Рішення

від 29.04.2014 по справі 911/816/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2014 р. Справа № 911/816/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-лізінгове підприємство "УКРАГРОПОСТАЧ",

01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14 В, офіс 4

02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11 А, офіс 510-514

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машбудпостач",

07800, Київська обл., смт Бородянка, вул. Індустріальна, 2

про стягнення 750 259,72 грн.

за участю представників:

позивача - 1) Чугуєв А.Г. (довіреність від 26.02.2014, б/н);

2) Гнатенко Т.А. (довіреність від 19.03.2014, б/н);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-лізінгове підприємство "УКРАГРОПОСТАЧ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машбудпостач" (далі - відповідач) про стягнення 750 259,72 грн., з яких: 580 000,00 грн. - основний борг, 54 259,72 грн. - пеня, 116 000,00 грн. - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу від 20.04.2013 № 20/04.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.03.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4997/14 від 20.03.2014) позивачем подано письмові пояснення, в яких зазначено, що додаткові угоди до Договору між сторонами не укладалися. На підставі частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, судом взято до уваги вказані пояснення в якості доказу відсутності додаткових угод до спірного Договору.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №№ 4998/14, 4999/14, 5000/14, 5001/14, 5002/14, 5003/14 від 20.03.2014) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 13.03.2014, вказані докази долучено до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 5027/14 від 20.03.2014) на виконання вимоги суду позивачем подано до матеріалів справи оригінали документів, а саме: договір купівлі-продажу від 10.04.2013 № 20/04 та специфікацію № 1 до договору, вказані докази долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2014 розгляд справи відкладено на 29.04.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 7719/14 від 24.04.2014) позивачем подано додаткові докази необхідні для розгляду справи, вказані докази долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.04.2014 представники позивача підтримали позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості, пені та штрафу і просили суд їх задовольнити з підстав, що викладені у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судові засідання не направив, хоча належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.04.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-лізінгове підприємство "УКРАГРОПОСТАЧ" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машбудпостач" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу від 10.04.2013 № 20/04 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов'язується прийняти й оплатити сільськогосподарську техніку (далі - товар), асортимент, кількість та комплектність якої визначається сторонами у Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору (пункт 1.1. Договору).

Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачено, що загальна вартість товару за даним Договором становить 660 000 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ - 110 000 грн. 00 коп. Покупець зобов'язується оплатити продавцю суму, зазначену в пункті 2.1. цього Договору, у наступному порядку:

2.2.1. - у сумі 330 000,00 грн. - у строк до 15 квітня 2013 року;

2.2.2. - у сумі 110 000,00 грн. - у строк до 15 травня 2013 року;

2.2.3. - у сумі 110 000,00 грн. - у строк до 15 червня 2013 року;

2.2.4. - у сумі 110 000,00 грн. - у строк до 15 липня 2013 року.

Оплата товару здійснюється шляхом зарахування грошових коштів на рахунок продавця в безготівковій формі (пункт 2.3. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору, поставка товару відбувається протягом 3 календарних днів з моменту виконання покупцем свого обов'язку, передбаченого в пункті 2.2.1. Договору. Датою поставки товару є дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань (пункт 7.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар, що підтверджується наданою в матеріали справи видатковою накладною від 07.05.2013 № 161 на суму 660 000,00 грн., що підписана у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, а відповідач, за довіреністю від 11.04.2013 № 46 вказаний товар отримав.

Факт передання продавцем товару покупцеві підтверджується також копіями актів приймання-передачі від 11.04.2013 № 1 та № 2, що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до пункту 3.3. Договору, підписанням відповідних двосторонніх актів покупець підтверджує відсутність у нього будь-яких претензій щодо асортименту, якості, комплектності та кількості переданого йому товару.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, після поставки товару відповідач здійснив часткову оплату вартості товару у розмірі 80 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», в якому відкрито поточний банківський рахунок позивача за весь період спірних відносин з відповідачем (копія у матеріалах справи) та рахунком на оплату від 10.07.2013 № 336, на реквізити якого посилався відповідач при здійсненні часткової оплати за Договором. Оригінал вказаного рахунку додано до матеріалів справи.

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 580 000,00 грн. - різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами.

Листом від 23.10.2013 № 27 відповідачем визнано суму заборгованості у розмірі 580 000,00 грн. та вказано про намір оплати боргу наступним чином: в жовтні 2013 року - 100 000,00 грн., в листопаді 2013 року - 200 000,00 грн., в грудні 2013 року - 280 000,00 грн. Копія листа наявна в матеріалах справи.

Позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 28.11.2013 № 261 з вимогою сплатити заборгованість за спірним договором у розмірі 580 000,00 грн., пеню у розмірі 44 677,26 грн., штраф у розмірі 116 000,00 грн. До матеріалів справи додано належні докази відправлення вказаної претензії відповідачу.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач відповіді на вказану претензію не надав, суму заборгованості за Договором не сплатив.

Крім того, на підтвердження наявності заборгованості, позивачем в матеріали справи надано оригінали банківських довідок Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» від 19.03.2014 № 20-2-14/798 та Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» від 19.03.2014 № 115-2/14/125, які засвідчені підписами уповноважених осіб банківських установ та скріплені відбитками їх печаток, відповідно до яких кошти від відповідача на рахунки позивача за спірним Договором не надходили.

Докази повної оплати товару за спірним Договором, стягнення боргу за яким є предметом позову, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно з частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане, а, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 580 000,00 грн. основної заборгованості є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі пункту 4.2. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 54 259,72 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови Договору та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені, що наданий позивачем, у розмірі 54 259,72 грн. та встановлено, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню повністю у заявленому розмірі.

Також позивач заявляє до стягнення з відповідача 116 000,00 грн. штрафу, на підставі пункту 4.3. Договору.

Згідно з приписами статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 4.3. Договору, у разі, якщо прострочення по оплаті товару складе більш ніж 10 календарних днів покупець, додатково до штрафних санкцій передбачених пунктом 4.2. Договору, сплачує продавцю штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості.

З долученого до матеріалів справи розрахунку штрафу вбачається, що позивачем визначено розмір штрафу в сумі 116 000,00 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим штраф підлягає стягненню в заявленому позивачем розмірі.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 580 000,00 грн., пені у розмірі 54 259,72 грн. та штрафу у розмірі 116 000,00 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 15 005,19 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машбудпостач" (07800, Київська обл., смт Бородянка, вул. Індустріальна, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31712972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-лізінгове підприємство "УКРАГРОПОСТАЧ" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14 В, офіс 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25407333) 580 000 (п'ятсот вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 54 259 (п'ятдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 72 коп. пені, 116 000 (сто шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 15 005 (п'ятнадцять тисяч п'ять) грн. 19 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 05.05.2014.

Суддя С.О. Саванчук