Постанова

від 28.04.2014 по справі 910/169/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2014 р. Справа№ 910/169/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Баранця О.М.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2014 року (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія

"Київводоканал"

до Житлового-будівельного кооперативу "Верстат-14"

про стягнення 116085,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва 10.12.2013 року по справі №910/169/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Житлового-будівельного кооперативу "Верстат-14" 17417,03 грн. - основного боргу, 870,85 грн. - штрафу, 365,75 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 28.04.2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 року, в зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф., Баранець О.М.

17 квітня 2014 року, через відділ документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

17 квітня 2014 року, через відділ документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

В судове засідання 28.04.2014 року представник відповідача не з'явився, про що повідомив в вищезазначеній заяві. Представник позивача в судове засідання 28.04.2014 року не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представник позивача повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (Том 2, а.с. 144), колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників сторін.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

26 серпня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Верстат-14" (абонент) укладено договір №02981/4-08 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язався розраховуватись за вищевказані послуги, згідно з умовами Договору та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 року (далі - Правила).

Згідно з п. 2.1. договору постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає до ГОСТ 2874-82 "Вода питна".

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що кількість води, яка подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показаннями водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.

Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію, відповідно до п. 21.2. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України (п. 3.3. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору абонент в кінці кожного місяця зобов'язаний направляти свого представника до постачальника з письмовою інформацією, відповідно до додатку № 1 даного договору щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення), за останній місяць, для проведення звірки розрахунків з позивачем та підписання відповідного акту.

Відповідно до п. 3.4. Договору, абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

В разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня направлення платіжних вимог до банківської установи, направити свого повноважного представника з обґрунтовуючими документами до постачальника для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.5. договору).

Згідно з п. 3.6. Договору постачальник щомісячно виставляє платіжну вимогу за надані послуги відповідно до умов даного договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що за період з квітня 2011 року по жовтень 2013 року (за кодом 8-909) та з вересня 2008 року по жовтень 2013 року (за кодом 8-50909), відповідачу надано послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму, проте в порушення умов Договору відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 106063,90 грн.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.08 р., суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі, або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, враховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ними за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на балансі відповідача відсутні теплові пункти (бойлери), натомість позивач виставляє рахунки відповідачу за холодну воду, що йде на підігрів по бойлерам, які перебувають на балансі ПАТ "Київенерго".

Згідно з наявними в матеріалах справи розрахунками, позивачем нараховано відповідачу за гарячу воду, що йде на підігрів по вищезазначеним бойлерам 88646,87 грн. (код 8-50909).

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Договір, укладений між сторонами, не передбачає надання позивачем послуг з постачання питної води для потреб гарячого водопостачання, а також обов'язку відповідача сплачувати за послуги з постачання холодної води, що використовується для виготовлення гарячої води. Додаткової угоди про постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання між позивачем та відповідачем не укладено.

В той же час, відповідачем порушено зобов'язання щодо внесення плати за воду по коду 8-909 в період з квітня 2011 року по жовтень 2013 року в повному обсязі. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заборгованість відповідача перед позивачем становить17417,03 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 5 (п'ять) відсотків від несплаченої суми.

Згідно з п. 4.2. договору за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що ні позивачем, ні відповідачем не надано суду належних доказів сплати із зазначенням дат оплати спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за Договором, в зв'язку з чим встановити періоди заборгованості відповідача за невиконання грошового зобов'язання за даним договором не є можливим, за таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 870,85 грн.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2014 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2014 року по справі №910/169/14 - без змін.

Матеріали справи №910/169/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Н.Ф. Калатай

О.М. Баранець

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.05.2014 року