Постанова

від 03.04.2014 по справі 805/2699/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 р. Справа № 805/2699/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарське районне сільське комунальне підприємство» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 58 915грн., -

ВСТАНОВИВ:

Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарське районне сільське комунальне підприємство» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 58 915 грн.

Правовою підставою стягнення, позивач вважає наявність у відповідача податкової заборгованості у розмірі 58 915 грн., яка є узгодженою платником податку.

Державне підприємство «Селидіввугілля», згідно поданих декларацій з податку на додану вартість було самостійно нараховано основного платежу з зазначеного податку на загальну суму 58 915 грн., що підтверджується податковими деклараціями за № 9074956046 від 20.11.2013 року, № 9087827906 від 17.01.2014 року (а.с. 4).

Відповідачем у добровільному порядку до бюджету не сплачена узгоджена сума податкового зобов'язання на загальну суму 58 915 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду надав заяву в якій позов визнав, а також просив про розстрочення виконання судового рішення зазначеної суми податкового боргу з ПДВ терміном на 9 місяців, починаючи з квітня по грудень 2014 року; перші 8 місяців (квітень-листопад) - по 6546,11 грн., останній місяць (грудень) - 6546,12 грн. та просив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Представник позивача не заперечив проти заяви, наданої відповідачем, про розстрочення стягнення податкового зобов'язання.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно з вимогами ст. 112 КАС України зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Тому суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

Відповідно до пп.19.1.2 п. 19.1 ст. 19 ПК України однією з функцією контролюючого органу є контроль своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтарське районне сільське комунальне підприємство» зареєстровано реєстраційною службою в ЄДР від 22.04.2003 року, та знаходиться на податковому обліку в Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області та є платником податків, зборів та інших обов'язкових платежів у тому числі платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи встановлено, що станом на момент звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 58 915 грн. Зазначена сума податкового боргу виникла відповідно до податкових декларацій за № 9074956046 від 20.11.2013 року, № 9087827906 від 17.01.2014 року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 49.16 ст. 49 ПК України, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Пунктом 38.1 ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що Відповідачу була вручена податкова вимога від 17.05.2011 року № 254 на суму 18720,62 грн.(а.с. 12) у відповідності до приписів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III (діючого на момент складання податкових вимог).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було прийнято рішення про опис майна від 07.08.2013 року № 445 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів (а.с. 13), який оформлений актом опису майна №16/24-013 від 12.10.2011 року (а.с. 14). Податкову заставу зареєстровано 14.10.2011 року терміном дії до 14.10.2016 року.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.2 ст. 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пп.95.3. ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 58 915 грн. з рахунків у банках, обслуговуючого відповідача, є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Стосовно заяви про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає, що з документів, наданих відповідачем, вбачається, що фінансовий стан підприємства не стабільний та такий, що залежить від бюджетного фінансування. З наданих документів встановлено значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю. Майно відповідача знаходиться у податковій заставі, що ускладнює виконання заявлених позовних вимог, оскільки виключає можливість вільного розпорядження належним майном.

Відповідачем було подано до суду заяву про розстрочення виконання судового рішення на 9 місяців, мотивуючи її важким фінансовим становищем.

За приписами ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Також ч.2 ст. 263 КАС України передбачено право суду у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Посилання відповідача на важке матеріальне становище підтверджуються наданими ним бухгалтерською довідкою про наявну дебіторську та кредиторську заборгованість.

Позивач проти розстрочення виконання судового рішення на 9 місяців не заперечив.

Отже, суд вважає, що доводи відповідача про неможливість виконання судового рішення за обставин, що ускладнюють його виконання, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи наданими доказами.

За вказаних обставин, стосовно строку, порядку та умов відстрочення виконання судового рішення суд враховує думку позивача по справі Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

При цьому суд зазначає, що відповідно до закріпленого у ст. 11 КАС України принципу диспозитивності кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, на стадії розгляду справи, відповідно до ст. 51 КАС України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову, а на стадії виконання судового рішення, згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач має право подати заяву про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

За приписами п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Також, статтею 100 ПК України визначені повноваження податкового органу щодо вирішення питань розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Тому, вирішуючи питання щодо строку, порядку та умов розстрочення виконання судового рішення, суд вважає вирішальною думку позивача по справі, який забезпечує формування єдиної державної податкової політики, та яким погоджені умови розстрочення, зазначені відповідачем.

При цьому суд зауважує, що у разі зміни обставин, які впливають на порядок та умови відстрочення виконання судового рішення, сторони не позбавлені можливості звернутися до суду із заявою про зміну таких умов, незалежно від строку розстрочення, встановленого раніше.

За таких обставин, розглядаючи вказане клопотання відповідача, враховуючи його скрутне фінансове становище на час розгляду справи суд вважає за можливе розстрочення виконання судового рішення на вказаний термін та розстрочити виконання рішення суду на 9 місяців, а саме, стягувати борг щомісяця починаючи з квітня 2014 року, наступним чином: перші 8 місяців - по 6546,11 грн., останній місяць - 6546,12 грн.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарське районне сільське комунальне підприємство» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 58 915 грн., - задовольнити.

Стягнути суму податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарське районне сільське комунальне підприємство» (ЄДРПОУ 32357603, 86251, Шахтарський р-н, с. Садове, вул. Первомайська) на користь Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (ЄДРПОУ 38548540) з податку на додану вартість до державного бюджету у розмірі 58 915 (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.

Розстрочити виконання постанови суду на 9 місяців, а саме, стягувати борг щомісяця починаючи з квітня 2014 року, наступним чином: перші 8 місяців - по 6546,11 грн., останній місяць - 6546,12 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.