Рішення

від 06.05.2014 по справі 904/1531/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.05.14р. Справа № 904/1531/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ЛІГА ТРАНС", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВАЦІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 72 177,86 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Мосінцева К.Є., представник за довіреністю № 2304 від 06.03.14р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ЛІГА ТРАНС" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВАЦІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ" (далі-відповідач) про стягнення 72 177,86 грн.

Ухвалою господарського суду від 12.03.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 08.04.14р.

Наказом голови господарського суду Дніпропетровської області № 181-к від 24.03.14р. суддю Петренко Н.Е. направлено на курси для проходження підготовки з 31.03.14р. по 11.04.14р. включно.

Ухвалою господарського суду від 24.03.14р. перенесено судове засідання на 23.04.14р.

Ухвалою господарського суду від 23.04.14р. відкладено розгляд справи на 06.05.14р.

06.05.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача підтвердив факт оплати відповідачем суми у розмірі 40 000 грн. після звернення позивача з позовом до суду. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи заяву.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки до господарського суду не надходило, але 05.05.14р. до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи докази часткової оплати суми основного боргу.

Повноважний представник позивача наполягав на розгляді спору по суті в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами справи.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засідання без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами справи, оскільки:

По-перше, відповідно до вимог ст. 69 ГПК України суд обмежений в строках розгляду спору, а саме спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Виходячи з того, що позовна заява надійшла до господарського суду 12.03.14р., то спір повинен бути вирішено господарським судом до 12.05.14р. включно.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що жодного клопотання про продовження строку розгляду спору до господарського суду не надходило.

По-друге, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

По-третє, доказом того, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи є подане відповідачем до суду на передодні судового засідання клопотання.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.05.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.12р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди рухомого складу №01/10/12 (далі - Договір оренди), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач зобов'язується передати, а відповідач прийняти в оренду рухомий склад позивача (надалі - РС), технічно придатний для перевезення сипучих вантажів. Номера рухомого складу, моделі, рік випуску зазначаються в Акті приймання-передачі до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1. Договору оренди, передача рухомого складу в оренду та з оренди оформляється актами приймання-передачі, які підписуються сторонами по даті прибуття на станцію приймання-передачі та по даті прибуття на станцію повернення, що згідно з датою календарного штемпеля в накладній. Станції приймання-передачі та повернення оговорюється сторонами додатково. В актах вказується номер рухомого складу, модель, рік будівлі та дата початку/закінчення орендного користування. За згодою сторін до акту приймання-передачі може бути доданий акт технічного огляду рухомого складу з зазначенням термінів проведення чергових планових видів ремонту, номерів візків, номери колісних пар та їх параметрів .

Пунктом 3.2.1. Договору оренди передбачено, що відповідач зобов'язується проводити плату орендних та інших платежів згідно з розділом 4 цього договору.

В п. 4.1. Договору оренди зазначено про те, що розмір плати за договором становить 200,00 грн. в т.ч. ПДВ (20%)- 33,33 грн. за 1 (одну) одиницю рухомого складу на добу. Розмір орендної плати за договором може бути переглянутий сторонами один раз в квартал в залежності від кон'юнктури ринкових цін.

Початком нарахування орендної плати при передачі рухомого складу в оренду є дата прибуття рухомого складу на станцію приймання, яка співпадає календарному штемпелю станції в залізничній накладній (п. 4.2. Договору оренди) .

Відповідно до п. 4.4. Договору оренди, розрахунок між позивачем та відповідачем проводиться на умовах передоплати на підставі виставленого рахунку не пізніше 10 числа звітного місяця оренди рухомого складу. Звітним місяцем є календарний місяць. Перша плата по Договору проводиться на протязі 3-х банківських днів від дати підписання акта приймання-передачі та виставлення позивачем рахунку.

Пунктом 4.5. Договору оренди передбачено, що акт виконаних робіт направляється позивачем до відповідача до 5-го числа місяця наступним за звітним місяцем оренди. Відповідач на протязі 5 днів з моменту отримання оригіналу акта повинен підписати та скріпити печаткою його зі своєї сторони та надіслати його позивачу по пошті.

Крім того, п. 4.6. Договору оренди сторони погодили, що при звірки взаєморозрахунків пов'язаних з Договором, послуги банків кожна сторона оплачує за власний рахунок. Платіж вважається виконаним в момент його надходження на поточний рахунок позивача, в повному об'ємі, згідно виставленого рахунку.

У випадку порушення відповідачем строків перерахування орендної плати, згідно п.4.4. відповідач зобов'язаний оплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми простроченої орендної плати (п. 5.1. Договору оренди).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.13р., а в частині взаєморозрахунків - до повного погашення (п. 8.1. Договору оренди).

На виконання умов вищезазначеного Договору оренди, позивач передав, а відповідач прийняв 10 вагонів, що підтверджує Акт приймання - передач № 1 від 01.11.12р. (а.с. 11).

31.01.13р. орендовані вагони були повернуті відповідачем позивачу, що підтверджує Акт приймання - передач № 2 (а.с.14).

Позивач зазначає про те, що за час протягом якого вагони перебували у використанні відповідача, сторонами Договору оренди було складено та підписано Акти виконаних робіт про використання вагонів на загальну суму 134 850,00 грн., а саме :

- від 30.10.12р. на суму 60 000,00 грн. (а.с. 12),

- від 31.12.12р. на суму 46 500,00 грн. (а.с. 13),

- від 31.01.13р. на суму 28 350,00 грн. (а.с. 15).

Як зазначає позивач, відповідачем було сплачено лише 68 000,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 66 850,00 грн., що також підтверджується підписаним та скріпленим обома сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.13р. (а.с.22).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 84 від 22.07.13р. про сплату заборгованості по Договору оренди на протязі 7-ми днів з моменту отримання претензії (а.с.16-20). Вказану претензію відповідач отримав 31.07.13р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 21).

Як зазначає позивач, вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору оренди, позивачем на підставі п. 5.1. була нарахована пеня у розмірі 4 333,35 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані 3% річних у розмірі 994,51 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з оплати за оренду вагонів у розмірі 66 850,00 грн., пеню у розмірі 4 333,35 грн., 3 % річних у розмірі 994,51 грн., всього 72 177,86 грн.

Але, позивач звертає увагу суду, що після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було оплачено 40 000,00 грн. (а.с.30, 31, 43). Так, керуючись ст. 534 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з оплати за оренду вагонів у розмірі 32 177,86 грн., а в решті позовних вимог провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань у повному обсязі по вищезазначеному Договору оренди на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання по Договору оренди виконав належним чином, а саме надав відповідачу рухомий склад в оренду, що підтверджують Акти приймання-передачі (а.с. 11, 14), Акти виконаних робіт (а.с.12, 13, 15), Акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 22). Вищезазначені документи були підписані повноважними представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств без будь-яких зауважень.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання по Договору виконав частково, що підтверджує Акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 22) та платіжні доручення (а.с. 30, 31, 43).

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу може відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.

Господарський суд не бере до уваги подану позивачем заяву з посиланням на ст. 534 ЦК України, оскільки в першу чергу відповідно до умов ст. 534 ЦК України відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання. В даному випадку мова йдеться про судові витрати, витрати на сплату судового збору та інших обов'язкових платежів, витрати на юридичну допомогу тощо. Такі витрати мають бути підтверджені кредитором (наприклад, підлягатиме стягненню за рішенням суду тощо). Норми зазначеної статті застосовуються тільки після винесення судом рішення по справі або якщо інший порядок встановлений договором. Таким чином, суд вважає що позивач невірно трактує норми вищезазначеної статті.

Крім того, відповідно до ст. 22 ГПК України позивач має право відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог за умовами дотримання встановленого порядку. Так, позивачем не надано суду докази направлення на адресу відповідача відповідної заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови Договору оренди, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з оплати за оренду рухомого складу у розмірі 26 850,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

В частині стягнення суми заборгованості у розмірі 40 000 грн. провадження у справі підлягає припиненню, оскільки позивач підтвердив, а відповідач надав належні докази оплати зазначеної суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.1. Договору оренди передбачено, що у випадку порушення відповідачем строків перерахування орендної плати, згідно п. 4.4. відповідач зобов'язаний оплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми простроченої орендної плати.

На підставі п. 5.1. Договору оренди позивачем була нарахована пеня у розмірі 4333,35 грн., розрахунок якої господарським судом був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані 3% річних у розмірі 994,51грн., розрахунок яких господарським судом також був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВАЦІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Леніна, буд. 41, офіс 123, код ЄДРПОУ 35610060, р/р 26005000111498 в ПАТ "Укрексімбаннк", МФО 305675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ЛІГА ТРАНС" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Мічуріна, буд. 4, код ЄДРПОУ 36641173, р/р 26002060285985 в ПАТ "Приватбанк", МФО 305299) заборгованість з оплати за оренду рухомого складу у розмірі 26 850,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімдесят п'ятдесят грн. 00 коп.), пеню у розмірі 4 333,35 грн. (чотири тисячі триста тридцять три грн. 35 коп.), 3 % річних у розмірі 994,51 грн. (дев'ятсот дев'яносто чотири грн. 51 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

В частині стягнення суми заборгованості у розмірі 40 000 грн. провадження у справі - припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 06.05.14р.