Рішення

від 30.04.2014 по справі 666/1552/13-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХЕРСОНА

Справа № 666/1552/13-ц провадження 2/666/1421/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30.04.2014 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючої судді Войцеховської Я.В.

при секретарі Журавльовій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Херсонської філії ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства ПФ "Атанас", третя особа: Управління міграційної служби України в Херсонській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 20 квітня 2006 року громадянин ОСОБА_2 уклав з Акціонерним комерційним банком «Мрія» в особі Херсонської філії (правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «ВТБ БАНК»), кредитний договір № 25/00/2006- 8Н, за яким йому було надано кредит у сумі 130 000 доларів США на термін 5 років, на придбання житла за адресою АДРЕСА_3, зі сплатою за користування кредитними коштами 15 % річних, з кінцевим строком погашення платежів 20.04.2011 року. З 18.10.2010 року Херсонська філія ВАТ «ВТБ Банк» реорганізована у Відділення «Херсонська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ БАНК» Згідно Додаткової угоди № 1 від 07.11.2008 року до Кредитного договору,плата за користування кредитними коштами була збільшена до 16% річних.

Згідно Договору про внесення змін № 4 від 30.08.2011 року до Кредитного договору, строк користування кредитними коштами було подовжено до 19.10.2012 року, а плата за користування кредитом знижена до 14% річних. Виконання позичальником взятих на себе зобов'язань з повернення, строковості, платності та цільового використання кредиту, були забезпечені Договором поруки, укладеним 20 квітня 2000 р. Приватним підприємством приватною фірмою«АТАНАС» з Позивачем, а також Іпотечним договором, посвідченим 24.04.2006 р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, надали банку в іпотеку нерухоме майно : двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язання, взяті на себе за кредитним договором № 25/00/2006-8Н від 20.04.2006 р., на дату кінцевих платежів (19.10.2012 року) позичальник належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 05.03.2013 р. борг перед банком складає суму 110 387 доларів США 40 центів, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 05.03.2013 р. 1 долар США = 7,993 грн., еквівалентно 882 326 грн. 49 коп., та складається з : 94 698,15 дол. США (756 922,31 грн. ) - прострочена заборгованість по кредиту; 36,83 дол. США ( 294,38 грн.) - строкова заборгованість по процентах, нарахованих 28.02.2012 р.; 4 860,08 дол. США (38 846,62 грн.) - прострочена заборгованість по процентах за користування кредитом за період з 01.02.2012 р. по 01.03.2013 р.; 115,65 дол. США ( 924,40 грн.) - пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за період з 01.02.2012 р. по 05.03.2013 р. ; 23,15 дол. США (185,04грн.) - 3% річних за період з 01.02.2012 р. по 05.03.2013 р., нараховані за весь період прострочення сплати процентів; - 10 653,54 дол. США ( 85 153,75 грн. ) - 30% річних за період з 22.10.2012 р. по 05.03.2013 р., нараховані за весь час прострочення сплати кредиту. Виконуючи вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеку», Позивач направляв Відповідачам письмову вимогу «Про усунення порушення» від 29 жовтня 2012 р. №№ 146/2100.12-2; 147/2100.12-2 ; 148/2100.12-2 про необхідність виконання порушеного зобов'язання за Кредитним договором у не менш, ніж тридцяти денний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вказаних вимог. Письмова вимога залишена без відповіді та задоволення. Вимога про виселення з предмету іпотеки, на який звертається стягнення, було направлено всім особам, які зареєстровані або фактично мешкають в предметі іпотеки рекомендованими листами від 23.01.2013 року. Дана вимога Банку Відповідачами у зазначений строк не виконана.

На підставі викладеного просили стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ БАНК», в особі Відділення «Херсонська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ БАНК», заборгованість за Кредитним договором № 25/00/2006- 8Н від 20.04.2006 р. в сумі 110 387 доларів США 40 центів, що, еквівалентно 882 326 грн. 49 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру

№ 4, загальною площею 293,0 кв. м, житловою площею - 23,2 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, і яка належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_1 зазначивши у судовому рішенні, в якості способу реалізації предмета іпотеки, - проведення прилюдних торгів. Стягнути з Приватного підприємства приватної фірми «АТАНАС», код ЄДРПОУ 24109339, заборгованість за кредитним договором № 25/00/2006- 8Н від 20.04.2006 р. в сумі 110 387 (доларів США 40 центів, що, еквівалентно 882 326 грн. 49 коп. Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення. Зобов'язати ВГІРФО Дніпровського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області зняти з реєстраційного обліку за адресою : АДРЕСА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Стягнути з відповідачів на користь ПАТ «ВТБ БАНК» судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача збільшив та змінив позовні вимоги та просив: стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ БАНК», заборгованість за кредитним договором № 25/00/2006- 8Н від 20.04.2006 р. в сумі 156639,37 дол. США (що за офіційним курсом НБУ станом на 14.04.2014 року становить 2 032 723,20 гривень, яка виникла станом на 14.04.2014р. ); Стягнути з ПП приватної фірми «АТАНАС» як солідарного з ОСОБА_2 боржника, на користь ПАТ «ВТБ БАНК» заборгованість за кредитним договором № 25/00/2006- 8Н від 20.04.2006 р. в сумі 156639,37 дол. США (що за офіційним курсом НБУ станом на 14.04.2014 року становить 2 032 723,20 гривень); Звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 30.08.2011 року за реєстровим №2081- двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, і яка належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_1 в рахунок стягнення заборгованості, на користь ПАТ «ВТБ БАНК», за кредитним договором №/25/00/2006- 8Н від 20.04.2006 р. в сумі 156639,37 дол. США (що еквівалентно 2 032 723,20 гривень); Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення. Зобов'язати ВГІРФО Дніпровського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області зняти даних відповідачів з реєстраційного обліку за зазначеною вище адресою та стягнути з Відповідачів судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що: позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду, розрахунок заборгованості неправильний, крім того з поручителем та майновим поручителем не погоджені зміни до основного зобов'язання, безпідставно нараховані відсотки за кредитом після припинення дії основного зобов'язання в 2012 році, крім цього наявне третейське застереження, яке взагалі унеможливлює звернення до суду загальної юрисдикції, а ст. 625 ЦК України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПФ "Атанас", в судове засідання за викликом суду не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини:

20 квітня 2006 року між ОСОБА_2 та АКБ «Мрія» в особі Херсонської філії (правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «ВТБ БАНК»), було укладеного кредитний договір № 25/00/2006- 8Н, за яким ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 130 000 доларів США на термін 5 років, на придбання житла за адресою АДРЕСА_3, зі сплатою за користування кредитними коштами 15 % річних, з кінцевим строком погашення платежів 20.04.2011 року.

З 18.10.2010 року Херсонська філія ВАТ «ВТБ Банк» реорганізована у Відділення «Херсонська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ БАНК».

Згідно Додаткової угоди № 1 від 07.11.2008 року до Кредитного договору,плата за користування кредитними коштами була збільшена до 16% річних.

Згідно Договору про внесення змін № 4 від 30.08.2011 року до Кредитного договору, строк користування кредитними коштами було подовжено до 19.10.2012 року, а плата за користування кредитом знижена до 14% річних.

Сума кредиту була отримана ОСОБА_2 окремими траншами, згідно його заяв від 21.04.2006 р , 28.04.2006 р , 16.05.2006 р , 01.06.2006 р , 15.06.2006 р , 03.07.2006 р , 14.07.2006 р , 27.07.2006 р , 27.05.2008 р

Згідно п. 4.1; 4.2 Договору, позичальник брав на себе зобов'язання повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання, згідно зазначеного Договору, в повному обсязі, в обумовлені сторонами строки.

Відповідно до п. 9.1 кредитного договору, позичальник зобов'язувався у разі несвоєчасного повернення кредиту сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми, а, відповідно до п. 9.2, у разі несвоєчасної сплати процентів за користування кредитом - сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання.

Договором поруки, укладеним 20 квітня 2000р. між Приватним підприємством приватною фірмою «АТАНАС» та позивачем забезпечено виконання позичальником/боржником взятих на себе зобов'язань з повернення, строковості, платності та цільового використання кредиту. Згідно положень даного договору, поручитель зобов'язався перед банком солідарно відповідати за виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі, включаючи сплату кредиту, відсотків, штрафів, пені та інших платежів. Даний договір укладено з урахуванням Договору про внесення змін № 1 від 30.08.2011 року про подовження строку повернення кредиту до 19.10.2012 року.

Також між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_1 20.04.2006р. було укладено Іпотечний договір, посвідченим приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу за реєстровим № 1252 згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, надали банку в іпотеку нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Предмет іпотеки належить ОСОБА_2 на підставі - Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Ларічевою H.A.19.12.2005 року за реєстровим № 6497, зареєстрованого Херсонським ДБТІ 16.01.2006 року в реєстровій книзі № 142 за реєстровим № 55918; ОСОБА_1 - на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 08.07.2005 року за реєстровим № 2458, зареєстрованого Херсонським ДБТІ 08.07.2005 року в реєстровій книзі № 142 за реєстровим № 55918. Предмет іпотеки в цілому сторони за Іпотечним договором оцінили в 1 075 963 грн.00 коп.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз'яснюється в п 9. Постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30.03.2012 № 5 Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Відповідно до розрахунку позивача судом встановлено, що зобов'язання, взяті на себе за кредитним договором № 25/00/2006- 8Н від 20.04.2006 р., на дату кінцевих платежів (19.10.2012 року) позичальник належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 14.04.2014 р. заборгованість перед банком становить 156639,37 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 14.04.2014 року 1 долар США = 12,977090 грн. становить 2 032 723,20 гривень) з яких :

- прострочена заборгованість по кредиту 92 461,20 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 14.04.2014р. 1 долар США = 12,977090 грн. становить сума - 1 199 877,31 грн.);

- прострочена заборгованість по сплаті процентів, нарахованих з 01.07.2012 р. по 30.03.2014 р. становить 19 443,60 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 14.04.2014р. 1 долар США = 12,977090 грн. становить - 252 321,35 грн.);

- пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 14.04.2013 р. по 14.04.2014 р. становить 22 143,58 грн. (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 14.04.2014р. 1 долар США = 12,977090 грн. становить - 1 706,36 доларів США); (нарахована згідно п.9.2 договору);

- З (три) проценти річних за весь час прострочення сплати процентів за період з 01.02.2012 р. по 14.04.2014 р. становить 425,22 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 14.04.2014р. 1 долар США = 12,977090 грн. становить сума -5 518,12 грн.), нараховані за період прострочення сплати процентів;

- 30 (тридцять) процентів річних за весь час прострочення сплати кредиту за період з 22.10.2012 р. по 14.04.2014 р. становить 42 602,99 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 14.04.2014р. 1 долар США = 12,977090 грн. становить сума -552 862,84 грн.), нараховані за весь час прострочення сплати кредиту(згідно п.9.1 Договору).

Відповідно до статті 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частина 2 статті 589 ЦК України передбачає, що за рахунок предмету застави, заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Положення ч.2 ст.590 ЦК України встановлюють момент, коли заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, а саме, коли не буде виконано забезпечене зобов'язання у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» та пунктом 9.2 Іпотечного договору передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, включаючи сплату кредиту, плати за користування кредитом, неустойки, комісій, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і звернення стягнення на Предмет іпотеки, збитків, завданих порушенням основного зобов'язання та/або цього договору іпотеки.

Статтею 11 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду. Відповідно до абзацу 5 ч.1 ст.39 вищезазначеного Закону, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Виконуючи вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеку», Позивач направив Відповідачам письмові вимоги «Про усунення порушення» від 29 жовтня 2012 р. №№ 146/2100.12-2; 147/2100.12-2 ; 148/2100.12-2 про необхідність виконання порушеного зобов'язання за Кредитним договором у не менш, ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вказаних вимог, що підтверджується реєстром поштових відправлень банку, але письмові вимоги залишені без відповіді та задоволення.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_1 стосовно пропуску строку позовної давності звернення до суду , оскільки відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. З позовом до суду позивач звернувся 18.03.2013р. р., тобто без пропуску позовної давності.

Що стосується посилання представника відповідача на наявність третейського застереження, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки, договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду у випадках, передбачених законом, не є відмовою від права на звернення до суду за захистом, а одним зі способів реалізації права на захист своїх прав та інтересів. (п. 3 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30.03.2012 № 5)

Також судом не приймаються до уваги доводи представника відповідача щодо не погодження змін до основного зобов'язання з відповідачем ОСОБА_1, оскільки з п.1 іпотечного договору укладеним між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_1 20.04.2006р.вбачається, що предметом договору є передача іпотекодержателю нерухомого майна для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_2 щодо повернення кредиту та інших платежів за кредитним договором № 25/00/2006-8Н від 20.04.2006р. та будь-якими додатковими угодами до нього ( у т.ч. які збільшують основне зобов'язання). Дані зобов'язані передбачені також п.1 договору поруки укладеним 20.04.2006р. з ПП ПФ «Атанас».

Як роз'яснює п.22 вищезазначеної постанови Пленуму ВСУ: …якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Суд критично відноситься до твердження представника відповідача стосовно безпідставності нарахування відсотків та штрафних санкцій після настання строку виконання основного зобов'язання в 2012 році, оскільки боржник продовжує користуватися кредитними коштами, а зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК. (п. 17 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012р.)

Також не можливо погодитись з позицією представника відповідача щодо неможливості стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. Як роз'яснено в п.18 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30.03.2012 № 5 За змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Посилання представника відповідача на неправильність розрахунку загальної суми заборгованості не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, адже останнім не наданого іншого розрахунку, який би спростував або поставив під сумнів правильність розрахунку зробленого банком.

В силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані в справі докази та їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості підлягають задоволенню та з відповідачів ОСОБА_2, Приватного підприємства приватної фірми «АТАНАС» на користь позивача підлягає солідарному стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 25/00/2006-8Н від 20.04.2006р. яка станом на 14.04.2014р. становить 156639,37 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 14.04.2014 року 1 долар США = 12,977090 грн. становить 2 032 723,20 гривень )в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки вартість якого є співмірною сумі заборгованості за кредитом. Визначаючи початковий розмір ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, суд враховує п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року №5, який зазначає, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має містити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності-незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

З довідки ОСББ «Чорномор» вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_3,

Відповідно п. 43 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

Вимога про виселення відповідачів з предмету іпотеки, на який звертається стягнення, було 23.01.2013р. направлено рекомендованими листами всім особам, які зареєстровані або фактично мешкають в предметі іпотеки ( ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3). Дана вимога Банку Відповідачами у зазначений строк не виконана, також відсутні відомості про отримання відповідачами зазначеної вимоги.

Позовні вимоги про виселення відповідачів, які проживають в квартирі, яка перебуває в іпотеці банку, на думку суду, з врахуванням можливості подальшого виконання рішення в цій частині, задоволенню не підлягають.

Так, у частинах 2 і 3 ст. 40 Закону «Про іпотеку» законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення. Всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 даного Закону.

Отже позовні вимога в частині виселення та зняття з реєстрації відповідачів на даній стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення таких житлових приміщень їх мешканцями в розумінні вимог ст. 3 ЦПК щодо права особи для звернення до суду за захистом. Крім того відповідач ОСОБА_2 взагалі не зареєстрований за адресою іпотечного майна та відсутні відомості про його проживання за даною адресою.

Щодо вимоги про зняття з реєстрації, вона також є передчасною та не підлягає задоволенню зважаючи на те, що, відповідно до ч. 1 ст.7 Закону України " Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, судового рішення, яке набрало законної сили, (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою), свідоцтва про смерть.

Відповідно п. 42 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» Резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, на користь позивача з відповідачів які відповідають за кредитним договором підлягають стягненню сплачені та документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. Оскільки позивачем при подачі позову та після збільшення позовних вимог було сплачено мито в загальній сумі 3654,49грн., дана сума підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_1 ,ОСОБА_2, ПП ПФ "Атанас" в рівних частинах, а з відповідача ОСОБА_3 мито не підлягає стягненню, у зв'язку з відхиленням вимог про її виселення та зняття з реєстраційного обліку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 572,589,590,610-612,625, 627- 629, 1048, 1054 ЦК України,ст.ст. 7,11,35,39 Законом України «Про іпотеку» ст.ст. 10,11,15, 60, 88, 208-210, 212-215, 224, 294 ЦПК України, правовою позицією у справі № 6-116 цс 13 від 6 листопада 2013 року, приймаючи до уваги Постанову ПВССУ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суд, -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 ,ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства ПФ "Атанас", третя особа: Управління міграційної служби України в Херсонській області про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Приватного підприємства ПФ "Атанас" на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК», заборгованість за кредитним договором № 25/00/2006- 8Н від 20.04.2006 р. в сумі 156639,37 дол. США (що за офіційним курсом НБУ станом на 14.04.2014 року становить 2 032 723,20 гривень);

В рахунок виконання основного зобов'язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором №/25/00/2006- 8Н укладеним 20.04.2006 р. між ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_2 в сумі 156639,37 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на

14.04.2014 року 1 долар США = 12,977090 грн. становить 2 032 723,20 гривень) та складається з простроченої заборгованості по кредиту в сумі 92461,20 дол.США (що за офіційним курсом долара США до

гривні, встановленим НБУ станом на 14.04.2014 року 1 долар США = 12,977090 грн. становить 1 199 877,31 гривні), простроченої заборгованості по сплаті процентів, нарахованих з 01.07.2012 року по 30.03.2014 року в сумі 19 443,60 дол. США (що за офіційним курсом еквівалентно 252 321,35 гривень), пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 14.04.2013 року по 14.04.2014 року в сумі 22 143,58 гривень (що за офіційним курсом долара США еквівалентно 1 706,36 дол. США), 3 (трьох) процентів річних за весь час прострочення сплати процентів за період з 01.02.2012 року по 14.04.2014 року в сумі 425,22 дол. США (що за офіційним курсом долара США еквівалентно 5518,12 гривень), 30 (тридцяти) процентів річних за весь час прострочення сплати кредиту за період з 22.10.2012 року по 14.04.2014 року в сумі 42602,99 дол. США (що за офіційним курсом долара США еквівалентно 552862,84 гривень) звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 30.08.2011 року за реєстровим №2081- двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, і яка належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_1 в рахунок стягнення заборгованості.

Встановити спосіб реалізації нерухомого майна шляхом проведення прилюдних торгів.

Встановити початкову ціну не нижчу за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та задовольнити за рахунок предмету іпотеки майнові вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК».

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2, Приватного підприємства приватної фірми «АТАНАС» на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" сплачений судовий збір по 1218, 16 гривень (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 16 копійок ) з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Я.В. Войцеховська