Рішення

від 06.05.2014 по справі 904/1570/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.05.14р. Справа № 904/1570/14 За позовом Комунального підприємства "Парковка та реклама", м.Кривий Ріг

до Християнської общини "СЛОВО ЖИТТЯ", м. Кривий Ріг

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Управління комунальної власності міста Виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

про стягнення 1 905,87 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Швець М.В., представник за довіреністю № 1001-5 від 10.01.14р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Парковка та реклама" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Християнської общини "СЛОВО ЖИТТЯ" (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (далі - третя особа) про стягнення 1 905,87 грн.

Ухвалою господарського суду від 13.03.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 08.04.14р.

Наказом голови господарського суду Дніпропетровської області № 181-к від 24.03.14р. суддю Петренко Н.Е. направлено на курси для проходження підготовки з 31.03.14р. по 11.04.14р. включно, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду від 24.03.14р. судове засідання перенесено на 14.04.14р.

Ухвалою господарського суду від 14.04.14р. відкладено розгляд справи на 06.05.14р.

06.05.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи докази повідомлення відповідача та третьої особи про день, час та місце розгляду справи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

Повноважний представник позивача наполягав на розгляді спору по суті в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами справи.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засідання без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами справи, оскільки:

По-перше, відповідно до вимог ст. 69 ГПК України суд обмежений в строках розгляду спору, а саме спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Виходячи з того, що позовна заява надійшла до господарського суду 12.03.14р., то спір повинен бути вирішено господарським судом до 12.05.14р. включно.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що жодного клопотання про продовження строку розгляду спору до господарського суду не надходило.

По-друге, господарський суд вважає, що позивач надав суду належні докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи (а.с. 55, 56).

По-третє, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

Повноважний представник третьої особи також у судове засідання не з'явився, але 29.04.14р. до суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі повноважного представника останнього. Крім того, в клопотання третя особа зазначила про те, що заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

В судовому засіданні 06.05.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.10р. між третьою особою та відповідачем укладений договір № 16/1 оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, третя особа передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 212,2 м 2 на 2 поверсі окремо розташованої нежилої будівлі (надалі - об'єкт оренди), розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Шостаковича, 12, для використання під розміщення християнської общини, балансоутримувачем якого є УЖКГ.

Договір оренди вважається укладеним з моменту його підписання сторонами (п. 2.1. Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за користування об'єктом оренди відповідач сплачує орендну плату у розмірі 5% від незалежної вартості об'єкту оренди, яка відповідно до розрахунку складає 646,21 грн. без ПДВ. Орендна плата перераховується на спеціальний рахунок позивача щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного після сплачуваного з подальшим перерахуванням 50% коштів до міського бюджету. При цьому її розмір за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, починаючи з січня місяця. Індекс інфляції визначається щомісячно Держкомстатом України. Розмір орендної плати може бути переглянуто у разі зміни методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

В п. 4.5. Договору зазначено про те, що оплаті підлягає весь період строкового користування відповідачем об'єктом оренди від дня вступу у строкове користування до фактичного повернення об'єкта оренди третій особі по акту.

Згідно п. 4.6. Договору, відповідач вносить орендну плату за користування об'єктом оренди незалежно від наслідків господарської діяльності.

Пунктом 4.7. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі підлягає індексації і стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі 0,5% облікової ставки НБУ від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно розділу 7 Договору, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, визначену цим Договором.

Цей Договір діє з 14.01.2010р. до 14.12.2012р. включно (п. 10.1. Договору).

Як зазначено в п.11.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

На виконання умов вищезазначеного Договору, 14.01.10р. позивач передав об'єкт оренди, відповідач його прийняв у строкове платне користування, що підтверджує відповідний акт прийому-передачі від 14.01.10р.

Позивач зазначає про те, що 17.06.11р. відповідач повернув нерухоме майно передбачене вищезазначеним Договором з оренди, що підтверджує відповідний Акт прийому-передачі нежитлового приміщення. Крім того, в Акті зазначено, що заборгованість відповідача за оренду складає 6054,29грн.

Позивач звертає увагу на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.11р. у справі № 22/5005/5676/2011 з відповідача на підставі вищевказаного Договору оренди було стягнуто на користь позивача заборгованість з орендної плати за період з листопад 2010р. по лютий 2011р. у розмірі 2 017,83 та пеню у розмірі 33,42 грн.

Але, позивач зазначає про те, що відповідач за період з березня по червень 2011р. має заборгованість по Договору перед позивачем у розмірі 1 810,09 грн., яку відповідач до цього часу не сплатив.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків, позивачем на підставі п. 4.7. Договору була нарахована пеня у розмірі 95,78 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 1 810,09 грн. та пеню у розмірі 95,78 грн., всього 1 905,87 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як передбачено в ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови Договору, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1 810,09 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 4.7. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі підлягає індексації і стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені, у розмірі 0,5 % від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

На підставі п. 4.7. Договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 95,78 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Християнської общини "СЛОВО ЖИТТЯ" (50002, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Студентська, буд. 8, кв. 7, код ЄДРПОУ 23025050) на користь Комунального підприємства "Парковка та реклама" (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, майдан Праці, буд.1, код ЄДРПОУ 34811376, р/р 26000060109655 в Дніпропетровській філії КБ "Приватбанк" м.Кривого Рогу, МФО 305750) заборгованість по орендній платі у розмірі 1 810,09 грн. (одна тисяча вісімсот десять грн. 09 коп.), пеню у розмірі 95,78 грн. (дев'яносто п'ять грн. 78 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 06.05.14р.