії. В той же час, в частині нарахування позивачем штрафних санкцій не визнали та пояснили, надавши також і письмові заперечення щодо позову (а.с.42-44), що відповідач отримав зазначений кредит та здійснював часткове погашення отриманих кредитних коштів, при цьому такі виплати здійснював не завжди своєчасно, оскільки у відповідача склалось тяжке матеріальне становище, так як він є головою фермерського господарства, а внаслідок граду в 2013 році вражай сільськогосподарських культур фактично загинув. Вважали, що позивачем не враховані всі здійснені на погашення кредиту платежі, оскільки ним здійснювався в 2012 році платіж в сумі 1700 гривень, а така сума за розрахунком позивача не врахована в погашення заборгованості, але надати докази щодо сплати такої суми не можуть, так як всі документи у відповідача було вкрадено. Строк дії договору визначено до 10 жовтня 2015 року, при цьому відповідач в межах цього строку неодноразово звертався до позивача по питанню реструктуризації боргу, але відповідач не погодився на зміни умов договору. В судових дебатах 24 квітня 2014 року відповідач та його представник позов визнали в повному обсязі та не заперечували проти стягнення боргу за кредитним договором, в тому числі з урахуванням штрафних санкцій.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610, ст.611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов'язання є кредитний договір, укладений між сторонами відповідно до вимог ст.1054, ст.1055 ЦК України, який відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що між ПАТ «ІМЕКСБАНК» як позикодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 як позичальником 11 жовтня 2012 року було укладено договір №999-00022501/1 про надання кредиту, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику для власних потреб за допомогою платіжної картки Visa Electron у готівковій чи безготівковій формі шляхом сплати з поточного рахунку №999-00022501 (далі картковий рахунок) коштів понад кредитний залишок на рахунку (овердрафт) в межах встановленого строку та ліміту овердрафту в сумі 34 500 гривень зі сплатою 19% річних від суми заборгованості та з встановленням дати остаточного повернення овердрафту до 10 жовтня 2015 року(а.с.8-12).

11 жовтня 2012 року між позивачем та відповідачем укладений договір №999-00022501 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів з видачею платіжної картки VISA для фізичної особи (а.с.13-17).

Відповідно до умов кредитного договору позивач виконав умови договору та надав для власних потреб відповідача за допомогою платіжної карти VISA овердрафт в розмірі 34 500 гривень, а останній зобов'язався погашати заборгованість з кредиту, процентам за його користування, комісію за розрахункове обслуговування поточного рахунку, а у випадку повного або часткового прострочення Кредиту та (або) сплати процентів за користування ним та (або) інших платежів за Договором відповідно до п.4.9 договору №999-00022501/1 від 11 жовтня 2012 року про надання кредиту сплатити банку штраф у розмірі 200 гривень за перший прострочений платіж та 500 гривень за кожний наступний прострочений поспіль платіж (а.с.10).

Пунктом 1.4 кредитного договору встановлено, що зменшення ліміту овердрафту та платежі з повернення овердрафту здійснюються згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною договору та відповідно до якого погашення основної суми кредиту має здійснюватися щомісячно (а.с.8-12).

Згідно п.2.2 кредитного договору, моментом (днем) надання кредиту на умовах овердрафту вважається момент (день) використання позичальником кредитних коштів на мовах договору, зокрема, отримання Позичальником готівки чи здійснення ним безготівкового платежу з рахунку (а.с.8-12).

Відповідно до п.3.3.5 Договору кредиту, Позичальник зобов'язаний повернути в повному обсязі овердрафт з нарахованими процентами за фактичний час його використання, штрафними санкціями у терміни, визначений договором (а.с.5-9).

Згідно п.2.6 кредитного договору, сплата відсотків позичальником здійснюється щомісячно за фактичний термін користування кредитом не пізніше 11 числа, починаючи з 11 листопада 2012 року, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Пунктом 4.8 кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником зобов'язань визначених у п.3.3 Договору протягом більше тридцяти днів, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, при цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит підлягає поверненню з моменту отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Банку, після чого повернення кредиту здійснюється Позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення (а.с.8-12).

Також п.п.3.2.5 кредитного договору встановлено право Банку припинити подальше надання кредиту на умовах овердрафту та (або) вимагати від Позичальника, незалежно від настання строку погашення кредиту, сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та (або) процентів за користування ним та(або) суми неустойки, передбачених договором у випадках, коли Позичальник затримує сплату частини кредиту та(або) процентів щонайменше на один календарний місяць. При цьому повернення кредиту, процентів, неустойки тощо здійснюється Позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення Банку (а.с.8-12).

На виконання вказаних пунктів договору позивач звернувся до відповідача з листом за вих.№6902 від 13 серпня 2013 року з вимогою погасити заборгованість у повній сумі (а.с.24-25), на який відповідач жодним чином не зреагував.

Відповідач ОСОБА_1 в порушення умов договору не виконав взяті на себе грошові зобов'язання та не виплатив кредит у встановлений строк в повному обсязі, що підтвердив в судовому засіданні, в зв'язку з чим згідно розрахунку позивача (а.с.72-73) станом на 27 лютого 2014 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 49647 гривень 74 копійки, з яких 30606 гривень 11 копійок - заборгованість за кредитом, 5542 гривні 67 копійок - заборгованість по сплаті відсотків, 5798 гривень 96 копійок - комісія за розрахункове обслуговування поточного рахунку, 7700 гривень - штрафні санкції, які підлягають стягненню з відповідача за судовим рішенням, оскільки суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у відповідності до ст.ст. 611, 615 ЦК України є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути в зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору, який було сплачено позивачем при зверненні з позовом до суду, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 267, 526-530, 533, 536, 543, 549-551, 572-593, 598, 610-615, 624, 625, 638-654, 1046-1056-1 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, п.6 ч.3 ст.79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» за кредитним договором №999-00022501/1 від 11 жовтня 2012 року заборгованість за кредитом в сумі 30 606 (тридцять тисяч шістсот шість) гривень 11 копійок, по сплаті відсотків у сумі 5542 (п'ять тисяч п'ятсот сорок дві) гривні 67 копійок, по комісії за розрахункове обслуговування поточного рахунку у сумі 5798 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто вісім) гривень 96 копійок, штраф у розмірі 7700 (сім тисяч сімсот) гривень, а всього - 49647 (сорок дев'ять тисяч шістсот сорок сім) гривень 74 копійки та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 48 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуюча: суддя