Рішення

від 11.07.2006 по справі 09/2791

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09/2791

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"11" липня 2006 р.                                                                                    Справа №  09/2791

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.

при секретарі Лавріненко С.І.

за участю представників сторін: позивача –Медькова М.Є.  за довіреністю, відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Капрі-Бетта»м. Черкаси до Катеринопільського плодоконсервного заводу Черкаської облспоживспілки смт. Єрки Катеринопільського району про стягнення 1960,41 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з відповідача 1960,41 грн., у тому числі 1113,88 грн. боргу за поставлений товар по договору купівлі-продажу №649 від 01 січня 2004 року, 208,44 грн. договірної пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, 548,58 грн. збитків від інфляції та 89,51 грн.  трьох процентів річних, передбачених  ст.625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідач  відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання  представника не направив, не повідомивши причини, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи в установленому порядку. Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача  в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

01 січня 2004 року сторони уклали договір №649 (далі –Договір) за умовами якого позивач (продавець за Договором) зобов'язався передати у власність відповідачу (покупець за Договором), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар в кількості та по якості вказаних у видаткових документах, які є невід'ємною частиною Договору (п.1.1 Договору).

Згідно п. 2.6 Договору відповідач зобов'язався оплатити товар в повному обсязі протягом п'яти календарних днів з моменту відвантаження товару.

На виконання умов Договору позивач, по видатковій накладній  №Б-00010947 від 18 вересня 2004 року, передав відповідачу товар на суму 4113,88 грн. (в тому числі ПДВ), оплата за отриманий товар відповідачем мала бути здійснена до 23.09.2004 року.

Відповідач здійснив оплату частинами –11.02.2005 року сплатив 1000,00 грн. та 24.02.2005 року сплатив 2000,00 року, що підтверджується банківськими виписками.

Отже, в порушення умов п.2.6 Договору відповідач порушив строки оплати, заборгованість становить 1113,88 грн., що, окрім інших доказів, також підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2005 року за період з 01.09.2004 року по 30.09.2005 року.

Згідно зі статтями  193, 202 Господарського кодексу України  (далі - ГК України) та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства;  одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до п.4.3 Договору позивач нарахував відповідачу  пеню за прострочення оплати за отриманий товар в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення в межах строку позовної давності один рік, в сумі 208,44 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 208,44 грн. договірної пені не підлягають задоволенню, оскільки згідно з положеннями ч. 2 ст. 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Згідно з положеннями ст. 7, ч.2 ст. 175 ГК України особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються ГК України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 230 ГК України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У пункті 4.3 Договору сторони не обмовили строк, за який нараховується пеня, отже нарахування пені припинається 24.03.2005 року.

Згідно ч. 1 ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено ГК України. Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Отже, позивачем пропущений строк позовної давності в частині вимог щодо стягнення пені.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання обґрунтовано нарахував відповідачу три проценти річних від простроченої суми за період з 24.09.2004 року по 26.04.2006 року в сумі 89,51 грн. та нарахував 548,58 грн. збитків від інфляції.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 1113,88 грн. боргу, 89,51 грн. трьох процентів річних та 548,58 грн. інфляційних. Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 91,16 грн. витрат по сплаті державного мита та 105,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 196,61 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Катеринопільського плодоконсервного заводу Черкаської облспоживспілки, Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Єрки, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 01734520 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Капрі-Бетта»м. Черкаси, вул. Громова, 138, ідентифікаційний код 31636846 -  1113,88 грн. боргу, 89,51 грн. трьох процентів річних, 548,58 грн. інфляційних та 196,61 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

          СУДДЯ                                                                                Н.М.Курченко

          Повний текст рішення підписаний 12 липня 2006 року.