Ухвала

від 30.04.2014 по справі 813/37/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року Справа № 876/2495/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Ніколіна В.В.,

з участю секретаря Рак Х.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Скло» до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання дій протиправними,-

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Еко-Скло» звернулося в суд з адміністративним позовом до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання дій протиправними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо коригування у внутрішніх електронних базах АІС ДПС «Податковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового зобов'язання та податкового кредиту ТзОВ «Еко-Скло» на підставі висновків акта перевірки від 29.07.2013 року за №2/2200/37574098. Зобов'язано Миколаївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області відновити в електронній базі даних АІС ДПС «Податковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які ТзОВ «Еко-Скло» задекларувало за рахунок податкових накладних, виписаних контрагентами - постачальниками в розмірі 415646 грн. 00 коп. та задекларовані суми податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних товариством підприємствам-покупцям у розмірі 415646 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Миколаївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки згідно акта від 29.07.2013 року за №2/2200/37574098 встановлено порушення при здійсненні позивачем фінансово-господарських операцій з ПП «Біко-ТрейД» за лютий 2012 року та ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» за вересень, жовтень, листопад 2011 року». А відтак, оскільки встановлено проведення позивачем транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру, дії податкового органу є правомірними та законними.

Представник Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Еко-Скло» відмовити повністю.

Представник ТзОВ «Еко-Скло» в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Миколаївською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області було складено акт від 29.07.2013 року за №2/2200/37574098 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Еко-скло» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «СМУ-600» за грудень 2011 року, ПП «Біко-ТрейД» за лютий 2012 року та ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» за вересень, жовтень, листопад 2011 року».

Як вбачається з висновків акта перевірки, перевіркою встановлено порушення:

п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України внаслідок чого безпідставно сформовано податкові зобов'язання за рахунок частини сум податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на адресу контрагента - покупця на загальну суму 415646 грн. 00 коп.;

п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України внаслідок чого безпідставно сформовано з рахунок податкових накладних отриманих від контрагентів - постачальників податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 415646 грн. 00 коп.;

ст.138 ПК України внаслідок чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в загальній сумі 2078229 грн. 00 коп.;

ст.135 ПК України внаслідок чого завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 2078229 грн. 00 коп.

Колегією суддів встановлено, що вищевказані порушення внесено відповідачем до внутрішньої електронної бази АІС ДПС «Податковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Суд апеляційної інстанції вважає, що слід наголосити, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника.

Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Оскільки у даному разі жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки здійснено не було, то у відповідача були відсутні підстави вносити зміни до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, про що викладено в ухвалах від 18.11.2013 року (справа К/800/35839/13), від 26.11.2013 року (справа К/9991/45776/12), від 21.01.2014 року (справа К/800/36142/13), від 24.02.2014 року (справа К/800/43379/13), від 24.02.2014 року (справа К/800/35286/13), від 09.04.2014 року (справа К/800/53826/13).

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року у справі №813/37/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

В.В.Ніколін

Повний текст ухвали виготовлено 30 квітня 2014 року.