Ухвала

від 05.05.2014 по справі 820/1870/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 р.Справа № 820/1870/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2014р. по справі № 820/1870/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс"

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносервіс", звернувся до суду із адміністративним позовом до Індустріальної об`єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Техносервіс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013 року по 31.10.2013 року, за результатами яких складено Акт від 16.01.2014 року № 26/20-36-22-03-07/23760340;

- зобов`язати відповідача виключити Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Техновервіс" від 16.01.2014 року № 26/20-36-22-03-07/23760340 з інформаційних баз податкових органів з відповідним коригуванням показників.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що податковим органом під час проведення спірної зустрічної звірки було порушено порядок її проведення, встановлений пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 (далі - Порядок № 1232). Викладені ж в акті висновки контролюючого органу про відсутність ознак вчинення господарських операцій є неправомірними, оскільки зроблені без співставлення бухгалтерських та інших документів, тобто без фактичного проведення зустрічної звірки, а відтак не можуть свідчити про відсутність у сторін договірних відносин наміру на реальне настання правових наслідків господарських операцій. Таким чином, оскільки встановлені за наслідками проведеної зустрічної звірки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства є незаконними, то останній не мав правових підстав для внесення змін до електронної бази даних на підставі спірного акту.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Техносервіс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013 року по 31.10.2013 року, за результатами яких складено Акт від 16.01.2014 року № 26/20-36-22-03-07/23760340.

Зобов'язано Індустріальну ОДПІ м. Харкова виключити Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Техновервіс" від 16.01.2014 року № 26/20-36-22-03-07/23760340 з інформаційних баз податкових органів.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення ст.ст. 73, 74, 83 ПК України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що оскаржувана зустрічна звірка була проведена на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства, у спосіб та порядок, які передбачені вимогами ПК України та інших нормативно-правових актів. Встановлені за її наслідками висновки про не підтвердження реальності здійснених позивачем із постачальниками господарських операцій є законними. Також зазначив, що оскільки автоматизована інформаційна система "Податковий блок" (у т.ч. підсистема "Аналітична система") використовується лише підрозділами органів податкової служби у своїй роботі, то здійснене відповідачем в ній коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість не призвело до настання для позивача будь-яких негативних наслідків.

Позивач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Техносервіс" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на податковому обліку як платник податків та зборів в Індустріальній ОДПІ м.Харкова.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в ній доказами, співробітниками Індустріальної ОДПІ м. Харкова проведено зустрічну звірку ТОВ "ТЕХНОСЕРВІС" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013 року по 31.10.2013 року, за наслідками якої складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 16.01.2014 року № 26/20-36-22-03-07/23760340.

За результатами звірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог ч. 1 ст.ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ "ТЕХНОСЕРВІС" до реальних вигодонабувачів за період 01.09.2013 року по 31.10.2013 року по ланцюгу постачання. Також звіркою не підтверджено реальність проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями визанчених у вказаному акті.

Під час розгляду справи встановлено, що за наслідками вищезазначеної зустрічної звірки жодних податкових повідомлень-рішень про нарахування ТОВ "ТЕХНОСЕРВІС" суми грошового зобов'язання податковим органом прийнято не було.

Разом з тим, як було підтверджено під час судового розгляду, контролюючим органом було внесено до інформаційної бази податкових органів дані Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Техновервіс" від 16.01.2014 року № 26/20-36-22-03-07/23760340.

Позивач, на погоджуючись із вказаними діями податкового органу, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача є неправомірними та такими, що здійснені з порушенням вимог діючого законодавства. Крім того, оскільки встановлені за наслідками проведеної зустрічної звірки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства є незаконними, то останній не мав правових підстав для внесення до інформаційної бази податкових органів даних Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Техновервіс" від 16.01.2014року № 26/20-36-22-03-07/23760340.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

За змістом пункту 73.5 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби з метою отримання податкової інформації мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначений Порядком №1232.

Так, відповідно до п. 1 вищезазначеного Порядку встановлено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до п. 2 Порядку №1232, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З положень наведеного пункту постанови вбачається наявність двох самостійних підстав для проведення зустрічної звірки у суб'єкта господарювання, а саме: 1) під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій; 2) існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що податковим органом як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час її апеляційного перегляду, не було надано жодних доказів існування жодної із передбачених обставин, які б слугували підставою для проведення зустрічної звірки підприємства.

Крім того, згідно із п. 3 Порядку №1232 визначено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до п. 4 Порядку №1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації і орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання, інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку (п.6 Порядку).

Проте, всупереч вищевикладеному, відповідачем під час розгляду справи не було надано жодних доказів на підтвердження факту отримання відповідних запитів інших податкових органів на проведення зустрічної звірки позивача. Акт Індустріальної ОДПІ м.Харкова № 26/20-36-22-03-07/23760340 від 16.01.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки також не містить посилань на одержання відповідачем запитів від інших податкових органів, на обліку яких перебувають контрагенти позивача, з приводу проведення вказаної зустрічної звірки.

Посилання податкового органу, як на підставу проведення спірної звірки, на факт отримання висновку ГУ Міністерства доходів і зборів України №190 від 20.11.2013 року про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказаний висновок не містить інформацію про необхідність проведення зустрічної звірки ТОВ "Техносервіс" та з приводу відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між платниками податків, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, а містить лише інформацію про підтвердження знаходження підприємства за податковою адресою та віднесення ТОВ "Транстехносервіс" до категорії "податкова яма", а тому, не може вважатися запитом у розумінні положень Порядку № 1232.

Також, колегія суддів вказує, що згідно із п. 5 абз. 3 п. 73.3. ст. 73 ПК України, проведення зустрічної звірки платника податків є однією з підстав для направлення письмового запиту про подання інформації.

Відповідно до п.6 Порядку №1232, проведенню зустрічної звірки має передувати направлення платнику завіреного печаткою органу державної податкової служби запиту про надання інформації та її документального підтвердження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За приписами цього пункту Порядку №1232 орган державної податкової служби має повноваження на проведення зустрічної звірки лише у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження протягом місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання такого запиту.

Вимоги щодо змісту та підстав направлення платнику запиту про надання письмової інформації врегульовано п. 73.3 ст. 73 ПК України, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як вказує відповідач, передумовою для проведення спірної зустрічної звірки слугував факт направлення на адресу ТОВ "Техносервіс" письмових запитів про надання пояснень та їх документальних підтверджень №7276/10/20-36-15-01-14 від 13.12.2013 року та №540/10/20-36-15-01-16 від 21.01.2014 року.

В свою чергу колегія суддів зазначає, що відповідачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час її апеляційного перегляду, не було надано жодних доказів на підтвердження факту направлення на адресу ТОВ "Техносервіс" рекомендованим листом з повідомленням про вручення письмового запиту №7276/10/20-36-15-01-14 від 13.12.2013 року, чи особистого його вручення платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Посилання податкового органу на запит №540/10/20-36-15-01-16 від 21.01.2014 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки по-перше, вказаний запит датований 21.01.2014 року, в той час, як зустрічна звірка проводилась 16.01.2014 року, а по-друге, у вказаному запиті зазначається період перевірки повноти відображення господарських відносин з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року, тоді як в акті перевірки вказано період з 01.09.2013 року по 31.10.2013 року.

Враховуючи наведене, відповідачем під час складання акту фактично не здійснювалося співставлення бухгалтерських та інших документів позивача, оскільки такі документи у нього були відсутні.

Проте, відповідно до Акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 26/20-36-22-03-07/23760340 від 16.01.2014 року податковим органом викладені висновки з приводу обставин здійснення позивачем господарської діяльності, однак, як встановлено вище, зустрічні звірки фактично не відбулись.

Враховуючи наведене, у зв'язку з відсутністю доказів існування передбачених підстав для проведення зустрічної звірки ТОВ "Техносервіс", відсутністю доказів формування та направлення на адресу суб'єкта господарювання відповідних запитів про надання інформації та її документальне підтвердження, відсутністю факту отримання Індустріальною ОДПІ, як виконавцем, відповідних запитів від інших податкових органів (ініціаторів) щодо проведення зустрічної звірки та фактичною неможливістю здійснення податковим органом співставлення бухгалтерських та інших документів позивача із іншими суб'єктами господарювання через їх відсутність, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у відповідача визначених п. 73.5 ст. 73 ПК України та Порядком № 1232 підстав для проведення зустрічної звірки позивача, висновки якої викладені в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки № 26/20-36-22-03-07/23760340 від 16.01.2014 року.

Статтею 21 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з ПК України та іншими законами і нормативними актами.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України, вимогам ПК України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку у разі проведення зустрічної звірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої звірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки під час розгляду справи було встановлено порушення відповідачем процедури та порядку проведення зустрічної звірки та оформлення її результатів, то дії відповідача щодо її проведення є неправомірними.

В зв'язку з чим, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Індустріальної ОДПІ м.Харкова по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Техносервіс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013року по 31.10.2013року, за результатами яких складено Акт від 16.01.2014року № 26/20-36-22-03-07/23760340, є законними та обґрунтованими.

З приводу заявлених позовних вимог в частині зобов'язання податкового органу виключити Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Техновервіс" від 16.01.2014 року № 26/20-36-22-03-07/23760340 з інформаційних баз податкових органів, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Згідно ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" введено в експлуатацію з 01.01.2013 року ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби усіх рівнів.

Як було встановлено судом першої інстанції, жодних коригувань показників податкової звітності, відображених позивачем у податкових деклараціях, які були надані позивачем до податкового органу, та враховані при проведенні перевірки - працівниками ДПІ не проводилось, а результати проведеної перевірки були відображені в аналітичній системі внутрішньої бази.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що самостійна зміна відповідачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

З специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

Таким чином, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Отже, дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з приводу того, коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість не призвело до настання для позивача будь-яких негативних наслідків.

Таким чином, приймаючи до уваги, що будь-яких податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної зустрічної звірки податковим органом стосовно позивача не приймалось, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, колегія суддів дійшла висновку, що діями відповідача з приводу внесення до інформаційної бази податкових органів дані Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Техновервіс" від 16.01.2014року № 26/20-36-22-03-07/23760340, створено для позивача негативні наслідки, усунути які можливо лише поновивши у зазначеній системі дані.

А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості даної частини заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості своїх дій, які є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року по справі №820/1870/25-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2014р. по справі №820/1870/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Бегунц А.О. Калиновський В.А.