Вирок

від 24.03.2014 по справі 422/1450/14-к

ПЕРЕВАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 422/1450/14-к

Провадження № 1-кп/422/131/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2014 року м. Перевальськ

Перевальський районний суд Луганської області

в складі:головуючого-судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду

кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014130520000092 від 16.01.2014 року, про кримінальне правопорушення відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брянка Луганської області, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст.. 81 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України,-

В С Т А Н О В И В :

В період часу з початку січня 2014 року до 15 січня 2014 року, більш точної дати встановити в ході досудового слідства та з`ясувати під час підготовчого судового засідання не виявилося можливим, ОСОБА_4 , в порушення встановлених правил охорони надр, передбачених ст. 16 Кодексу України про надра, яка встановлює загальні правила ліцензування діяльності використання надр, не маючи спеціального дозволу, порушивши ст.ст. 57, 125, 126 ЗК України, які встановлюють порядок виникнення права використання земельної ділянки, а також порушивши вимоги ст. 56 Кодексу України про надра, що стосується основних правил охорони надр, не маючи спеціального дозволу на роботу з видобутку корисних копалин /кам`яного вугілля/, на ділянці місцевості, розташованій в 400 м від вул.. Леніна с. Малоіванівка, на землях Малоіванівської селищної ради Перевальського району Луганської області, в раніше виритому котловані розміром 80х50 загальною площею 4000 м2 /належність якого у ході досудового розслідування та під час підготовчого судового засідання встановити не надалося можливим/, організував незаконний видобуток кам`яного вугілля, яке є корисною копалиною загальнодержавного значення.

Також своїми діями ОСОБА_4 створив небезпеку для життя і здоров`я людей, не забезпечивши обмеження доступу необізнаних сторонніх осіб до викопаних виробіток в землі. По справі Малоіванівською селищною радою Перевальського району Луганської області заявлено цивільний позов, в якому ставиться питання про зобов`язання ОСОБА_4 повернути самовільно зайняту земельну ділянку та провести рекультивацію землі у вигляді земельної ділянки, що розташована в 400 м від вул.. Леніна с. Малоіванівка, на землях Малоіванівської селищної ради Перевальського району Луганської області.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 , які виразились у порушенні встановлених правил використання надр, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей, а також незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 Кримінального Кодексу України.

12 березня 2014 року між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором укладено угоду про визнання винуватості, за якою підозрюваний ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, та підтвердив обставини, зазначені у повідомленні про підозру, які є істотними для даного кримінального провадження.

При цьому сторони погоджуються з призначенням покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 240 КК України у вигляді двох років обмеження волі зі звільненням ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням.

Суд, вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_4 , роз`яснивши останньому зміст ст.. 473, ч. 4 ст. 474 КПК України та пересвідчившись у добровільності його позиції щодо підписання угоди про визнання винуватості, з`ясувавши повне розуміння обвинуваченим суті та характеру обвинувачення, виду та міри узгодженого покарання, прийнявши до уваги думку прокурора, вважає угоду про визнання винуватості, укладену між ОСОБА_4 та прокурором такою, що підлягає затвердженню судом.

Розглядаючи питання про затвердження угод про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення щодо затвердження угоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладена 12 березня 2014 року між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам, встановленим ст. 472 КПК України.

Вид та міра покарання, узгоджені сторонами угоди про визнання винуватості, повністю відповідають санкції ч. 2 ст. 240 КК України.

Звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, враховуючи узгоджену міру покарання у вигляді двох років обмеження волі, повністю відповідає вимогам ст. 75 КК України.

За таких обставин суд вважає за можливе затвердити вказану угоду про визнання винуватості.

Заявлений по справі цивільний позов Малоіванівською радою Перевальського району про зобов`язання провести рекультивацію земель, згідно ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 166, 211 ЗК України, ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підлягає повному задоволенню, оскільки неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_4 державі, в особі Малоіванівської селищній раді Перевальського району Луганської області, завдано шкоду.

Процесуальних витрат по справі немає.

Питання про речові докази суд вважає за необхідне вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 березня 2014 року в м. Перевальську Луганської області між старшим прокурором прокуратури Перевальського району Луганської області молодшим радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 2 ст. 240 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком 2 /два/ роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 1 /один/ рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Зобов`язати ОСОБА_4 повернути самовільно зайняту земельну ділянку та провести рекультивацію землі у вигляді земельної ділянки, що розташована в 400 м від вул.. Леніна с. Малоіванівка, на землях Малоіванівської селищної ради Перевальського району Луганської області.

Речові докази:

-гірничу породу чорного кольору /кам?яне вугілля/ вагою 100 тон, що

знаходиться на відповідальному зберігання під розпискою у ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 звернути в дохід держави;

-екскаватор марки ЕО-5124, бульдозер марки Т-130 передати

власнику ОСОБА_6 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Перевальський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення, лише з підстав, визначених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Головуючий-суддя: ОСОБА_1