Рішення

від 25.03.2014 по справі 469/213/14-ц

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.03.2014

Справа № 469/213/14-ц

2/469/171/14

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2014 року Березанський районний суд

Миколаївської області

в складі : головуючої судді Дорошенко А.В.

при секретарі Якубець С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Матіясівської сільської ради Березанського району Миколаївської області про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 26.02.2014 року звернувся до суду з позовом до Матіясівської сільської ради Березанського району Миколаївської області про визнання права власності, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, який проживав у АДРЕСА_1. На випадок смерті ОСОБА_2 залишив заповіт, яким заповів йому все своє майно. До майна, охопленого заповітом, відносяться три земельні ділянки загальною площею 9,95 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в межах території Матіясівської сільської ради, які належали ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку МК №039504, виданого Березанською райдержадміністрацією 27.06.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №38. Він своєчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, але у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв'язку з тим, що кадастрові номери земельних ділянок, які вказані у державному акті МК №039504, не відповідають кадастровим номерам земельних ділянок, які зареєстровані за ОСОБА_2 у Державному земельному кадастрі. Так, у державному акті земельна ділянка НОМЕР_1 має кадастровий номер 484820983200:02:000:0021, земельна ділянка НОМЕР_2 -484820983200:01:000:0236, земельна ділянка НОМЕР_3 - 484820983200:01:000:0235, а у витягах із ДЗК кадастрові номери земельних ділянок зазначені: НОМЕР_1 - 4820983200:02:000:0021, НОМЕР_2 -4820983200:01:000:0236, НОМЕР_3 - 4820983200:01:000:0235. Оскільки у державному акті на землю у кадастрових номерах земельних ділянок помилково двічі вказано код області - 48, внаслідок чого перша частина кадастрового номеру має не десятизначне, а дванадцятизначне число, виправити цю помилку на даний час неможливо, на дату смерті спадкоємці з ОСОБА_2 не проживали, ніхто із можливих спадкоємців за законом до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк не звертався, посилаючись на норми ст.ст.328,392 ЦК України, позивач, як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, просить визнати за ним право власності на зазначені земельні ділянки.

Сторони в судове засідання не з'явились, надали до суду заяви про розгляд справи в їх відсутність, позивач позовні вимоги підтримав, відповідач позов визнав в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, 21.06.2007 року складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом Березанської державної нотаріальної контори Миколаївської області та зареєстрований в реєстрі за в„–1 -299, яким він на випадок своєї смерті належну йому земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,95 гектарів, розташовану в межах території Матіясівської сільської ради Березанського району Миколаївської області заповів ОСОБА_3 повністю.

Тому відповідно до ст.1235 ЦК України позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом.

Довідкою Березанської державної нотаріальної контори підтверджено, що після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв ОСОБА_1, інші спадкоємці відсутні.

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 039504, виданого Березанською райдержадміністрацією 27.06.2003 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №38 спадкодавцю ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Матіясівської сільської ради Березанського району Миколаївської області загальною площею 9,95 га., яка складається з трьох окремих земельних ділянок, в т.ч. кадастровим номером земельної ділянки НОМЕР_1 площею 9,78 га - 484820983200:02:000:0021, земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,10 га - 484820983200:01:000:0236, земельної ділянки НОМЕР_3 площею 0,07 га - 484820983200:01:000:0235.

Згідно витягів з ДЗК, витягів з техдокументації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, листів відділу Держземагентства у Березанському районі уточнена площа земельних ділянок та кадастрові номери земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Матіясівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, власником яких на підставі державного акту від 27.06.2003 року МК № 039504 є ОСОБА_2, в т.ч.: площею 9,7780 га - 4820983200:02:000:0021, площею 0,0722 га - 4820983200:01:000:0235, площею 0,1000 га - 4820983200:01:000:0236.

Довідкою Матіясівської сільської ради Березанського району Миколаївської області підтверджено, що ОСОБА_2 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 28.01.1988 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. За вказаною адресою на день смерті спадкодавця разом з ним були зареєстровані та постійно проживали особи без родинного зв'язку - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Оскільки позивач надав державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я спадкодавця, в якому земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери, в яких перший структурний елемент кадастрового номера складається з дванадцяти знаків, що суперечить розділу II Порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, а виправлення в державному акті, згідно Інструкції про порядок складання, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі не допускаються, отримати дублікат вищезазначеного державного акту позивач не має законних підстав, оскільки власник земельної ділянки помер, на підставі ст.46 Закону України "Про нотаріат", п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку державним нотаріусом позивачу відмовлено, та роз'яснено його право на звернення для вирішення даного питання до суду.

Відповідно до розділу II п.2.1 Порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №168 від 15.02.2010 року - перший структурний елемент кадастрового номера відповідає колу об'єкта відповідно до Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом державного комітету статистики України від 09.12.1997 року №78 і складається з десяти знаків, останні два з яких мають значення - "00".

Згідно п.2.9 Інструкції про порядок складання, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 04.05.1999 року за №43 зі змінами від 29.12.2003 року №322, виправлення в державному акті не допускаються.

Зважаючи на те, що відповідно до п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, в зв'язку з чим позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на оформлення спадщини в нотаріальній конторі, він має право набути право власності на землю на підставі ст.328 ЦК України шляхом захисту свого права відповідно до ст.3 ЦПК України.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174,215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Матіясівської сільської ради Березанського району Миколаївської області про визнання права власності задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в межах території Матіясівської сільської ради, межі яких встановлено державним актом МК №039504, виданим Березанською райдержадміністрацією 27.06.2003 року та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №38, в т.ч.:

- площею 9,7780 га кадастровий номер 4820983200:02:000:0021;

- площею 0,1000 га кадастровий номер 4820983200:01:000:0236;

- площею 0,0722 га кадастровий номер 4820983200:01:000:0235.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі апеляції в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: