Рішення

від 25.04.2014 по справі 463/6077/13-ц

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

2/463/439/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2014 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Нор Н. В.

при секретарі Заверуха О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи: ТзОВ ВП «Будінвест про стягнення коштів, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом в суд до ОСОБА_2, третьої особи: ТзОВ ВП «Будінвест» про стягння коштів мотивуючи, що 20 лютого 2009 року позивач по справі уклала з ТзОВ ВП "Будінвест" попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Цього ж дня між ними було укладено попередніх договори купівлі-продаж паркомісць НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що знаходяться за цією ж адресою. Ці договори посвідчено приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_4 Згідно умов цих договорів сторони зобов'язувались у строк до першого кварталу 2010р. укласти основний договір купівлі-продажу. Також, за умовами цих попередніх договорів ОСОБА_1 зобов'язана здійснювати платежі в рахунок оплати вартості квартири та паркомісць (п. 4 договорів). Станом на 21.03.2012 року ОСОБА_1 сплатила на виконання попереднього договору купівлі-продажу квартири від 20.02.2009 року № 31 суму в розмірі 5 335 283,36 грн., на виконання попереднього договору купівлі-продажу паркомісця НОМЕР_1 від 20.02.2009 року №32 - суму в розмірі 203 595,90 грн. та на виконання попереднього договору купівлі- продажу паркомісця НОМЕР_2 від 20.02.2009 року №33 - суму в розмірі 203 595.90 грн. Зазначене підтверджується довідкою ТзОВ виробниче підприємство «Будінвест» за №25 від 21.03.2012 року та платіжними дорученнями. Згодом, 22.03.2012 року між ТзОВ Виробниче підприємство «Будінвест», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстровим №368 відповідно до умов якого сторони домовилися про внесення змін - до Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 20.02.2009 року за реєстровим №31, зокрема, зробити заміну сторони з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_2» та викласти преамбулу та п.1 договору у новій редакції з урахуванням заміни Сторони-1.Аналогічно 22.03.2012 року між ТзОВ Виробниче підприємство «Будінвест», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено ще два договори, посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстровані за №369, №370 відповідно до умов яких сторони домовилися про внесення змін до Попереднього договору купівлі-продажу паркомісця НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 2.0.02.2009 року, зокрема, зробити заміну сторони з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_2» та викласти преамбулу та п.1 договору у новій редакції з урахуванням заміни Сторони-1. Вважає, що за наслідками підписання договорів 22.03.2012 року до відповідача ОСОБА_2 перейшли всі її права та обов»язки як сторони попередніх договорах купівлі-продажу від 20.02.2009 року, в тому числі і майнові права на загальну суму 5742475 грн. 16 коп., які були нею сплачені по згаданих вище попередніх договорах. Зазначає, що із суті даних договорів виникає факт оплатності цих договорів, а тому слід констатувати виникнення зобов»язань у ОСОБА_2 щодо оплати цих договорів., а відтак вони вимушена звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, покликаючись на мотиви позовної заяви, дав аналогічні пояснення. Просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивачем не доведено наявності у неї суб'єктивного права вимоги сплати Відповідачем ОСОБА_2 будь-яких грошових коштів, в тому числі на підставі договорів від 22.03.2012р., так само, як не доведено порушення цього права ОСОБА_2, а відтак, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є безпідставним та не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Наявність взаємних прав та обов'язків між Позивачем та Відповідачем, Позивач обґрунтовує Договором від 22.03.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстровим № 368 про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу, посвідченого 20.02.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 зареєстрованого в реєстрі за номером 31; Договором від 22.03.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстровим № 369 про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу, посвідченого 20.02.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 зареєстрованого в реєстрі за номером 32; Договором від 22.03.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстровим № 370 про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу, посвідченого 20.02.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 зареєстрованого в реєстрі за номером 33 (надалі Договори).

У відповідності до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 2 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право врегульовувати в договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає із змісту або із суті відносин між сторонами (ч.3 ст.6 ЦК України).

Як вбачається із змісту зазначених договорів, копії яких містяться в матеріалах справи - «Сторони домовились внести зміни до Попереднього договору посвідченого 20.02.2009р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 … зробити заміну сторони з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_2»…».

В обґрунтування позовних вимог, Позивачка покликається на ч.5 ст.626 ЦК України. Однак, таке покликання є, на думку суду, безпідставним, оскільки вказана норма встановлює загальне правило, відповідно до якого договір є відплатним, якщо інше не встановлено самим договором, законом або не випливає із суті договору.

В той же час, спеціальними нормами Цивільного кодексу, які визначають підстави та порядок зміни кредитора у зобов'язанні, зокрема ст.512 ЦК України, не передбачено безумовної (обов'язкової) оплатності договору заміни кредитора у зобов'язанні, оплатність такого договору не вбачається (не випливає) і з суті договору про заміну кредитора у зобов'язанні.

У відповідності до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Будь-яких зобов'язань між первісним та новим кредитором вказана норма теж не визначає.

Як вбачається з даних договорів позивач - ОСОБА_1 передала свої права відповідачу - ОСОБА_2 без будь-яких обмежень щодо їх обсягу, при цьому умовами вказаних договорів не передбачено будь-яких зобов'язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_1, в тому числі щодо компенсації витрат ОСОБА_1 по попередніх договорах купівлі-продажу, а також не передбачено строків їх виконання

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами

Виходячи з умов Договорів від 22.03.2012р., на які покликається Позивач як на підставу своїх вимог, Сторони на свій розсуд і за погодженням між ними, визначили умови вказаних договорів. Ці умови не передбачають оплатності заміни сторони у зобов'язанні.

Згідно ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивачем не надано будь-яких доказів визнання зазначених вище договорів недійсними в установленому законом порядку.

Крім того, суд бере до уваги ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 24.04.2013р., залишену без змін Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 09.10.2013р. у справі №1304/8706/12 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ ВП «Будінвест», ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання недійсними вказаних вище Договорів, якою в задоволенні позовних вимог було відмовлено. Суд також звертає увагу на те, що однією із підстав визнання недійсним договорів позивач зазначав про те, що вказані договори не були спрямовані на реальне настання наслідків, оскільки були безоплатними. Судовими рішеннями у вказаній справі встановлено, зокрема, що своїм майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розпорядилися за взаємною згодою, оспорювані договори від 22.03.2012р. були направлені на реальне настання правових наслідків, зазначених там, підстави визнання їх недійсними за ст.ст.203, 215, 235 ЦК України відсутні.

У відповідності до ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 6, 11, 204, 514, 628, ЦК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи: ТзОВ ВП «Будінвест» про стягнення коштів- відмовити у зв»язку з його безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Нор Н. В.