Рішення

від 06.05.2014 по справі 904/1506/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.05.14р. Справа № 904/1506/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТИКОР-ДНІПРО", м.Дніпропетровськ

про стягнення 16 452,19 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Стрижак Є.Ю., представник за довіреністю № 43-01/14 від 05.01.14р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВАЖМАШ" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТИКОР-ДНІПРО" (далі-відповідач) про стягнення 16 452,19 грн.

Ухвалою господарського суду від 11.03.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 03.04.14р.

Наказом голови господарського суду Дніпропетровської області № 181-к від 24.03.14р. суддю Петренко Н.Е. направлено на курси для проходження підготовки з 31.03.14р. по 11.04.14р. включно.

Ухвалою господарського суду від 24.03.14р. перенесено судове засідання на 23.04.14р.

Ухвалою господарського суду від 23.04.14р. відкладено розгляд справи на 06.05.14р.

06.05.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки до господарського суду не надходило, але до суду від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого відповідач суму боргу визнає у повному обсязі та зобов'язується погасити її в найкоротший термін.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.05.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.12р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди обладнання № 41-12/567 (далі - Договір оренди), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач у порядку та на умовах даного Договору передає, а відповідач приймає в тимчасове платне користування обладнання (далі - майно) згідно додатку № 1.

Згідно з п. 2.1. Договору оренди, майно має бути передано позивачем та прийняте відповідачем на протязі 10 днів з моменту підписання договору.

Як зазначено у п. 2.2. Договору оренди, передача орендного майна оформляється Актом приймання-передачі, з зазначенням технічного стану майна, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Майно вважається переданим відповідачу з моменту підписання Акта приймання-передачі (п. 2.3. Договору оренди).

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди, розмір орендної плати за орендоване майно складає 2000,00 грн. з урахуванням ПДВ у місяць.

Пунктом 3.2. Договору оренди передбачено, що орендна плата перераховується на рахунковий рахунок позивача до 5 числа поточного місяця з моменту підписання акта приймання-передачі.

В п. 4.2. Договору оренди зазначено про те, що відповідач зобов'язаний у встановлений договором строк вносити орендну плату.

За порушення умов договору, сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України (п. 7.1. Договору оренди).

Відповідно до п. 7.2. Договору оренди, за несвоєчасне внесення орендних платежів відповідач сплачує позивачу за кожний день прострочки платежу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ діючої за період прострочення від суми орендної плати.

Як зазначено у п. 5.1. Договору оренди, початок терміну оренди вважається з моменту підписання акта приймання-передачі до 31.01.13р.

30.12.13р. між сторонами була підписана Додаткова угода до Договору оренди, відповідно до умов якої сторони продовжили термін дії договору до 31.12.14р.

На виконання умов вищезазначеного Договору оренди, позивач передав, а відповідач прийняв передбачене договором майно, що підтверджує Акт приймання - передач від 31.01.12р. (а.с. 11).

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем не в повному обсязі сплачена оренда за обладнання, у зв'язку з чим у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 14 000,00грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору оренди, позивачем на підставі п. 7.2. була нарахована пеня у розмірі 1 750,30 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 298,00 грн. та 3 % річних у розмірі 403,89 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить сягнути з відповідача заборгованість з оплати за оренду обладнання у розмірі 14 000,00 грн., пеню у розмірі 1 750,30 грн., інфляційні витрати у розмірі 298,00 грн., 3 % річних у розмірі 403,89 грн., всього 16 452,19 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору оренди на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував, а навпаки підтвердив існуючу заборгованість, яку зобов'язався погасити у найкоротший термін.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору оренди та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з оплати за оренду обладнання у розмірі 14 000,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.2. Договору оренди передбачено, що за несвоєчасне внесення орендних платежів відповідач сплачує позивачу за кожний день прострочки платежу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ діючої за період прострочення від суми орендної плати.

На підставі п. 7.2. Договору оренди позивачем була нарахована пеня у розмірі 1750,30 грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 298,00 грн. та 3 % річних у розмірі 403,89 грн.

Розрахунок інфляційних витрат судом перевірений та визнаний таким, що зроблений невірно.

Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України, інфляційні витрати складають 198,00 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 198,00 грн.

Розрахунок 3% річних господарським судом також був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягають заборгованість з оплати за оренду обладнання у розмірі 14 000,00 грн., пеня у розмірі 1750,30 грн., інфляційні витрати у розмірі 198,00 грн., 3 % річних у розмірі 403,89 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТИКОР-ДНІПРО" (49061, м.Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 82 Г, код ЄДРПОУ 37901032) на користь Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Сухий Острів, буд. 3, код ЄДРПОУ 00168076) заборгованість з оплати за оренду обладнання у розмірі 14 000,00 грн. (чотирнадцять тисяч 00 коп.), пеня у розмірі 1 750,30 грн. (одна тисячі сімсот п'ятдесят грн. 30 коп.), інфляційні витрати у розмірі 198,00 грн. (сто дев'яносто вісім грн. 00 коп.), 3% річних у розмірі 403,89грн. (чотириста три грн. 89 коп), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 815,90 грн. (одна тисяча вісімсот п'ятнадцять грн. 90 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 07.05.14р.