Рішення

від 14.04.2014 по справі 905/1403/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2014 Справа № 905/1403/14 Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Коровіній І.С. розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНРІЛ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "БУМ СІТІ" простягнення 29725,58грн. Представники сторін: від позивача: Балагур А.В. - представник за довіреністю ; від відповідач: не з'явився. .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНРІЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУМ СІТІ" про cтягнення 59112,04грн., у тому числі 31252,58 грн. основного боргу та 27586,46 грн.індекс інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №641/а від 25.01.2013 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №641/а від 25.01.2013; протоколу погодження розбіжностей по договору поставки №641/а від 25.01.2013; додаткових угод №1, №2 до договору поставки №641/а від 25.01.2013; видаткових накладних №030801026 від 28.08.2013, №030801027 від 28.08.2013, №030801062 від 29.08.2013, №030801063 від 29.08.2013, №030801064 від 29.08.2013, №031000813 від 19.10.2013, №031000814 від 19.10.2013, №031000815 від 19.10.2013, №031000864 від 22.10.2013, №031000884 від 22.10.2013, №031000885 від 22.10.2013; №031200581 від 14.12.2013, №031200582 від 14.12.2013; актів звірки взаєморозрахунків; звіту про наявність залишку нереалізованого та непроданого товару.

14.04.2014 позивач, через канцелярію суду, до прийняття рішення по справі подав заяву про зменшення розміру позовних вимог б/н б/д, в якій позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 29725,58грн., оскільки за період з 05.03.2014 по 26.03.2014 відповідач перерахував позивачу кошти на суму 1800,00 грн., а також заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 27586,46грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, заява про відмову від позову підписана повноваженим представником позивача, то за таких підстав відмова позивача від позовних вимог в частині стягнення 27586,46 грн. підлягає прийняттю судом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд вважає за необхідне прийняти заяву позивача про відмову від позову, а провадження у справі в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 27586,46грн. припинити.

Заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом. Спір вирішується в межах вимог заявлених у такій заяві. Новою ціною позову вважати: 29725,58грн.

15.04.2014 представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, представник в судовому засіданні 19.03.2014, пояснень по суті позову не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

25.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНРІЛ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУМ СІТІ" (покупець) підписаний договір поставки №641/а (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується терміну дії цього договору поставити у власність покупця товар на підставі погодженої сторонами специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього договору, у відповідності із поданим покупцем замовленням, а покупець зобов'язується та оплатити товар згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1 договору визначено ціни та асортимент товару визначається у двосторонніх специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, погоджених сторонами у письмовій формі.

Ціна товару формується у національній валюті України (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору поставка здійснюється на умовах DDP (з доставкою) на наступні об'єкти покупця:

супермаркет "Бум" №2, що розташований за адресою: м.Авдіївка, вул.Комунальна, 1в, будівля торгівельного комплексу "САРЕПТА";

супермаркет "Бум" №4, що розташований за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 143;

супермаркет "Бум" №5, що розташований за адресою: м.Донецьк, вул.Першотравнева, 51;

супермаркет "Бум" №7, що розташований за адресою: м.Донецьк, вул.Ляшенка, 1а;

У відповідності із Міжнародними Правилами поставки "ІНКОТЕРМС-2000". Зміни умов поставки погоджуються сторонами у додаткових угодах до цього договору, які є невід'ємною частиною (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 5.2 договору покупець здійснює розрахунки кожні 10 банківських днів за

Одночасно з підписанням договору було погоджено та підписано протокол погодження розбіжностей до договору поставки від 25.01.2013.

26.01.2013 між сторонами підписано додаткову угоду до договору поставки №461/а від 25.01.2013.

01.12.2013 між сторонами підписано додаткову угоду до договору поставки №461/а від 25.01.2013, в якій п. 12.8 договору викладено у новій редакції: "Термін дії договору до 10 лютого 2014".

Договір, протокол розбіжностей та додаткові угоди до договору підписані сторонами, скріплені їх печатками та містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 27491,52грн., що підтверджується видатковими накладними: №030801026 від 28.08.2013 у розмірі 1266,48грн., №030801027 від 28.08.2013 у розмірі 1697,04грн., №030801062 від 29.08.2013 у розмірі 1920,78грн., №030801063 від 29.08.2013 у розмірі 176,40грн., №030801064 від 29.08.2013 у розмірі 751,14грн., №031000813 від 19.10.2013 у розмірі 2196,60грн., №031000814 від 19.10.2013 у розмірі 4674,72грн., №031000815 від 19.10.2013 у розмірі 423,36грн., №031000864 від 22.10.2013 у розмірі 1870,14грн., №031000884 від 22.10.2013 у розмірі 1266,48грн., №031000885 від 22.10.2013 у розмірі 1266,48грн.; №031200581 від 14.12.2013 у розмірі 5256,42грн., №031200582 від 14.12.2013 у розмірі 616,32грн., №031200721 від 19.12.2013 у розмірі 4109,16грн., які надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Судом відмічається, що позивачем у позовні заяві та в реєстрі накладних (наданий на вимогу суду про розрахунок суми боргу), які підлягають оплаті вказано, що сума поставки була у розмірі 31827,80 грн., з яких 302,22 грн. було оплачено. Перевіривши наявні матеріали справи та вказаний реєстр, судом встановлено, що позивачем до матеріалів справи не надано наступні видаткові накладні: № 030900467 на суму 3070,80 грн. та №030901048 на суму 2532,96 грн. Оскільки вказані накладні відсутні в матеріалах справи, то поставка вважається підтвердженою на суму 27491,52 грн. Представником позивача не надано пояснень щодо вказаних обставин.

Позивач свої зобов'язання щодо поставки товару за договором виконав належним чином.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаних накладних здійснювалась на виконання договору поставки №641/а від 25.01.2013.

Оскільки відповідачем отримано продукцію, відповідно до вищезазначених видаткових накладних, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі.

Спір виник з причини того, що відповідач не розрахувався вчасно з позивачем за поставлений товар, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Позивач зазначає, що відповідачем здійснена часткова оплата заборгованості за спірним договором у розмірі 1800,00грн., однак доказів на підтвердження цього не надає.

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як роз'яснено у п.п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що - якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, а відповідачем в порушення умов договору не здійснена оплата товару.

Проте, відповідач свої зобов'язання не виконав, заперечень не надав. Відповідно до матеріалів справи, поставка позивачем відповідачу товару була здійснена на суму 27491,52 грн. Відповідно до реєстру накладних, наданих позивачем, останнім вказується, що відповідачем була здійснена часткова оплата в сумі 302,22 грн. Однак суд вказану суму не враховує в якості погашення заборгованості п вищевказаним накладним, оскільки у цьому розрахунку зазначені також інші накладні, які позивачем не надано, а в матеріалах справи відсутні докази такого погашення, відповідачем жодних пояснень не надано.

Разом з тим суд враховує пояснення позивача, які надані в заяві про зменшення позову про часткову сплату відповідачем суми боргу у розмірі 1800,00 грн. за період з 05.03.2014 по 26.03.2014. Хоча позивачем не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, суд не може не врахувати такі пояснення в бік зменшення розміру заборгованості.

За таких обставин, згідно матеріалів справи, заборгованість відповідача по вищевказаним накладним становить 25691,52 грн. (27491,52 грн. - 1800,00 грн.). Позивачем та відповідачем мне надано доказів на спростування вказаних обставин.

Доводи відповідача про наявність форс-мажорних обставин, які стали причиною невиконання відповідачем грошових зобов'язань судом не приймаються, оскільки не доведені належними засобами доказування.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 25691,52грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припинив провадження у справі в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 27586,46грн.

При вирішенні питання щодо розподілу судового збору, суд виходить з того, що відповідачем перераховано суму заборгованості у розмірі 1800,00грн. на рахунок позивача після звернення позивача з позовом до суду, тому відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд позову про стягнення 27491,52 грн. підлягають стягненню з відповідача, в решті покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33 , 34 , 43 , 44 , 49 , п. 4 ст. 80 , ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУМСІТІ" (вул. 203-ої Стрілецької дивізії, 1А, м.Донецьк, 83092, код ЄДРПОУ 33913348 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНРІЛ" (вулЧигорина, 55, м.Київ, 01042, код ЄДРПОУ 37956956) суму основного боргу у розмірі 27491 (двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто одна) грн.52 коп., судовий збір у розмірі 849 (вісімсот сорок дев'ять) грн. 69 коп.

3. Припинити провадження у справі в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНРІЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУМ СІТІ" про cтягнення 27586,46 грн. індексу інфляції.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 18.04.2014.