Постанова

від 30.04.2014 по справі 821/4210/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/4210/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Кравченко К.В. та Вербицької Н.В.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника позивача - Половенко Вячеслава Юрійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Орікс" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року Приватне підприємство "Орікс" (далі ПП) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі ДПІ) та з урахуванням уточнень позовних вимог просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 жовтня 2013 року за №0006962200 та за №0006972200.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що договори, платіжні доручення, довідки про вартість виконаних робіт, податкові накладні, повністю відповідають чинному законодавству та підтверджують реальність здійснення господарських операцій, проте, ДПІ в акті зроблено неправомірний висновок про не підтвердження господарських операцій з контрагентом, хоча і не вказано на невідповідність первинних документів та податкових накладних податковому законодавству, зокрема, Податковому кодексу України (далі ПК України).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено. Суд скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ від 24 жовтня 2013 року за №0006962200 та за №0006972200.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 18 вересня 2013 року по 20 вересня 2013 року відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "КГ "Інтеграл" у серпні 2012 року та їх відображення у податковій звітності з податку на додану вартість (далі ПДВ) за серпень 2012 року та з податку на прибуток за 2012 рік.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 27 вересня 2013 року за №950/21 - 03-22-05/32391581, яким встановлено порушення п.134.1 ст.134, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, а також п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, п.200.2 ст.200, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 18287,40 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2012 року на суму 18287,40 грн. та за рік 2012 суму 18287,40 грн., та завищено залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового періоду, у серпні 2012 року на суму 17416,57 грн..

На підставі вищенаведеного акта перевірки та в зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 24 жовтня 2013 року за №0006962200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 27191,09 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 18127,39 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 9063,70 грн., а також за №0006972200 про зменшення ПП розміру від'ємного значення суми ПДВ у сумі 17416,57 грн..

Винесення зазначених податкових повідомлень-рішень і стало підставою для звернення ПП з позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив, зокрема, з наявності у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та які підтверджують здійснення господарської діяльності підприємства. Також, суд першої інстанції вважав, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ТОВ "КГ Інтеграл", у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем п.134.1 ст.134, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України є необґрунтованими та безпідставними.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Стосовно формування валових витрат та податкового кредиту колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Положенням пп.139.1.9 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, на ряду з іншим, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Комерційна група "Інтеграл" 01 липня 2012 року було укладено договір б/н, на підставі якого позивачем було сформовано валові витрати та від'ємне значення суми ПДВ та за яким ТОВ "КГ "Інтеграл", як субпідрядник мав виконати за дорученням ПП ремонт системи опалення та водопостачання по вул.Паровозній, 121-а, ремонт покрівлі ж/б по вул.Дорофєєва, 6 та ремонт покрівлі ж/б по вул.Патона, 9 у м.Херсоні, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботу.

Вищенаведений правочин був укладений для фактичної реалізації умов договорів на виконання робіт з капітального ремонту житлових будівель, укладених між ПП та Департаментом житлово-комунального господарства Херсонської міської ради:

- №333, за яким ПП зобов'язувалось виконати роботи з капітального ремонту покрівлі житлового будинку №9 по вул.Патона в м.Херсоні;

- №334, за яким ПП зобов'язувалось виконати роботи з капітального ремонту покрівлі житлового будинку №6 по вул.Дорофєєва в м.Херсоні;

- №503, за яким ПП зобов'язувалось виконати роботи з капітального ремонту системи опалення та водопостачання житлового будинку №6 по вул.Дорофєєва в м.Херсоні.

Як пояснив представник позивача, за вказаними договорами ПП є генеральним підрядником, а ТОВ "КГ "Інтеграл" - субпідрядником, який і виконував усі замовлені Департаментом житлово-комунального господарства Херсонської міської ради роботи.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що наведені первісні договори на ремонт системи опалення, водопостачання та ремонт покрівлі ж/б, замовником за якими є Департамент житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, були укладені 25 липня 2012 року та 09 серпня 2012 року, тобто, після укладання наступного за ланцюгом договору субпідряду, за яким, нібито, фактично ТОВ "КГ "Інтеграл" виконувались роботи з ремонту будівель, що суперечить логічній хронології проведення ремонтних робіт та їх оформлення.

На підтвердження фактичного виконання робіт з капітального ремонту позивачем надано наступну документацію, складену між ПП та Департаментом житлово-комунального господарства Херсонської міської ради (далі Департамент): акти приймання виконаних підрядних робіт та відомості ресурсів до них, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, розрахунки загальновиробничих витрат до акту.

Проте, жоден з зазначених документів не містить в собі інформацію, що замовлені Департаментом роботи були виконані субпідрядною організацією ТОВ "КГ "Інтеграл", як не містить і підписів уповноваженої особи цієї організації та її печатки (а.с. 44-62).

Не містить доказів виконання ТОВ "КГ "Інтеграл" замовлених Департаментом робіт і складені між ТОВ "КГ "Інтеграл" та ПП документи (акти виконаних робіт, довідки про їх вартість, журнали виконання робіт, акти випробувань та прийняття в експлуатацію та інші), оскільки відповідно до цих документів замовником викладених в цих документах робіт зазначено ПП, в той час як жодного підпису та печатки від Департаменту в них немає (а.с. 35-43, 134-171).

При цьому в ході розгляду справи, не зважаючи на пропозиції суду, позивачем не було надано суду письмового узгодження залучення субпідрядної організації для виконання спеціальних робіт з Департаментом, як то передбачено п.11.4 укладених між Департаментом та ПП договорів на виконання ремонтних робіт. В той же час, довідку про залучення субпідрядників ПП з відміткою про її тримання Департаментом 01 липня 2012 року, на яку посилається позивач, колегія суддів не приймає до уваги та не враховує, оскільки, право на залучення субпідрядників та обов'язок про узгодження такого залучення у ПП виникли після укладення договорів між позивачем та Департаментом 25 липня 2012 року та 09 серпня 2012 року.

Посилання ПП на довідку ДФІ за №06-18/55з від 18 жовтня 2013 року "Про результати зустрічної звірки в ПП "Орікс" з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради за період з 01 січня 2012 року по 01 жовтня 2013 року", як на підтвердження фактичного виконання саме ТОВ "КГ "Інтеграл" замовлених Департаментом робіт, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказаною довідкою досліджене питання щодо кількості та вартості матеріалів, включених в акти виконаних підрядних робіт в порівнянні з кількістю та вартістю матеріалів, списаних, згідно даних бухгалтерського обліку ПП на виконання об'єктів, тобто, перевіркою досліджувались витрати матеріалів та фінансові аспекти при проведенні ремонтних робіт, що саме по собі не підтверджує реальність виконаних робіт саме ТОВ "КГ "Інтеграл".

Отже, враховуючи всю сукупність доказів у справі, колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи не можуть вважатися належним підтвердженням фактичного здійснення господарських правовідносин позивача з ТОВ "КГ "Інтеграл", не узгоджуються один з одним (зокрема, дати договорів та інше) та, відповідно, не підтверджують правомірність формування витрат та податкового кредиту по правовідносинам з вказаним контрагентом, а будь-яких інших належних доказів на підтвердження здійснення цих операцій в ході розгляду справи позивачем надано не було.

При цьому колегія суддів вважає, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність доказів визнання такого договору недійсним або нікчемним, сама по собі не свідчить про реальність вчинення відповідної господарської операції, якщо фактичне виконання цієї господарської операції не підтверджена відповідними, належним чином оформленими первинними документами.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог ПП.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Орікс" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: К.В. Кравченко Н.В. Вербицька