Рішення

від 11.07.2006 по справі 4/170-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/170-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"11" липня 2006 р.                                                               Справа № 4/170-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом    виробничо-комерційної фірми "Стар" ЛТД м. Херсон

до відкритого акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" смт. Велика Лепетиха Херсонської області           

про      стягнення    5.580грн.88коп.  

за участю представників сторін:

від  позивача  - уповноважена особа Куцак Л.Г.

від  відповідача  - не з'явилися

          За розпорядженням  заступника голови  господарського  суду №108  від 31.05.2006року  справа передана на розгляд судді Ємленіновій З.І.

                                                  в с т а н о в и в :

          Позивач звернувся з  позовною  заявою  про  стягнення з  відповідача 4.456грн.00коп. боргу за   передану відповідачу  поліграфічну продукцію  відповідно до  накладних №5804 від 09.06.2005року, №5900від 25.06.2005року та №5971 від 12.07.2005року. Крім  того, він  просить  стягнути неустойку в розмірі 727грн.54коп., 294грн.04коп. втрат від інфляції та 103грн.30коп. річних відсотків, посилаючись на несвоєчасне  перерахування відповідачем грошових  коштів.

          Представник відповідача в засідання суду  13.06.2006року не  з'явився, відзив на позов і витребувані судом докази не  надіслав, незважаючи  на те, що  був повідомлений про  час розгляду справи, що  підтверджується  поштовим повідомленням №995074 від 25.05.2006року (арк.спр.24), тому ухвалою  від  13.06.2006 року розгляд  справи  відкладався.

          Представник відповідача своїм правом на судовий захист  не  скористався, в засідання суду  11.07.2006року вдруге не  з'явився,  відзив на позов і витребувані судом документи  не  надіслав, тому відповідно  до  ст. 75 ГПК України справа розглядається без  його  присутності  за наявними  в ній доказами, оскільки  її подальше відкладення призведе до  порушення строку вирішення спору.

          Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представника позивача, суд  дійшов до  висновку про  те, що  позовні вимоги підлягають  задоволенню  частково з  урахуванням  наступного.

          Відповідно до  рахунків-фактур №5737 від 08.06.2005року, №5811 від 23.06.2005 року та №5827 від 25.06.2005року за накладними №5804 від 09.06.2005року, №5900 від 25.06.2005року та №5971 від 12.07.2005року відповідач через  свого  представника Кудінова В.С., який діяв на підставі доручень  ЯИФ 184783 від  09.06.2005року, ЯИФ №184797 від 23.06.2005року, ЯИФ №184808 від 12.07.2005року отримав у позивача  поліграфічну продукцію  - етикетки сир «Російський»на загальну суму 4456грн.00коп.

          Як  пояснив представник позивача в засіданні суду, господарський договір  у формі єдиного  письмового документа  відповідно до  вимог  ч.1 ст. 181 ГК України, п.2 ч.1 ст. 208 ЦК України  між  сторонами  не  укладався.          Таким чином,  правовідносини  сторін склалися відповідно до ч.1 ст. 7 ЦК України  і регулюються звичаєм  ділового  обороту.

Факт  отримання відповідачем товару на суму 4456грн.00коп.  підтверджено  наданими  до  матеріалів справи   вищезазначеними  накладними та актом звірки  розрахунків від 20.01.2006року.

          Строк проведення розрахунків між  сторонами не узгоджувався, тому відповідно до ч.2 статті 530 ЦК України позивачем  20.01.2006року  вручено  відповідачу претензію з вимогою сплати   боргу, яку відповідач зобов'язаний був  виконати  у семиденний строк від  дня пред'явлення вимоги. Зазначені вимоги  закону відповідачем не  виконані.

          Документального  підтвердження сплати  боргу або  будь-яких  заперечень  проти  позову відповідач станом на день  засідання суду не  надав, тому вимоги позивача  про  стягнення вартості отриманої відповідачем продукції  в сумі 4456грн.00коп. обгрунтовані і підлягають  задоволенню.

          Крім  того, відповідно до  частини  2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити   суму боргу з  урахуванням  інфляції  за весь  час прострочення, а також  три  проценти  річних від  простроченої суми, якщо  інший розмір  процентів не  встановлений договором або  законом. З урахуванням  вимог  зазначеної  норми та пред'явлення вимоги про  сплату боргу 20.01.2006року, вимоги позивача про  стягнення втрат  від  інфляції  і річних  відсотків підлягають  задоволенню застково. Нарахована позивачем сума втрат  від  інфляції  підлягає  стягненню за період  прострочки  сплати  коштів з 27.01.2006року по 28.02.2006року  в сумі 80 грн. 24коп., а 3% річних - за період  з 27.01.2006року по 15.05.2006року в сумі 38грн. 99коп.

          Розглядаючи  позовні вимоги в частині стягнення 727грн. 54 коп.  пені суд  виходить із  наступного.

          Статтею 548 ч.1 ЦК України передбачено, що  виконання зобов'язання  забезпечується , якщо  це  встановлено  договором або законом. Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є  грошова сума або  інше майно, які боржник повинен  передати  кредиторові  у разі порушення боржником зобов'язання. Документального  підтвердження наявності між  сторонами  зобов'язання, укладеного  в письмовій формі, позивач суду не  надав.

Його  посилання, як  на підставу нарахування пені, на Закон  України  «Про  відповідальність  за несвоєчасне  виконання  грошових зобов'язань»від  22.11.1996року  безпідставне , оскільки  відповідно до  Преамбули зазначеного  закону  ним регулюються  договірні правовідносини  між  платниками  та одержувачами  коштів щодо  відповідальності за  несвроєчасне виконання  грошових  зобов'язань. При  цьому, згідно зі ст.1 Закону  платники  грошових  коштів  сплачують  на користь  одержувачів цих  коштів за прострочку платежу   пеню в розмірі, що  встановлюється за згодою  сторін. Між сторонами  не  існує  договірних  зобов'язань  та згоди щодо  розміру пені.

З урахуванням  викладеного позовні вимоги в частині стягнення 727грн. 54 коп.  пені задоволенню  не  підлягають.

Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно  від  суми  задоволених  позовних  вимог.

В засіданні за згодою представника позивача оголошувалася резолютивна частина рішення.

          На підставі ст. 525, 526, ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 625  Цивільного Кодексу України  та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд  

                                                            В И Р І Ш И В:

           1. Позовні вимоги задовільнити  частково.

          2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" смт. Велика Лепетиха вул.Дмитрова, 50  Херсонської області    р/р 26001159602001 в Херсонській філії АБ «Приватінвест»МФО 352725 код 00447505  на користь виробничо-комерційної фірми "Стар" ЛТД м. Херсон  вул.Петренка, 45  р/р 26004301751504 в філії «Херсонське центральне відділення «Промінвестбанку»МФО 352286 код 19223352 -  4.456грн.00коп. основного боргу,  38грн.99коп. –3% річних, 80грн.24коп. втрат від інфляції,  45грн.75коп.  витрат по сплаті  державного мита  та 96грн.75коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

          3. В решті суми позову відмовити.

                    Суддя                                                                  З.І. Ємленінова

                                                                                 Рішення оформлено  відповідно до  

                                                                                ст. 84 ГПК України 14.07.2006року.