Рішення

від 30.04.2014 по справі 592/55/14-ц

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/55/14-ц

Провадження №2/592/504/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Корольової Г.Ю.

при секретарі Кириченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю та поділ майна, -

В С Т А Н О В И В:

06.01.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що з березня місяця 2002 року почав підтримувати з ОСОБА_2 фактичні подружні відносини і проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу в органах РАЦС. Проживали у квартирі відповідачки разом з її донькою від попереднього шлюбу, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. Фактичні сімейні відносини не приховували ні від родичів, ні знайомих. Так, за час сумісного проживання у квітні 2008 року був придбаний за спільні кошти в автосалоні автомобіль ВАЗ-111830, 2008 року випуску, держномер НОМЕР_1 за 63000 грн. Свідоцтво про реєстрацію автомобіля було видано на ім'я відповідачки. Крім цього, в травні 2011 року придбали гараж НОМЕР_3 в автогаражному товаристві «Автокомпресор» разом із земельною ділянкою вартістю за 16000 грн. Договір купівлі-продажу посвідчений нотаріально на ім'я відповідачки. Шлюбні відносини з відповідачкою зареєстровані офіційно 28.03.2013 року у виконкомі Бездриківської сільської ради Сумського району, про що був зроблений відповідний запис за №5. В липні місяці 2013 року шлюб між ними за рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми розірваний. Просить суд встановити факт проживання з відповідачкою однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнати вищезазначений транспортний засіб та гараж із земельною ділянкою спільною сумісною власністю сторін по справі та поділити спільне сумісне майно, залишивши відповідачці транспортний засіб та гараж, а на нього користь стягнути грошову компенсацію вартості ? частини вказано майна, а саме 39500 грн. та судовий збір.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, пояснивши, що одночасно зі знайомством в березні 2002 року почали проживати разом як чоловік та жінка, разом відвідували родичів, про що підтверджують і фотознімки, картку заробітної плати віддав відповідачки, разом збирали гроші і придбали автомобіль ВАЗ, яким керував він, а відповідачка не мала посвідчення водія. В подальшому був придбаний і гараж для зберігання автомобіля.

Відповідачка у судовому засіданні з позовом не згодна, не заперечує проти того, що між ними були стосунки, але ніяк дружини та чоловіка, оскільки кожний жив своїм життям, дружні стосунки підтримувала з його сестрою, де і зустрічалися з позивачем, в подальшому шлюб був зареєстрований. Автомобіль і гараж був придбаний за її кошти, довіреність на керування автомобілем була оформлена на позивача, ним він керував.

Вислухавши сторін, представника позивача, показання свідків, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 Сімейного Кодексу України.

Тобто, при застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що ця норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Судом встановлено, що з 28.03.2013 року по 25 грудня 2013 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 грудня 2013 року (а.с. 24).

В позовній заяві, яка була подана позивачем до суду про розірвання шлюбу було вказано, що до реєстрації шлюбу перебували у фактичних шлюбних відносинах з 2002 року.

Доводи позивача щодо спільного проживання з відповідачкою не спростовані належними доказами, а повністю узгоджуються з поясненнями свідків ОСОБА_4, який підтвердив, що з 2002 року сторони по справі проживають разом по вул. Курській, він як сусід бачив їх часто до 2011 року, до часу його переїзду за іншою адресу, знав, що придбали автомобіль, а потім і гараж. Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_2 сприймав як дружину, разом приїжджали на свято до сестри позивача, а його дружини, донька відповідачки до них в гости не приїжджала, на автомобілі ОСОБА_1 їздив як господар. Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що сторін сприймали як подружжя, ОСОБА_1 цікавився де придбати автомобіль і в послідуючому автомобілем керував постійно позивач, який залишав і на стоянці свого робочого місця, а потім у гаражу, який придбали на вул. Курській, а також матеріалами справи, зокрема фотографіями на яких відображені факти сумісного святкування, проведення вільного часу і т.п. Крім того, в 2008 році під час страхування життя позивача, вигодо набувачем вказана саме ОСОБА_2

Сама відповідачка не заперечувала того факту, що картка на заробітну плату позивача була у неї і гроші знімала особисто.

За таких обставин, суд вважає, що доводи позивача щодо факту сумісного проживання підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Судом встановлено, що під час спільного проживання в 2009 році був придбаний автомобіль ВАЗ-111830, реєстраційний номер НОМЕР_1 на ім'я відповідачки, а за довіреністю від 16 липня 2009 року керував ОСОБА_1

Згідно договорів купівлі-продажу від 19 квітня 2012 року були придбані гараж під номером 324, що знаходиться в Сумському міському громадському об*єднанні авто гаражного кооперативцу «Компресор» за вартістю 16990 грн. та земельна ділянка площею 0,0022 га , кадастровий номер 5910136600:03:002:0324, розташовану за цією ж адресою, посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_7 та зареєстрованих у КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації».

Майно було придбано після набрання чинності Сімейного Кодексу України, нормою статті 74 якого поширено режим спільної сумісної власності на майно, придбане жінкою та чоловіком, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

Згідно положень ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст.ст. 69, 70 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу частки майна, що є об'єктом спільної сумісної власності є рівними.

Враховуючи, що спірне майно, а саме автомобіль ВАЗ-111830, 2008 року випуску та гараж із земельною ділянкою, були придбані під час сумісного проживання однією сім'єю, то вони є спільною сумісною власністю сторін і підлягають поділу.

Виходячи з того, що сторони спільно погодилися на вартість автомобіля в розмірі 55 000 грн., судом не була призначена товарознавча експертиза, а з вартістю гаражу та земельної ділянки, яка вказана позивачем, ОСОБА_2 не заперечувала.

Враховуючи рівні частки в спільному майні сторін, колегія суддів вважає можливим поділити вказане майне наступним чином: ОСОБА_2 залишити автомобіль ВАЗ-111830, гараж та земельну ділянку, про що прохає і сам позивач, а на його користь стягнути компенсацію вартості ? частини вказаного майна, а саме 35 500 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки стягнути судовий збір на користь позивача в розмірі 355 грн.

На підставі викладеного і керуючись статтями ст. ст. 10, 60,61, 88, 118, 119, 169, 197, 226-228 ЦПК України, ст.ст. 60,69, 70, 74 СК України, ст. 328 ЦК України, суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з березня 2002 року по 28.03.2013 року.

Розділити спільне майно, залишивши ОСОБА_2 легковий автомобіль ВАЗ-111830, 2008 року випуску, держномер НОМЕР_1, вартістю 55 000 грн. та гараж НОМЕР_3 в авто гаражному товаристві «Автокомпрессор» м. Суми вартістю 16 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості ? частини мана в розмірі 35 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 355, 00 грн.

Зняти арешт з автомобіля ВАЗ-11830,2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та гаражу НОМЕР_3 в авто гаражному товаристві «Автокомпрессор» м. Суми.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення, можуть подати апеляцію протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Г.Ю. Корольова