Рішення

від 16.04.2014 по справі 905/1310/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2014 Справа № 905/1310/14 Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Коровіній І.С. розглянувши матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергомашкомплект-Донбас" до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод рудничного машинообудування" про стягнення 14300,31 грн. Представники сторін: від позивача: від відповідача: Александров А.В. -представник за довіреністю; не з'явився; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомашкомплект-Донбас" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод рудничного машинообудування" про стягнення 14300,31 грн., у тому числі основний борг у розмірі 13500,00грн., 3% річних у розмірі 800,31грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №1/23-05-12 від 23.05.2012 в частині своєчасної та повної оплати вартості переданого відповідачу товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 13500,00грн.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №1/23-05-12; специфікації №1 від 23.05.2012 до договору поставки №1/23-05-12; рахунку на оплату №230512 від 23.05.2012; видаткової накладної №130612-1 від 13.06.2012; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №342 від 12.06.2012; платіжного доручення №981 від 18.01.2013; претензії від 27.12.2013.

В судовому засіданні призначеному на 16.04.2014 позивач з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив. Ухвали суду від 18.03.2014 та 08.04.2014 надіслані відповідачу на дві адреси, на адресу вказану в позовній заяві та відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду про порушення провадження у справі за адресою вказаною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

23.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомашкомплект-Донбас", як постачальником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецький завод рудничного машинообудування", як покупцем (відповідач) підписаний договір поставки №1/23-05-12

Згідно п.1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору предметом поставки за даним договором є товар, асортимент, кількість та ціна, якого визначена у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Умови та строки поставки визначені у специфікаціях (п. 3.1 договору).

Пунктом 4.1 передбачено, що ціна за товар, який поставляється за даним договором, визначається у гривнях та відображена у специфікаціях.

Загальна сума договору визначається сукупністю специфікації, які є невід'ємними частинами даного договору (п. 4.2 договору).

Платежі за даним договором здійснюється наступним чином: згідно специфікації (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 4.2 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2014.

Одночасно з підписанням договору було погоджено та підписано специфікацію №1 від 23.05.2012 до договору, відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку продукції за найменуванням, у кількості, за ціною, визначеними у даній специфікаціях. Дата випуску - 2012 рік. Умови відвантаження - доставка автотранспортом на склад покупця за рахунок постачальника. Умови оплати - за фактом поставки з відстрочкою платежу до 60-ти календарних днів. Строк поставки обладнання - до 3-х календарних днів, з моменту підписання договору та специфікації.

Договір та специфікація №1 від 23.05.2013 до договору підписані сторонами, скріплені їх печатками та містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 27000,00грн., що підтверджується видатковою накладною №130612-1 від 13.06.2012 на суму 27000,00грн., копії якої міститься в матеріалах справи.

Також позивачем до матеріалів справи надано копію рахунку на оплату №230512-1 від 23.05.2013.

Поставлений згідно вищезазначеної накладної товар на підставі довіреності №324 від 12.06.2012 на отримання товарно-матеріальних цінностей з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаної накладної.

З представленої накладної вбачається, що вона підписана обома сторонами без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про товар, а також містить відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.

Оскільки відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначеної накладної, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні докази в підтвердження поставки позивачем та отримання відповідачем товару на загальну суму 27000,00грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідач вартість отриманого товару за вищезазначеною видатковою накладною оплатив частково, що підтверджується платіжним дорученням №981 від 18.01.2013 на суму 13500,00грн.

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як роз'яснено у п.п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що - якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору, вартість товару отриманого по вищезазначеною видатковою накладною не оплатив у повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, вартість якого відповідачем не оплачена у повному обсязі, станом на теперішній час заборгованість становить 13500,00грн., доказів зворотнього сторонами не надано.

Позивачем до матеріалів справи надано копію претензії №1/23-05-12 від 27.12.2013 про сплату заборгованості у розмірі 13500,00грн. Відповідач відповіді на вищезазначену претензію не надав, кошти не перерахував.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 13500,00грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем отриманої продукції, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 13.08.2012 по 25.02.2014, з урахуванням часткової оплати, у розмірі 800,31грн.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача суд визнає його невірним, за розрахунком суду, розмір 3% річних за період з 13.08.2013 по 25.02.2014 становить 798,04 грн., який і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод рудничного машинообудування" (юридична адреса: вул. 50-річчя СРСР, буд. 103, кв. 34, м.Донецьк, 83001, код ЄДРПОУ 36616901 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомашкомплект-Донбас" (вул.Артема, буд. 169Ш, оф. 5, м.Донецьк, 83004, код ЄДРПОУ 24467062) основний борг у розмірі 13500 (тринадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 798 (сімсот дев'яносто вісім) грн. 04коп., судовий збір у розмірі у розмірі 1826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість)грн. 70коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 18.04.2014.