Постанова

від 30.04.2014 по справі 820/3934/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 квітня 2014 р. № 820/3934/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Шатова С.О.,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРСПЕЦСМУ" до Державного реєстратора права на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРСПЕЦСМУ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 №10491547 від 30.01.2014 року про відмову у державній реєстрації права власності на нежитлову будівлю розташовану за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області провести державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРСПЕЦСМУ" (податковий номер 33120885) на нежитлову будівлю літери А-5, загальною площею 1616,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено в державній реєстрації права власності на нежитлову будівлю літери А-5, загальною площею 1616,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРСПЕЦСМУ" для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень були надані всі документи передбачені законодавством регулюючим спірні правовідносини, а тому рішення №10491547, підставою для винесення якого зазначено відсутність у повному обсязі документів, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. У зв'язку із чим позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 30.04.2014 року підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.04.2014 року проти позову заперечував та просив відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язую із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши обгрунтування позиції представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРСПЕЦСМУ" (податковий номер 33120885) 5 грудня 2005 року на підставі Договору №3447-В-С купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладеного з Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області, та засвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, було придбано у власність нежитлову будівлю літери А-1, загальною площею 198,1 кв.м. розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено витягом КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» №9756466 від 06.02.2006 року про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРСПЕЦСМУ" на нерухоме майно - нежитлову будівлю, літери А-1, площею 198,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер: 10328070.

27 жовтня 2008 року позивач на підставі рішення 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03.10.2007 року №186/07 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів» уклав Договір оренди землі з Харківською міською радою, про строкове платне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, розташованою: АДРЕСА_1, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 10 грудня 2008 року за №940867100097.

Відповідно до умов договору в оренду строком до 01.12.2010 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) передано земельну ділянку загальною площею 0,0459 га для реконструкції нежитлового приміщення з прибудовою та надбудовою під магазин продовольчих товарів, кафе та офісні приміщення.

Рішенням 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 29.04.2009 року №86/09 «Про продовження строків будівництва (реконструкції) об'єктів» позивачу відповідно до п.п.4.1 п.4 Додатку 1 до рішення №86/09 продовжено строки реконструкції нежитлового приміщення з прибудовою та надбудовою під магазин продовольчих товарів, кафе та офісні приміщення по АДРЕСА_1, до 31.12.2011 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та відповідно до п.п.4.2 п.4 Додатку 1 надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0459 га, в межах договору оренди землі від 10.12.2008 року №940867100097, до 31.12.2011 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації). Згідно п.п.4.3 п.4 Додатку 1 до рішення №86/09 Договір оренди землі від 10.12.2008 року №940867100097 втрачає чинність з моменту державної реєстрації нового договору.

Судом також встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт позивачем отримано від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 18 квітня 2011 року за №70/11.

Відповідно до розробленого позивачем проекту, з метою подальшого розвитку підприємницької діяльності, на відведеній земельній ділянці було збудовано нежитлову будівлю загальною площею 1616,7 кв.м., що підтверджено технічним паспортом, виданим 27 серпня 2012 року Харківським міським бюро технічної інвентаризації, на нежитлову будівлю літ. «А-5», загальною площею 1616,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

18 жовтня 2013 року Інспекцією ДАБК у Харківській області затверджено Декларацію про готовність об'єкту до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1, яку зареєстровано за №ХК 143132890801.

Позивач, 09.01.2014 року, звернувся до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачем сплачено мито за державну реєстрацію прав власності та за надання витягу з реєстру прав власності, що підтверджується квитанціями №2219936_016/1 та №2219941_016/1.

Зазначену заяву зареєстровано в базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 09.01.2014 року за реєстраційним номером 4876360 (картка прийому заяви №9788327).

До заяви було додано пакет документів, а саме: довіреність №1/08.01 від 8 січня 2014 року видана ТОВ "ХАРСПЕЦСМУ"; копія паспорта представника; копія довідки №770 ДПІ у Київському районі м. Харкова; копія виписки з ЄДР; копія витягу з ЄДР; копія статуту ТОВ "ХАРСПЕЦСМУ"; копія рішення №186/07 Харківської міської ради; копія рішення №86/09 Харківської міської ради; копія договору оренди землі №940867100097; оригінал та копія договору купівлі-продажу нежитлової будівлі №823; оригінал та копія технічного паспорту; оригінал та копія дозволу на виконання будівельних робіт №70/11; оригінал та копія декларації про готовність об'єкту до експлуатації №ХК143132890901.

23.01.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 було прийнято рішення №10202929 про зупинення розгляду заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв'язку з тим, що позивачем до заяви не додано: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку.

На виконання рішення №10202929 від 23.01.2014 року про зупинення розгляду заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, представником ТОВ "ХАРСПЕЦСМУ" 27.01.2014 року до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції було надано лист №1/27.01 від 27.01.2014 року.

30.01.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4, було прийнято рішення №10491547, яким ТОВ "ХАРСПЕЦСМУ" відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, на підставі пунктів 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 22.06.2011 року N703 та ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв'язку з тим, що до заяви №4876360 не додано документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку.

Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно п.п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходяться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.6 вказаного Закону систему органів державної реєстрації прав становлять, зокрема, органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку. Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав.

Повноваження органу державної реєстрації прав, визначені статтею 8 вищевказаного Закону, а саме: орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Згідно статті 9 вказаного вище Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року №1952-ІV визначено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою КМУ №703 від 22.06.2011 року (який діяв на час спірних правовідносин), визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Пунктом 2 Порядку №703 (який діяв на час спірних правовідносин) передбачено, що орган державної реєстрації прав проводить: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна; державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно незалежно від місця розташування такого майна; облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до п.7 Порядку №703 (який діяв на час спірних правовідносин) для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мінюст.

Пунктом 10 Порядку №703 (який діяв на час спірних правовідносин) встановлено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Пунктом 27, 28, 29 Порядку №703 (який діяв на час спірних правовідносин) встановлено, що документами, які підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 Порядку №703 (який діяв на час спірних правовідносин), подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).

Для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 Порядку №703 (який діяв на час спірних правовідносин), подає технічний паспорт на такий об'єкт.

З матеріалів справи вбачається, що реконструйовані нежитлові приміщення з прибудовою та надбудовою під магазин продовольчих товарів, кафе та офісні приміщення, є новоствореним нерухомим майном (нежитлові приміщення), яке було створено внаслідок здійснення реконструкції нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 у м. Харкові, що підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до пункту 46 Порядку №703 (який діяв на час спірних правовідносин) для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29, і 31 Порядку, подає: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер); документ, що зазначений у пункті 27 Порядку та підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Пунктом 23 Порядку №703 (який діяв на час спірних правовідносин) передбачено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Стаття 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відповідач в рішенні №10491547 підставою для відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень зазначає не надання документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку, так як наданий договір оренди землі від 27.10.2008 року укладено строком до 01.12.2010 року. Рішенням 33 сесії 5 скликання Харківської міської ради №86/09 від 29.04.2009 року, строк будівництва було продовжено до 31.12.2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнято у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними цим Кодексом.

Стаття 125 Земельного кодексу України передбачає, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до ст.ст.31, 32 Закону України «Про оренду землі» та умов пунктів 36, 37 Договору оренди від 27 жовтня 2008 року договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 Закону України «Про оренду землі», від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно умов пункту 38 Договору оренди від 27 жовтня 2008 року договір оренди може бути розірваний в односторонньому порядку: несплата розміру орендної плати протягом більш ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передача в суборенду земельної ділянки без письмової згоди Орендодавця.

Судом встановлено, що у відповідності до Додатка 1 до Рішення 33 сесії 5 скликання Харківської міської ради №86/09 від 29.04.2009 року вищевказана земельна ділянка, загальною площею 0,0459 га, надана в оренду позивачу в межах Договору оренди землі від 27.10.2008 року, який зареєстрований в Державному реєстрі земель 10.12.2008 року за №940867100097, та який відповідно до п.п.4.3 п.4 вказаного Додатка втрачає чинність з моменту державної реєстрації нового договору.

В судовому засіданні також встановлено, що до теперішнього часу умови Договору оренди від 27 жовтня 2008 року виконуються, орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем своєчасно, у грошовій формі в розмірах визначених договором, що підтверджується дослідженими в ході судового засідання доказами - платіжними дорученнями на перерахування орендної плати за землю з юридичних осіб за період січень 2009 року - березень 2014 року. Заперечень від Орендодавця за даним договором оренди на адресу Орендаря не надходило, пропозицій щодо припинення договору шляхом його розірвання від Орендодавця також не надходило.

Тобто, позивачем до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області було надано всі необхідні документи передбачені п.46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (який діяв на час спірних правовідносин).

Отже, у відповідача не було підстав для відмови у реєстрації права власності позивача на нежитлову будівлю літери А-5, загальною площею 1616,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації, є безпідставними.

Отже, позивач повністю дотримався вимог закону при поданні зазначеної заяви та доданих до неї документів, та тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення не можливо вважати законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охоронюваних прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача провести реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРСПЕЦСМУ" (податковий номер 33120885) на нежитлову будівлю літ. «А-5», загальною площею 1616,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

Згідно статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952, державний реєстратор прав на нерухоме майно приймає рішення про: державну реєстрацію прав та їх обтяжень; про відмову в державній реєстрації; про її зупинення; внесення змін до Державного реєстру права. Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Положення цієї статті передбачають гарантії самостійності прийняття рішень державним реєстратором, і таким чином запроваджують основи для персональної відповідальності державного реєстратора за прийняття рішення.

Згідно частини 2 статті 30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового екстра, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

В пункті 8 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20 травня 2013 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" зазначено, що: "Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону, дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації". Отже, саме державний реєстратор є суб'єктом повноважень у розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України.

З огляду на аналіз норм наведеного Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання Реєстраційної службу Харківського міського управління юстиції Харківської області вчинити дії, щодо державної реєстрації права власності за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ХАРСПЕЦСМУ" (податковий номер 33120885) на нежитлову будівлю літ. «А-5», загальною площею 1616,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, оскільки зобов'язати вчинити певні реєстраційні дії можливо лише реєстратора, а не відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби.

Водночас, частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, враховуючи висновок суду про обґрунтованість позовних вимог про скасування оскаржуваного рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 №10491547 від 30 січня 2014, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 вчинити дії, щодо державної реєстрації права власності за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ХАРСПЕЦСМУ" (податковий номер 33120885) на нежитлову будівлю літ. «А-5», загальною площею 1616,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 №10491547 від 30 січня 2014 року про відмову у державній реєстрації права власності на нежитлову будівлю розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 11, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРСПЕЦСМУ" до Державного реєстратора права на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 про скасування рішення - задовольнити частково.

Скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 №10491547 від 30 січня 2014 року про відмову у державній реєстрації права власності на нежитлову будівлю розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 вчинити дії, щодо державної реєстрації права власності за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ХАРСПЕЦСМУ" (податковий номер 33120885) на нежитлову будівлю літ. «А-5», загальною площею 1616,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРСПЕЦСМУ" (вул. Мироносицька, б.94, м.Харків, 61023, код ЄДРПОУ 33120885) судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 05.05.2014р.

Суддя С.О. Чудних